Формування у дітей старшого дошкільного віку комунікативних умінь засобами народної гри

Актуальність теми дослідження. Демократичні процеси в нашій державі активізують вироблення нових суспільних вимог до освіти, зокрема її дошкільної ланки як основи соціокультурного становлення особистості. Про це свідчать основні державні документи в галузі освіти: Закон України «Про дошкільну освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття), Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, – які спрямовують фахівців з вікової та педагогічної психології на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників, розкриття механізмів формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей самостійно виробляти позитивне ставлення до світу, людського оточення і самих себе.

В контексті формування різного роду компетентностей у старших дошкільників варто звернути увагу на застосування різного роду ігор в навчально-виховному процесі. Гра посідає чільне місце в системі виховання дітей дошкільного віку, вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. 

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом їх всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали «супутником дитинства», хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Серед різноманіття ігор, які захоплюють дошкільників досить дієвим дидактичним засобом впливу на дітей є народна дитяча гра – це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання та в якій відображений досвід попередніх поколінь. Водночас народна гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К.Ушинського, реалізується потреба людської природи.

Серед компетентностей дошкільників, якими вони оволодівають в процесі навчання та виховання, провідною стає комунікативна компетентність, адже вона є самостійною структурною частиною цілісного повноцінного розвитку дитини та водночас є засобом оволодіння іншими компетентностями. Практика застосування народних ігрових прийомів для формування комунікативної компетентності старших дошкільників визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду попередніх поколінь, об’єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання. Народна гра дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвивальну, які діють в органічній єдності.

У розрізі періоду дошкільного дитинства надзвичайно цікавим та плідним у плані дошкільної педагогіки є старший дошкільний вік життя дитини. Саме у цей період виникає та удосконалюється уміння планувати свої дії, створювати та втілювати певний задум, який, на відміну від простого наміру, включає уявлення не тільки про мету дії, а й також про способи її досягнення. В народній грі старші дошкільники вчиться спілкуванню з однолітками, вчаться контролювати свою поведінку, підкоряючись правилам гри. Те, що відносно легко вдається дитині в грі, набагато гірше виходить при відповідних вимогах дорослих. У грі дитина проявляє чудеса терплячості, наполегливості, дисциплінованості. У грі дитина розвиває творчу уяву, кмітливість, вольові якості, етичні установки.

На сьогодні проблема розвитку мовлення старших дошкільників за допомогою народної гри залишається недостатньо дослідженою: в науці відсутня чітко вибудувана методична система використання даного виду ігор як засобу розвитку мовлення з урахуванням психологічних особливостей дітей дошкільного віку.

Мета дослідження – дослідити можливості народної гри у розвитку комунікативної компетентності старших дошкільників, провести експериментальне дослідження для вдосконалення існуючих методик застосування народних ігор як засобу розвитку мовлення дітей дошкільного віку в практичній роботі ДНЗ.

Для реалізації поставленої мети будуть виконані наступні дослідницькі завдання:

• дослідити психолого-педагогічні основи формування комунікативних умінь у дітей старшого дошкільного віку;
• визначити вплив ігрових прийомів на формування у дітей дошкільного віку комунікативних умінь;
• розробити експерементальну методику та провести експеримент для визначення ефективності використання народних ігор для розвитку комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку;
• визначити форми та методи вдосконалення розвитку мовлення дітей засобами народної гри.

Об’єкт дослідження – розвиток комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами народної гри. 

Предмет дослідження – методика розвитку комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами народної гри.

Методологічною базою дослідження стали праці Богуш А.М., Гавриш Н. В., Гончаренко А.М., Захарченко В. Г., Зінкевич-Євстігнєєвої Т.Д., Родарі Джоні, Сухомлинського В.О., Ушакової О.С., Маліновської Н.В., Фесенко Л.І. та інших.

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури – для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, емпіричні – спостереження, вивчення результатів навчальної діяльності середніх дошкільнят.

Структура дослідження. Курсова роботи складається із вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури та додатків.