Геохімія фтору питних вод України

Достовірність отриманих результатів забезпечується повним узгодженням отриманих геохімічних і медико-геохімічних даних з результатами термодинамічних розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів. Закономірності розподілу та міграції фтору у підземних водах дозволили розробити основу для виділення геохімічних провінцій з надлишком або нестачею фтору на території України. Результати геохімічних досліджень, проведених на території Львівської, Одеської та Полтавської областей, дозволили розробити практичні рекомендації щодо виділення і картографування зон екологічного ризику. Одержані результати є базовими для розробки заходів з охорони здоров'я населення, що проживає в ендемічно небезпечних зонах.

Особистий внесок здобувача. Визначено основні форми міграції фтору у різних типах вод, які є небезпечними для здоров'я населення. Виконано узагальнення результатів аналітичних та експериментальних робіт, а також проведено обґрунтування та напрацювання теоретичних положень щодо розподілу фтору у підземних питних водах. Обробка матеріалів проводилась за допомогою комп'ютера, що дозволило створити статистичну базу за результатами опробування водоносних комплексів регіонів досліджування. За допомогою програми MapInfo побудовані карти розподілу фтору у підземних водах України.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, основні положення й висновки дисертаційної роботи були викладені, обговорені та надруковані в матеріалах наукових конференцій: Міжнародних конференціях “Экологические аспекты загрязненения окружающей среды” (Київ, 1996) ; “Глибинна будова літосфери та нетрадиційне використання надр Землі” (Київ, 1996) ; “Проблеми техноприродних аварій і катастроф у зв'язку з розвитком небезпечних геологічних процесів (Прогноз, керований контроль, моніторинг, інженерний захист процесонебезпечних територій) ” (Київ, 1997) ; IV Міжнародний Симпозіум “Применение математических методов и компьютерных технологий при решении задач геохимии и охраны окружающей среды” (Київ, 1998) ; “Геохімічні методи пошуків – стан і перспективи” (Київ, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів та висновків, які викладені на 125 сторінках друкованого тексту. Вона містить 25 ілюстрації, 13 таблиць, та список використаних джерел, що складається з 143 назв.

Дисертаційну роботу виконано під науковим керівництвом член-кор. НАН України, доктора геол. -мін. наук, професора Едуарда Яковича Жовинського.

Автор щиро вдячний за вагомі консультації та практичну допомогу науковому керівнику Жовинському Едуарду Яковичу, а також доктору геологічних наук Кураєвій Ірині Володимирівні, канд. геол. наук Радченко Анні Ігорівні. За допомогу у проведені експериментальних досліджень – своїм колегам Г. П. Островській, Н. О. Шурпач, Н. В. Приходько.

 

 

Розділ 1. Історія вивчення проблеми

У розділі подано аналіз уявлень про особливості дослідження геохімії фтору як в історичному аспекті, так і на сучасному етапі. Важко уявити біокосну систему, в якій не відігравали б суттєвої ролі мікроелементи. Нестача чи надлишок їх, зокрема фтору, у водах впливає на функціонування біогеоценозів, викликає ендемічні захворювання рослин, тварин та людей. На початку ХХ століття в роботах видатних геохіміків В. І. Вернадського, А. Е. Ферсмана, А. П. Виноградова, Ф. В. Кларка, Г. С. Вашингтона, В. М. Гольдшмідта наведено перші дані про вміст фтору в земній корі. Найбільш значні результати досліджень з геохімії фтору цього періоду наведено в роботах Т. Ф. Барта (1947), А. В. Козакова, О. І. Соколової (1950), К. У. Корренса (1956) й інших дослідників. У цей період особливу увагу було приділено вивченню зв'язку закономірностей розподілу фтору в природних об'єктах з ендемічними захворюваннями (флюорозом і карієсом). Цей напрямок розвинуто у роботах С. В. Моісєєва, Р. Д. Габовича (1957, 1969), С. Н. Черкинського, О. М. Заславської (1953), С. Р. Крайнова, Н. Г. Петрова (1976, 1978), Е. В. Козлова (1969, 1972), В. П. Комарова (1965, 1981), та ін.

При вивченні мінерального складу підземних вод Р. Д. Габович, С. Р. Крайнов, Ю. І. Ворошилов (1972) вперше звернули увагу на зв'язок між вмістом у водах кальцію, магнію і фтору. Основні закономірності розподілу фтору в об'єктах довкілля, умови його міграції й інтеграції, а також загальні питання геохімії фтору та ендемічного захворювання розглянуто в роботах Е. Я Жовинського (1969-2002). Проблемі впливу фтору у водах і харчових продуктах на здоров'я населення присвячені також роботи В. В. Поворознюка (1997), В. В. Ванханена (1998), І. В. Чижевського, Н. М. Крупника, Л. О. Хоменка, О. Ф. Кононовича (1997 – 2001 г.) та ін.

У той же час залишається багато питань, які вимагають спеціальних досліджень на сучасному рівні. Це відноситься до проблеми визначення закономірностей міграції фтору та його форм у природних водах за сучасних природних та техногенних умов. Особливу увагу привертає також низка питань щодо виявлення осередків ендемічних захворювань і прогнозування територій екологічного ризику.

Розділ 2. Методи досліджень

При вивченні закономірностей розподілу фтору та його форм використані сучасні аналітичні методи досліджень: хімічні, фізичні, фізико-хімічні (фотометричні, електрохімічний потенціометричний, атомно-абсорбційний) та інші. Вміст фтору у природних розчинах визначали в лабораторії ІГМР НАН України електрохімічним потенціометричним методом, який широко застосовується при визначенні вмісту