Формування оптимальної структури капіталу підприємства на ТОВ "ХЗ ПТУ"

Аналіз структури власних та позикових коштів необхідний для оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства та його ринкової вартості. Це є важливим, по-перше, для зовнішніх споживачів інформації при вивченні ступеня фінансового ризику та, по-друге, для самого підприємства при визначенні перспективного варіанту організації фінансів та розробці фінансової стратегії.

Структура капіталу, що використовується на підприємстві, визначає рівень багатьох кінцевих результатів його діяльності. Так, від неї залежать вартість капіталу і рівень фінансового ризику. Структура капіталу є чинником збільшення віддачі на вкладений власниками капітал, що виражається в перевищенні величини рентабельності власного капіталу над рентабельністю усіх використовуваних активів. Тому задача оптимізації структури капіталу є однією з найважливіших задач, що вирішуються у рамках фінансової діяльності підприємства, а удосконалення методики формування оптимальної структури капіталу є актуальним питанням, що стоїть перед теорією управління фінансами підприємств.

Підприємство, що було об'єктом дослідження даної дипломної роботи (ТОВ "ХЗ ПТУ") має таку структуру капіталу, при якій позиковий капітал протягом 2004-2007 рр. займав у загальній сумі капіталу від 25 до 53%. Це свідчить про посилення незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів, але обумовлюється політикою підприємства та її організаційно-правовим статусом.

Не досить гарний фінансовий стан підприємства, що зберігався упродовж досліджуваного періоду, пов'язаний із наступними причинами: 

-значна концентрація коштів підприємства у вигляді запасів, а саме незавершеного виробництва та виробничих запасів. Це пояснюється специфікою виробничого процесу. У залежності від термінів поставок вітчизняними виробниками необхідних комплектуючих для завершення виробничого циклу підприємства; стадії виконання контрактів із замовниками та ін., визначається термін знаходження обладнання на стадії незавершеного виробництва. Хоча не виключено, що зростання цін на комплектуючі та інші необхідні виробничі запаси може збільшити витрати підприємства на їх придбання, а отже і суму статті запасів, що відображається у балансі підприємства;

-наявність у підприємства на кінець 2007 року великої суми дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, що за три роки зросла. Це свідчить про те, що підприємство розширюється, знаходить нових замовників на телекомунікаційні системи, розробляє гнучку систему сплати боргів для дебіторів та ін. Поступове збільшення суми грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках підприємства дозволяє судити про те, що великий розмір дебіторської заборгованості не спричиняє дефіциту коштів, а отже, є керованим;

-наявний у підприємства позиковий капітал представлений переважно кредиторською заборгованістю за товари, роботи та послуги.

На основі проведеного аналізу в роботі викладено ряд рекомендацій спрямованих на удосконалення управління структурою капіталу підприємства. А саме: рекомендації щодо оптимізації структури капіталу підприємств та визначення факторів, що вливають на його рентабельність; рекомендації щодо визначення політики формування власного фінансового капіталу підприємства; рекомендації щодо її організації на підприємстві кредитної роботи.

Застосування вищевикладених рекомендацій допоможе підприємству розробити ефективну стратегію та тактику покращення ефективності діяльності, що буде спрямована на поліпшення системи управління фінансовою діяльністю підприємства.

 

 

1. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. С. 15–24.

2. Закон України "Про охорону праці" (в редакції Закону N 229-ІV (229-15) від 21.11.2002. 

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №391/3684 // www. rada. gov. uа.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за № 391/3684. // www. rada. gov. uа.

5. Баканов М.И. Теория анализа хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 421 с.

6. Белых Л.П. Реструктуризация предприятия. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 398 с.

7. Бланк И.А. Концептуальные основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 590 с.

8. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. – К.: Ника-центр, 1998. – 480 с.

9. Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. – 512 с.

10. Борщ О.Г. Капітал як економічна та фінансова категорія // Агроінком. – 2006. – № 7. – С. 32–35.

11. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К.: Молодь, 1997. – 998 с.

12. Брігхем Є.Ф. Фінансовий менеджмент. Т.1. – К.: Молодь, 2005. – 497 с.

13. Брігхем Є.Ф. Фінансовий менеджмент. Т.2. – К.: Молодь, 2005. – 668 с.

14. Булев И.П. Основные принципы управления предприятием в условиях кризиса // Менеджер. – 2003. – № 3(5). – С.66–73.

15. Булев И.П., Брюховецкая Н.Е. Основные принципы управления предприятием в условиях кризиса // Менеджер. – 2001. – № 3(5). – С. 66–73.

16. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и управление стоимостью предприятия: Учеб. пособ. для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 720 с.

17. Ван Хорн, Джейли К. Основы финансового менеджмента. 11-е изд: Пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильяме", 2001. – 992 с.