Форми і методи соціальної роботи з неповною сім’єю

Актуальність теми дослідження. Сімейне виховання відбувається в процесі життя дитини у сім’ї - у відносинах близькості, у справах і вчинках, які робить дитина. Зі своїх відносин до батька, матері вона отримує перші уявлення про загальнолюдські цінності, досвід суспільного співжиття. У сім’ї дитина рано привчається до праці, під впливом сімейних принципів і всього сімейного укладу виховується твердість характеру, гуманізм, зосереджений розум. Саме в сім’ї дитина спостерігає й випробовує почуття любові до батьків і сам одержує від них цю любов і турботу.

Актуальність дослідження методів і засобів соціальної роботи з неповною сім’єю визначається дедалі більшим зростанням на сучасному етапі розвитку українського суспільства кількості розлучень, погіршенням демографічної ситуації загалом, різноманіттям економічних, соціальних та інших факторів, які ведуть до появи неповних сімей.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних передумов виховання дітей у неповних сім’ях, виявлення ефективних форм і методів соціально-педагогічної допомоги, які надаються таким сім’ям у сучасних умовах, а також дослідження ефективності одного з видів допомоги.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є процес виховання дітей у неповних сім’ях, а предметом – форми і методи соціальної роботи з неповною сім’єю.

Для досягнення поставленої мети, відповідно до визначених у роботі об’єкта і предмета дослідження, необхідно реалізувати наступні завдання: 

• розкрити вплив стилів батьківського відношення на формування особистості дитини; 
• вивчити особливості характеру дітей з неповних сімей;
• охарактеризувати умови, які сприяють правильному вихованню дітей з неповних сімей; 
• розкрити форми і методи соціально-педагогічної допомоги неповній сім’ї у вихованні дітей; 
• описати програму надання комплексної соціально-педагогічної допомоги неповним сім’ям; 
• проаналізувати результати реалізації соціально-педагогічного блоку програми.

У процесі дослідження були використані наступні методи: аналіз наукової літератури, бесіда, вивчення і узагальнення досвіду та аналіз отриманих даних.

Джерельна база виконання роботи досить широка, різні автори по-різному визначають особливості сімейного виховання. К.Д. Ушинский розуміє сімейне виховання як цілеспрямований процес формування "людини в людині". Саме виховання повинне готувати людину до праці, до життя. Для цього необхідно, щоб діти були розумово розвинені, морально досконалі, фізично здорові. 

Велике значення мають роботи П.Ф. Лесгафта в області виховання дітей раннього і дошкільного віку, викладені у праці "Сімейне виховання дитини і його значення". Він вважає, що в нормальній сім’ї дитина стає гуманізуючим фактором морального вдосконалення всіх членів сім’ї. У сім’ї необхідно створювати нормальні умови для росту, розвитку і прояву всіх позитивних здібностей дітей.

У "Книзі для батьків" А.С. Макаренко розкриває своєрідні і складні проблеми сімейного виховання, його протиріччя й шляхи їх вирішення. В "Лекціях про виховання дітей" він розглядає проблеми батьківського авторитету, дисципліни, гри, сімейного господарства, виховання в праці, статевого виховання і виховання культурних навичок у сім’ї. 

Вивченням проблеми виховання в неповних сім’ях займалися І.Дементьєва, Н.Зубарьова, М.А. Костенко, Л.Г. Лунякова та ін. І. Дементьєва та Н. Зубарьова у своїх роботах зачіпають такі питання, як ступінь соціальної відповідальності підлітків з неповних сімей, технологія індивідуальної роботи з дітьми і підлітками з неповних сімей, негативні фактори виховання дітей у таких сім’ях. Одним з основних критеріїв ефективності сімейного виховання І. Дементьєва вважає ідентифікацію дітей з батьками, також вона торкається питання про освіту і професійну орієнтацію дітей розлучення, психологічні особливості особистості таких дітей. 

М.А. Костенко переважно розглядає неповні батьківські сім’ї. Основними формами роботи з неповною батьківською сім’єю він виділяє індивідуальне консультування, групи само- і взаємодопомоги, організацію дитячих дозвільних заходів і сімейного відпочинку та бесіду. У соціально-педагогічній роботі з неповною батьківською сім’єю. 

Таким чином, проблема виховання дітей в умовах неповної сім’ї вимагає більш докладного розгляду. Для цього необхідно вивчити особливості процесу виховання в даних сім’ях, розкрити форми і методи соціально-педагогічної допомоги неповним сім’ям, виявити умови вдосконалення процесу виховання в таких сім’ях.