Формування навички професійного володіння гімнастичною термінологією під час навчання в інституті фізичної культури

 

Ковальчук Н.

Волинський державний університет імені Лесі Українки

 

Анотація. Ковальчук Н. М. Формування навички професійного володіння гімнастичною термінологією під час навчання в інституті фізичної культури. У статті висвітлюються причини, які заважають опануванню студентами гімнастичною термінологією. Автор ділиться досвідом як на заняттях з гімнастики навчити студентів гімнастичній термінології.

Ключові слова: гімнастика, гімнастична термінологія, терміни, студент, фахівець з фізичної культури і спорту.

Аннотация. Ковальчук Н. Формирование навыка профессионального владения гимнастической терминологией во время учёбы в институте физической культуры. В статье анализируются причины, которые мешают овладению студентами гимнастической терминологией. Автор делиться опытом как на занятиях по гимнастике научить студентов гимнастической терминологией.

Ключевые слова: гимнастика, гимнастическая терминология, термины, студент, специалист по физической культуре и спорту.

Abstract. In the article Covalchouc N. M. reasons which interfere with the capture by students by gymnastic terminology are lighted. An author is divided by experience as on employments from a gymnastics to teach students to gymnastic terminology.

Keywords: gymnastics, gymnastic terminology, terms, student, specialist from a physical culture and sport.

У процесі формування фахівця з фізичної культури та спорту виділяють два періоди професіоналізації: навчання в навчальному закладі і власне трудова діяльність. Кожний із періодів має свої особливості і має специфічний вплив на утворення професійної компетентності фахівця даної кваліфікації.

Одним із головних завдань сучасної вищої освіти є створення умов для успішного і надійного формування у студентів знань, умінь і навичок професійної діяльності майбутнього фахівця. Відомо, що за умов традиційного навчання, процес опанування гімнастичної термінології складний, тому спонукає нас до пошуку шляхів, які б ефективно вплинули на вирішення проблеми.

Мета: дослідити динаміку формування навички володіння гімнастичною термінологією студентами інститутів фізичної культури та виявити причини, які цьому заважають.

Спеціальною термінологією користуються в багатьох галузях науки, освіти та виробництва з метою короткого визначення предметів, явищ, понять, процесів. У фізичному вихованні термінологія відіграє дуже важливу роль. Вона полегшує спілкування викладачів з учнями під час занять, допомагає описати вправи. Гімнастична термінологія широко використовується на заняттях не тільки гімнастикою. Гімнастична термінологія – це система спеціальних найменувань (термінів), які використовуються для короткої назви гімнастичних вправ, загальних понять, назв приладів, інвентарю, а також правила утворення і використання термінів, умовних скорочень і форми запису вправ.

Гімнастична термінологія, якою ми користувалися за часів СРСР та СНД, введена в дію з 1938 року і побудована на основі словникового запасу російської літературної мови.

І. Т. Янків [6] стверджує, що сучасна термінологія і надалі відображає російську мовну традицію. Видання в незалежній Україні словників, зокрема, російсько-українського словника з фізичної культури [4], не допомогло фахівцям фізичної культури перейти на україномовне ведення занять і до цього часу питання української гімнастичної термінології залишається відкритим. Останнім часом це питання порушується науковцями різних регіонів нашої країни, але і на сьогодні кожний з них висвітлює власне бачення проблеми [1, 2, 3, 4, 5]. Значна частина методичної літератури та періодичних фахових видань друкує матеріали абсолютно не дотримуючись правил гімнастичної термінології, використовує так звані “народні” терміни (“скльопка”, “сонечко”, “вихід” і т. д.). Цими методичними джерелами користуються вчителі фізичного виховання загальноосвітніх закладів. Наступна ланка у ланцюжку – вчителі, які вживають на уроках терміни не сумісні з гімнастичною термінологією. Це призводить до того, що учні не розуміють правильних термінів. Особливо це стосується умовних скорочень, які прийняті в гімнастичній термінології та правил використання термінів.

Анкетування вчителів фізичного виховання, які перебували на курсах підвищення кваліфікації показало, що 26, 8% з них не використовують загальноприйняту гімнастичну термінологію під час проведення загально розвиваючих вправ, стройових вправ для організації класу, спеціальних та вправ на гімнастичних приладах. Грубі помилки в гімнастичній термінології допускають 60, 6% вчителів і лише 12, 6% на достатньому рівні володіють гімнастичною термінологією.

