Форми державного правління

Актуальність теми дослідження. Філософська категорія форми держави, поряд із сутністю й змістом, є найважливішою категорією юридичної науки і широко використовується в різних галузях знань, виконуючи організуючу, системотворчу роль. Поняття форми держави розкриває взаємозв’язок між окремими аспектами держави, дає канву для розгортання поняття «держава» в цілісну теорію, систему понять. При цьому провідним елементом форми держави виступає форма правління або, як її іноді називають, структурний тип держави. Адже держава в організаційному плані виступає як система органів, кожен з яких певним чином пов’язаний з державою в цілому та іншими державними органами.

Форма правління, як і держава в цілому, є багатоаспектним явищем, тому й вивчається багатьма суспільними науками. При цьому вивчення форми правління відбувається під різними кутами зору. Гносеологічний підхід, характерний для теорії держави та права, дозволяє виявити взаємозв’язок між формою правління та її змістом, сутністю. Історично-порівняльний підхід до вивчення форми правління, що використовують історичні та філософські науки, дає можливість дослідити динаміку державного життя і зміну його форм під впливом комплексу природно-географічних, історичних, політичних, соціально-економічних, культурно-релігійних факторів, а також зміну уявлень за різних історичних епох про сутність, критерії класифікації, позитивні та негативні риси різних форм правління. 

Для теорії державиі права більш притаманне дослідження форми правління через призму політико-правових відносин, у контексті пошуку моделі державності, яка була б оптимальною для забезпечення основних прав і свобод громадян, найбільш ефективного володарювання. Важливе значення має форма правління й для державного будівництва, оскільки дозволяє виявити найбільш суттєві структурно-інституційні характеристики, яких бажано досягти в процесі розбудови механізму держави, визначити загальні орієнтири курсу реформ.

Стан дослідження проблеми. Значна увага дослідженню форм дер-жавного правління приділяється у сучасній вітчизняній та зарубіжній літера-турі. Зокрема, філософсько-правові засади формування певних видів держав-ного правління досліджені Й. Благожем [1], О. Є. Манько [9], І. В. Процюк [12], С. Серьогіною [14], В. М. Шаповалом [23] та іншими. Проблеми та особли-вості монархічних та республіканських форм державного правління дослі-джені О. Г. Кушніренко [6], О. М. Литвиновим [7], О. В. Петришиним [11], М. М. Терещуком [18, 19], Є. А. Тихоновою [20] та іншими. Узагальнюючі дослідження щодо співвідношення різних форм державного правління проведені С. К. Бостаном [2], І. В. Процюк [12], О. Ф. Скакун [16] та іншими.

Об'єкт дослідження – суспільно-політичні процеси, що виникають під час реалізації форм державного устрою. 

Предмет дослідження – особлиовсті класифікації і форм державного устрою залежно від розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади. 

Мета роботи – узагальнення і аналіз наукових поглядів на форму правління як елемент форми держави. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• дати загальну характеристику форм правління та їх видів;
• проаналізувати монархію як один з видів державного правління;
• дослідити республіку як один з видів правління.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано загальнотеоретичні і спеціально-наукові методи пізнання правових явищ діалек-тичний, порівняльно-правовий, системно-функціональний, логіко-семантичний, метод системної інтерпретації, системний аналіз та інші.