Форми організації навчання у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі

Навчально-виробнича практика має своїм завданням ознайомити студента з його майбутньою спеціальністю дизайнера, художника, скульптура шляхом виконання обов'язків дублера, помічника фахівця. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.

Виробничу практику проходять студенти старших курсів. У процесі цієї практики вони виконують за спеціальністю весь цикл основних робіт, перебуваючи на робочих місцях, вивчаючи значну за обсягом ділянку виробництва і набуваючи навичок організування, управління і контролю. Під час переддипломної практики студенти готують матеріали до дипломного проекту або дипломної роботи.

З метою глибшого ознайомлення практикантів з виробництвом організовують екскурсії на підприємство чи в установу, які завершуються узагальнюючими бесідами з керівниками. Під час виробничої практики спеціалісти-виробничники читають лекції з питань, які стосуються специфіки виду виробництва і нових досягнень техніки, а також з питань економіки організації і управління на основі досвіду підприємства.

По закінченні виробничої практики студенти складають і здають звіти про виконання програми практики. До звіту додають різноманітні технічні матеріали: рисунки, креслення, фотографії, схеми, таблиці, зразки матеріалів, виробів тощо. Керівник виробничої практики перевіряє звіт, після чого практикант складає залік, найчастіше у формі захисту звіту в комісії за місцем практики або у коледжі. Залік оцінюється за чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), при цьому враховується характеристика і оцінка роботи студента керівником практики від підприємства. У разі незадовільної оцінки виробничої практики призначається повторне її проходження в індивідуальному порядку.

Усі види практики починаються настановчими конференціями, на яких відповідальний за практику викладач і представники кафедр роз'яснюють студентам завдання практики, графік і об'єкти її проведення, розподіл за ними груп студентів і закріплення консультантів-представників кафедр і виробництва. Завершується виробнича практика також конференцією, на якій студенти обмінюються досвідом. Керівники практики, представники кафедр і виробництва вказують на шляхи вдосконалення її проходження і професійної підготовки студентів.

 

 

Практика студентів є обов'язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей дизайну, освіти, культури.

У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, офісах, підрозділах вищих навчальних закладів. У коледжі проходять такі практики: пленерну, музейну, біонічну, етнографічну, виробничу. Відповідно фаховим завданням програма передбачає натурне вивчення художньо-композиційних особливостей зображення архітектурного краєвиду, міського, сільського, гірського, індустріального краєвидів, пейзажу природи та водного, а також вивчення та нариси музейних експонатів, тварин, речей побуту то що. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.

 

 

1. Абашкіна Н. В., Бережна С. П., Дорошкевич В. О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. -1994. – № 3-4.

2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность й психология личности. – М., 1980.

3. Аванесов В. С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. – М., 1990.

4. Алексюк А. М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі // Проблеми вищої школи. – К., 1994. – Вип. 79.

5. Андрущенко В. Формування конституційної свідомості молоді // Освіта України. – 1996. – № 16.

6. Арзамасцев А., Фербер Р. Рейтинг для студентов // Вестник высшей школы. – 1990. – № 11.

7. Бабаскин В. С., Коржуев А. В., Самойленко П. Й. Фрагменты дидактики высшей школы: теория, методология, практика – М., 2000.

8. Базилевич В., Поночовний М. Національна культура: теорія і практика виховання студентської молоді // Освіта. – 1997. – № 17.

9. Бакулин Й. М. Психологические подходы в понимании сущности способностей // Психология обучения. – 2003. – № 2.

10. Березовим Й. А., Антипова Е. Й., Григорьева Н. Й. Куратор академической группы и его роль в организации воспитательной работы со студентами // Педагогика высшей школы. – Минск, 1981. – Вып. 6.

11. Беспалько В. П. Слагаемые педагогическихтехнологий. – М., 1989.

12. Биков В. Ю., Юсіна Р. А. Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес школи // Нові технології навчання. – К., 1995. – Вип. 13.

13. Богданов А., Деренжи Н., Стефанова В. Информатизация й образование в XXI веке // Открытое образование. – 2001. – № 1.

14. Боднар А. Д. Семінарське заняття у вищій школі. – К., 1984.

15. Бойко А. Концептуальні засади 12-бальної системи оцінювання у закладах вищої педагогічної освіти // Рідна школа. – 2002. – № 2.

16. Бойко А. І., Гриньова М. В., Дем'яненко Н. М. Варіативність занять у педагогічному вузі // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 2.

17. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. – К. : ВВП «Компас», 1997.

18. Будянський М. Ф. Модель спеціаліста з вищою освітою: Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 1-2 жовтня 1997 р. – Одеса, 1997.

19. Буланова-Топоркова М. В. Педагогика й психология высшей школы. – Ростов-на-Дону, 2002.