Таке недбале ставлення педагогів до професійного володіння гімнастичною термінологією, очевидно, стало причиною того, що тільки 3, 6% студентів, які поступили на перший курс інституту фізичної культури та здоров’я, змогли правильно назвати передбачені шкільною програмою з фізичного виховання окремі гімнастичні стійки, елементи, положення рук тощо. Тому одним із завдань дисципліни “Гімнастика з методикою викладання” є формування у студентів навички професійного володіння гімнастичною термінологією. Розв’язання цього завдання починається з перших занять гімнасткою. На кожному занятті студенти отримують завдання для самостійного опрацювання. Наприклад: перешикування уступом на “9-6-3 – на місці” – команди для розрахунку, перешикування, зворотне перешикування, дії студентів тощо. Усі завдання записуються у зошит і на кожному занятті проводиться бліц-опитування за заданою та попередніми темами. Від студентів вимагається точна назва терміну, правильна подача команди.

Під час проведення загальнорозвиваючих або стройових вправ викладач навмисне допускає помилки в гімнастичній термінології, в такому випадку студенти не повинні виконувати відповідні дії, тобто проводиться гра “правильно – неправильно”.

Під час виконання вправ на приладах студент теж правильно називає елемент, який він буде робити. Перед виконанням комбінації спочатку студент її озвучує, а потім виконує.

На заняттях з гімнастики практикується і така форма роботи, коли студенти розбиваються на пари і один з них є демонстрантом, а інший описує вправу. Нажаль, ті знання з термінології, які студенти отримують на заняттях з гімнастики слабо закріплюються під час проведення практичних занять з інших дисциплін (легка атлетика, спортивні ігри тощо).

Ті навички володіння гімнастичною термінологією, які студенти отримують під час академічних занять, частково порушуються під час проходження педагогічних практик. Виникають протиріччя між термінологією, яку використовують вчителі шкіл і до якої звикли учні та термінологію, якою володіють студенти. Дуже часто (80, 6%), діти не розуміють студентів і останнім знову доводиться повторювати ті помилки в термінології, яких вони позбавлялись протягом 3-4 років навчання в інституті.

Контрольні опитування та тестування після практики показують, що кількість помилок, які допускають студенти у термінології, збільшується на 24, 8%. Це свідчить про нестійке формування даної навички. Отже виникає замкнене коло: за одинадцять років навчання в школі учні набувають стійких неправильних знань з гімнастичної термінології, “ламають” ці навички під час навчання в інституті фізичної культури, а коли повертаються у середовище шкільної фізкультури, знову починають використовувати зовсім не гімнастичну термінологію.

Сприяє формуванню навички професійного володіння гімнастичною термінологією мотивація студентів до навчання у вищому закладі освіти. Студенти, які планують в майбутньому працювати у галузі фізичної культури та спорту, гімнастичну термінологію знають краще, на них не впливають збиваючі фактори.

Дослідження з даної проблеми дозволяють зробити такі висновки:

Негативно на формування навички володіння гімнастичною термінологією впливає відсутність базових освітніх знань в межах шкільної програми з фізичного виховання та негативна мотивацію до навчання в інституті фізичної культури.

Для закріплення навички володіння гімнастичною термінологією у студентів необхідно нею користуватись і викладачам інших спортивних дисциплін.

Володіння гімнастичною термінологією підвищує імідж фахівця фізичної культури та спорту.

 

 

Кізло В. І., Герасименко С. Ю., Кушнір Р. Т. Сучасні проблеми використання термінології у гімнастиці // Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи: Монографія / За заг. ред. М. Лук’янченка, А. Матвєєва, А. Подольски, Ю. Шкребтія. – Дрогобич: Коло, 2007. – С. 501-504.

Ковальчук Н., Санюк В. Сучасні проблеми використання термінології загальнорозвиваючих вправ у школі / Фізичне виховання в школі. – 2006. – № 2. – С. 35-43.

Петрина Р. Л., Бубела О. Ю. Основна гімнастика: Навчально-методичний посібник. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2002. – 114 с.

Російсько-український словник з фізичної культури і спорту / За ред. В. Осінчук, І. Попеску. – Львів: Світ, 1993.

Худолій О. М. Основи методики викладання гімнастики: Навчальний посібник. – Харків: ОВС, 2004. – Ч. І. – 414 с.

Янків І. Т. Українська спортивна термінологія (історико-методологічний аналіз) // Автореферат десерт... на здоб. н. с. канд. наук з ф. в. і с. – Луцьк, 2000. – 16 с.