Гарантії адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності

 

Танривердієв І. М.

 

Анотація. У статті визначено поняття гарантій адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності, охарактеризовано їх зміст та систему.

Ключові слова: органи прокуратури, законність, адміністративна відповідальність, адміністративно-правове забезпечення, гарантії.

Постановка проблеми. Для належного виконання органами прокуратури своїх функцій щодо адміністративно-правового забезпечення законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності в законодавстві передбачено систему відповідних правових гарантій, які спрямовані на створення необхідних умов для ефективної реалізації цих функцій на всіх етапах провадження в справах про адміністративні правопорушення. Таким чином, дослідження гарантій адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності, дозволить визначити основні умови ефективності цього напрямку та розкрити ідеологічно-правову сутність даної функції.

Метою статті є визначення поняття та системи гарантій адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Для цього необхідно вирішити такі завдання: визначити поняття гарантій адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності; навести класифікацію гарантій та охарактеризувати основні види гарантій адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Перш за все, досліджуючи питання гарантій адміністративно-правового забезпечення органами прокуратури законності притягнення осіб до адміністративної відповідальності, необхідно звернутись до з’ясування змісту та характеристики поняття «гарантії».

Виклад основного матеріалу дослідження. Визначаючи етимологію поняття «гарантія», його можна визначити, як: умову забезпечення чого-небудь; 2) поруку [1, с. 141]. У правовій науці ця категорія вживається в обох значеннях, однак, розглядаючи гарантії у зв’язку із забезпеченням дотримання прав та інтересів громадян, юридичних осіб, а також дотримання законів органами управління, як правило, мається на увазі перше значення цього терміну.

В наукових джерелах існує декілька підходів до визначення поняття та видів гарантій. Так, В. С. Нерсесянц вважає, що гарантії втілюють ідею узгодженої дії права і держави, коли одні форми, напрямки та функції державно-правової регуляції і діяльності служать одночасно захисним механізмом для інших, і навпаки. В контексті взаємної підтримки та узгодженості різних частин і аспектів усього державно-правового комплексу окремі спеціальні форми і конструкції юридичних гарантій прав і свобод особистості можуть реально здійснити свою захисну роль [2, с. 60-61]. Отже, можна зробити висновок, що гарантії виступають необхідними для практичної реалізації правових норм, втілення їх у життя, умовами та засобами. Гарантії формуються в тих же правових нормах, а також виробляються в результаті історичного розвитку суспільних відносин. На думку А. С. Мордовия, гарантії – це об’ємне соціально-політичне та юридичне явище, система соціально-економічних, політичних, моральних, юридичних, організаційних передумов, умов, засобів і способів, що створюють рівні можливості особистості для здійснення своїх прав, свобод та інтересів [3, с. 312]. Таким чином, автором виділені такі види гарантій: соціально-економічні, моральні, юридичні та організаційні. Дана точка зору є досить поширеною серед науковців-правознавців.

Соціально-економічними гарантіями можна вважати запровадження та реалізацію різних державних програм щодо звільнення окремих категорій громадян від обов’язку сплачувати судовий збір за звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, запровадження різноманітних пільг, у тому числі в сфері оподаткування тощо.

У свою чергу, А. М. Головистикова під економічними визнає ті гарантії, що лежать у самому соціально-економічному ладі суспільства, характері власності, організації системи господарювання, можливостях приватнопідприємницької та іншої господарської діяльності, і є основною, відправною базою для всіх інших гарантій. Водночас, на думку автора, до соціальних гарантій належать високий життєвий рівень населення, турбота про соціально незахищені верстви суспільства, забезпечення і охорона прав і свобод особистості, впевненість громадян у завтрашньому дні тощо [4, с. 503-505].

Політичними гарантіями визнаються умови, що забезпечують нормальне функціонування суспільного та державного життя. Зокрема, це всі політичні утворення та формування, які сприяють утвердженню законності та правопорядку в суспільстві та державі, система взаємодії між цими утвореннями тощо.

Моральними гарантіями є стабільна морально-психологічна обстановка, в якій реалізуються юридичні права й обов’язки учасників правовідносин; рівень їхньої духовності і культури; чуйність і увага державних органів і посадових осіб до людини, її інтересів і потреб. У створенні здорової моральної обстановки в сфері правового регулювання беруть участь усі ланки політичної системи суспільства, у тому числі благодійні організації, установи культури і мистецтва, школи, вищі навчальні заклади, церква [5, с. 29]. Моральні гарантії хоча і знаходяться, як правило, поза сферою дії права, однак ці гарантії можуть суттєво впливати на створення умов дотримання прав та інтересів громадян, задоволення їх моральних потреб тощо.

Юридичними гарантіями визнається сукупність спеціальних правових засобів і способів, за допомогою яких реалізуються, охороняються і захищаються права і свободи, присікаються їх порушення, відновлюються порушені права [6, с. 261].

Таким чином, система гарантій представлена чисельними їх видами, які у своєму комплексі створюють необхідні умови для забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів громадян, юридичних осіб, а також забезпечення законності в усіх сферах суспільно-політичного життя.

Зважаючи на те, що гарантії лежать в основі механізму реалізації більшості правових норм, їх можна класифікувати в залежності від галузей права. Водночас, серед них є так звані універсальні гарантії законності.

Так, на думку А. М. Головистикової, гарантії законності – це певний комплекс організаційних, економічних, політичних, ідеологічних