Функції теорії держави та права

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах розбудови правової системи України, що базується на зміцненні гарантій прав людини і громадянина, важливим є піднесення на належний рівень вищої юридичної освіти, яка повинна забезпечувати підготовку всебічно грамотних працівників, переконаних у необхідності активної, творчої діяльності. Вузькопрофесійний, вузькоюридичний підхід до цієї справи не виправданий хоча б тому, що будь-яке правове питання перебуває в полі зору суспільства.

Саме тому значення теорії держави і права, яка містить світоглядні аспекти державно-правового життя взагалі та юридичної діяльності зокрема, стає ще більш зрозумілим. Властиво, світогляд не обмежує юриста рамками приватного інтересу, юридичних конструкцій і функцій. Навпаки - він виводить його на шлях служіння суспільному ідеалу, діяльності в ім’я загальнодержавних, групових та індивідуальних інтересів. Останнє часто ставиться навіть на перше місце, оскільки задоволення таких інтересів посилює позиції правової держави і служить розвитку громадянського суспільства.

Теорія держави і права - система наукових знань про об’єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

Головним завданням науки є пізнання об’єктивних законів дійсності, а пізнані закони служать основою цілеспрямованої діяльності людей. Наука має складну структуру. Перш за все, вона поділяється на природничі та суспільні науки. Якщо природничі науки вивчають закономірності розвитку й існування природи, то сферу інтересів суспільних наук складають людське суспільство, суть тих явищ і процесів, які відбуваються у цьому суспільстві. Оскільки суспільство являє собою надзвичайно складне, багатогранне та багатоаспектне явище, то наука про суспільство, єдина і цільна за своєю суттю, поділяється на цілий ряд окремих самостійних наук, кожна з яких вивчає певну групу суспільних явищ та їхніх специфічних закономірностей.

Таким чином, у науці про суспільство теорія держави і права займає особливе місце, обумовлене її специфічним об’єктом вивчення - державою і правом, як самостійними, але органічно взаємопов’язаними між собою важливими сферами суспільного життя.

Значення загальної теорії держави і права визначається особливостями її предмета і, відповідно, функціями цієї науки.

Місце і значення тієї чи іншої науки, у тому числі юридичної, в системі наук визначається, перш за все, тими завданнями та функціями, які вона виконує в цій системі, тому необхідно охарактеризувати функції теорії держави і права у системі юридичного знання та практики. Більше того, згадані функції та завдання, що вирішує та чи інші наука, багато в чому наперед визначені характером та змістом знання, що міститься в цій науці. Тому слід погодитись з точкою зору, що «проблема місця теорії держави права в системі юридичного знання мас вирішуватись з позицій особливостей промесу пізнання взагалі та юридичного зокрема», а також з урахуванням практики застосування цього знання.