Функції та принципи підприємництва

Предмет:

Економіка підприємства

Тип роботи:

Лекція

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Лекція 2. ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ БІЗНЕСУ

1. СИСТЕМА БІЗНЕСУ

Бізнес поняття яке охоплює відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки і включає дії підприємців, споживачів, найманих робітників, державні структури.

Підприємницький бізнес.

Це бізнес, суб’єктами якого виступають фізичні та юридичні особи.

Мета – отримання прибутку (доходу).

Реалізація – виробництво та продаж продукції, робіт, послуг.

Основа – приватна власність на засоби виробництва.

Підприємницький бізнес

Виробниче підприємництво Комерційне підприємництво Фінансове підприємництво

Виробництво та споживання робіт, послуг Обмін, розподіл і споживання товарів Обіг та обмін вартостей

Виробничі підприємства фірми Торгові заклади, біржі Банки, фондові біржі

Приватна власність на засоби виробництва

Споживчий бізнес.

Суб’єкти – усі громадяни.

Мета – товари, послуги, що найкраще задовольняють потреби людин.

Реалізація – здійснення угод.

Основа – приватна власність на предмети споживання та послуги.

Особливості споживчого бізнесу:

виражає зацікавленість усіх людей у кінцевих результатах;

стимулятор до підприємницького бізнесу щодо врахування потреб споживачів. Споживачі – партнери по діловим зв’язкам.

учасниками споживчого бізнесу виступають і підприємці (у якості споживачів продукції інших фірм.)

Трудовий бізнес.

Суб’єкти – громадяни, що працюють за наймом.

Мета – отримання доходів за роботу на контрактній або іншій основі.

Реалізація – виконання посадових обов’язків.

Основа – приватна власність на робочу силу.

Особливості:

угода між підприємцем і працівником це орендна угода.

угода між підприємцем і працівником пов’язана з ризиком: кожен намагається нав’язати свої інтереси, використовують прийоми тиску.

є можливість перейти в інший статус найманим працівникам (купити акції, відкрити свою справу.)

Державний бізнес.

Суб’єкт – державні органи.

Мета – користь для держави і відповідно її громадянам.

Реалізація – здійснення приоритетних загальнодержавних науково-технічних, науково-виробничих програм.

Основа – державна власність на засоби виробництва, інформації, ЦП, грошові ресурси.

2. ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Комплексне визначення підприємництва:

Підприємництво – самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або старих новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту з метою отримання прибутків та самореалізації власної мети.

Підприємництво – ініціативна діяльність суб’єктів різних форм власності в межах діючого законодавства, що здійснюється під власну фінансову і майнову відповідальність.

Згідно із Законом України “Про підприємництво” (Постанова ВР № 782-12 від 26. 02. 91) :

Підприємництво – це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею, з метою отримання прибутку.

Підприємницький бізнес – елемент бізнесу, що характеризується самостійною діяльністю по виробництву продукції (робіт, послуг), що здійснюються на власний ризик, з метою отримання прибутку (доходу).

Функції підприємництва:

Новаторська функція.

Сприяння процесу продукування нових цілей (технічних, організаційних, управлінських... тощо) здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових товарів, надання нових послуг.

Організаційна функція.

Впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових форм заробітної плати, їх оптимальне поєднання.

Господарська функція.

Ефективне використання трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів.

Соціальна функція.

Виготовлення товарів та послуг необхідних суспільству.

Особистісна функція.

Самореалізація власної мети підприємця (гроші, незалежність, задоволення від праці).

Принципи за якими здійснюється підприємництво:

1 – вільний вибір діяльності на добровільних засадах.

2 – залучення до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян.

3 – самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, встановлення цін відповідно до витрат виробництва з дотриманням чинного законодавства.

4 – вільне наймання працівників.

5 – залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів. (згідно чинного законодавства).

6 – вільний розподіл прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.

7 – самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

8 – використання підприємством належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.

Підприємницька діяльність – праця індивіда, заснована на розвитку основних чинників, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату в господарській діяльності, на отримання економічної вигоди.

Основні завдання підприємницької діяльності:

вибір сфери та масштабів діяльності.

вибір місця розташування підприємства.

вибір форм підприємницької діяльності.

фінансування та інвестування.

3. УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Умови розвитку підприємницької діяльності:

Створення законодавчої і нормативної бази.

це дасть гарантії збереження власності суб’єктів господарювання;

створить рівні права для усіх учасників підприємницької діяльності.

Конкурентний режим господарювання.

вільне суперництво за джерела сировини, сприятливі умови вкладення капіталу, за більший відсоток прибутку.

Формування ринкової інфраструктури.

дає можливість приймати участь у товарних та фондових біржах, користуватись послугами КБ, оптових підприємств.

Стимулювання бізнесу.

створення сприятливого економічного середовища: держдотації, фінансування ризикових проектів інноваційного характеру.

! Однак, умови організації бізнесу не залишаються незмінними.

Основи підприємницької діяльності – наука про закони, що управляють, з одного боку, відносинами економічної власності між різними суб’єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, а з іншого – діями підприємців у процесі вибору ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів та послуг.

Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.

Ці обмеження стосуються як об’єктів так і суб’єктів підприємницької діяльності.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

громадяни України, інших держав, необмежені законом у правоздатності або дієздатності;

юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України “Про власність”.

Не допускаються до заняття підприємницькою діяльністю:

військовослужбовці;

службові особи органів прокуратури, суду;

службові особи органів державної безпеки;

службові особи органів внутрішніх справ;

службові особи органів державного арбітражу;

службові особи органів державного нотаріату;

службові особи органів державної влади та управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств;

особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю.

особи, які мають не погашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини.

Обмеження, що стосується об’єктів підприємницької діяльності зазначені у

Стаття 4 Закону України “Про підприємництво”.