Формування психологічної культури педагога

У Національній доктрині розвитку національної системи освіти в Україні серед стратегічних напрямів її розбудови, які на сучасному етапі має вирішувати школа, визначені такі: підготувати до життя людину, здатну визначити власну роль у суспільному житті, а також задовольнити власні професійні інтереси. У розв’язанні цих завдань значна роль відводиться формуванню високої психологічної культури педагогів, яка виступає необхідною умовою постійного зростання їхнього професіоналізму, а також є однією з передумов формування нового педагогічного мислення. Адже саме недостатньою психологічною грамотністю вчителів пояснюється значна кількість помилок і упущень у їхній навчально-виховній роботі.

Прикладом таких огріхів, на думку Н.В. Чепелєвої, є перебільшення ролі пам’яті в процесі навчання поряд із недооцінкою мислення, недемократичний стиль спілкування, який часто є причиною різноманітних ускладнень у взаєминах із учнями, наявність стереотипів у сприйманні та оцінюванні дітей тощо.

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми показав, що гуманістичний підхід у навчанні й вихованні передбачає наявність у педагогічній діяльності високого рівня психологічної підготовки. Адже неможливо оптимально виховувати й навчати, не знаючи учня, не вміючи компетентно оцінювати просування в його розвиткові. В цьому процесі вагому роль повинна відіграти висока психологічна культура вчителя як складова його загальної культури і в поєднанні з високим моральним рівнем стане важливою передумовою перебудови системи національної освіти та школи зокрема.