20. Булах І. Є., Пащенко В. В., Чалий О. В. Цільовий підхід до розробки навчальної програми предмета та етапи його реалізації // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 4.

21. Бульчев Н. Контроль знаний й учений // Вестник высшей школы. – 1990. – № 7.

22. Буряк В. Керування самостійною роботою студентів // Вища школа. -2001. – № 4-5.

23. Вадюшин В. А. Технические средства обучения. – Минск, 1987.

24. Вайнер С. А. До питання про впровадження сучасних аудіовізуальних технологій навчання у вузівську практику // Педагогічна технологія у сучасному вузі. – Луцьк, 1995.

25. Варковський К. М. Проблема професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 4.

26. Васильєв Ю. К. Экономическое образование й воспитание учащихся. – М., 1983.

27. Вербицкий А. А. Психолого-дидактические принципы разработки й проведення учебных деловых игр // Применение ИПК в конкретних деловых ситуациях. – Л., 1980.

28. Верещак Є. П., Лозова О. М. Диференціація навчання за системою рейтингу // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 1.

29. Винник Р. Н., Мешкунов В. С. Учебное телевидение в вузе. – К., 1989.

30. Вихор С. Т. Гендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку: Автор, дис.... канд. пед. наук. – Тернопіль, 2006.

31. Водник В. Д. Противоречия й проблемы становлення студенческой семьи // Проблеми вищої школи. – 1992. – № 77.

32. Вознюк М. С. Сучасні підходи до формування фізкультурних знань у студентів // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. – Рівне, 2001.

33. Воловик П. М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці. – К., 1969.

34. Вонсович В. Проблема якості знань студентів та її трактування у педагогіці: Наукові записки ТДП. Педагогіка. – 2002. – Вип. 3.

35. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К., 1995.

36. Гевко О. Формування національно-патріотичних рис у студентів // Рідна школа. – 2001. – № 1.

37. Гессен С. Й. Основы педагогики: Введение в прикладную философию. – М., 1995.

38. Глушко Т. Є. Лекція у вищій школі. – К., 1971.

39. Говорун Т. В., Кікінеджі О. М. Тендерна психологія: Посібник. – К., 2004.

40. Головенкін В. Щеплення від споживацтва або чим можна замінити сесії // Освіта. – 2004. – № 3.

41. Головенко О. М. Про педагогічну майстерність викладача ВНЗ // Проблеми освіти: Наук. -мет. зб. – К., 1996. – Вип. 5.

42. Промов Г. Р. Очерки информационной технологии. – М., 1993.

43. Грушко В. С. Основи здорового способу життя. -Тернопіль, 1999.

44. Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді. – К., 1994.

45. Гуменюк О. Ідеї та принципи модульно-розвивального навчання // Освітянин. – 1997. – № 6.

46. Гунин В. А., Малахов та ін. Рейтингова система оцінки знань студентів // Проблеми освіти. -1995. – № 1.

47. Гуревич Р., Атаманюк В. Про підвищення ефективності організації самостійної навчальної діяльності студентів // Наукові записки: Педагогіка. – 2002. – № 7.

48. Гурій Л., Волинський В., Козакова Г. Дидактичні засоби і навчальна техніка нового покоління для закладів вищої освіти // Освіта України. – 2000. – 11 жовтня.

49. Дерябо С. Д., Ясвин В. А. Экологическая педагогика й психология. – Ростов-на-Дону, 1996.

50. Дубровский Е. Н. Информационно-обменные процессы как факторы эволюции общества. – М., 1996..

51. Дудченко О. А., Дудченко Я. О. Основи наукових досліджень. – К., 2000.

52. Жалдак М. І., Морзе Н. В., Олійник А. Г, Рамський В. С. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі: Зб. наук, праць. – К., 1991.

53. Жеданов С. А. Современные средства визуальной информации на вузовской лекции. – К., 1989.

54. Жигайло А. Духовність на шляху формування національної свідомості молоді // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 6.

55. Житецька Н. Розроблено концепцію визначення рейтингових оцінок // Рідна школа. – 2002. – № 8-9.

56. Заика Е. В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 6.

57. Зварич І. Реалізація системи контролю і оцінювання знань у вивченні іноземної мови у вузах // Рідна школа. – 2000. – № 12.

58. Земцова В. Й. Система методической подготовки преподавателя: структура й содержание // Наука й школа. – 2000. – № 3.

59. Зязюн І. А., Семашко О. М. Національна державна програма естетичного виховання // Рідна школа. – 1995. – № 12.

60. Зязюн І. Сучасний викладач технічного вузу: особливості педагогічної дії // Шлях освіти. – 1998. – № 2.

70. Ильина Т. А. Как ей придать проблемный характер // Вестник высшей школы. – 1984. – № 9.