Гідроциліндри (пневмоциліндри)

 

1. Пневматичний двигун

2. Гідроциліндри (пневмоциліндри)

2.1 Механізми з гнучкими роздільниками

2.2 Гідроциліндри прямолінійної дії

3. Розрахунок гідроциліндрів (пневмоциліндрів)

Список використаних джерел

 

 

Винахід відноситься до машинобудування і може бути використаний в різних галузях промисловості, у тому числі для приводу міксерів.

Відомий пневматичний роторний двигун, що містить статор з вихлопними отворами і ротор з радіальними лопатками і валом.

Недоліком вказаного двигуна є відсутність інформації про частоту обертання валу двигуна.

Технічний результат винаходу – розширення технологічних можливостей за рахунок отримання безперервної інформації про частоту обертання валу двигуна.

Поставлений технічний результат досягається тим, що пневматичний роторний двигун, що містить статор з вихлопними отворами і ротор з радіальними лопатками і валом, забезпечений електричним генератором, що встановлений на валу двигуна та електронним частотоміром.

  

Рис. 1. Пневмодвигун: поздовжній розріз та розріз А-А

 

Пневматичний роторний двигун містить статор 1 з вихлопними отворами 2, ротор 3 з радіальними лопатками 4 і валом 5, електричний генератор 6, встановлений на валу 5 двигуна і електронний частотомір 7 перший вихід генератора 6 через перший елемент 8 підключений до першого конденсатора 9 і першого входу живлення електронного частотоміра 7, а через другий розв'язують елемент 10 – до інформаційного входу частотоміра 7, причому другий висновок виходу генератора 7 підключений до другого конденсатора і другого входу живлення електронного частотоміра 7.

Пневматичний ротаційний двигун працює таким чином. При подачі повітря ротор 3 отримує обертання через тиск повітря на лопатки 4.

При цьому генератор 6 і починає обертатися, на його виході з'являються електричні імпульси, частота яких пропорційна частоті обертання валу 5 двигуна. Ці імпульси з виходу генератора 6 надходять на висновки конденсатора 9, на якому формується постійна напруга, яка поступає та живить вхід електронного частотоміра 7.

Електронний частотомір 7 починає працювати, вимірюючи частоту надходять на інформаційний вхід імпульсів з виходу генератора 6 і відображаючи значення частоти обертання на цифровому індикаторі частотоміра 7.

При зміні частоти обертання валу 5 двигуна змінюється частота електричних імпульсів з виходу генератора 6, тому на цифровому індикаторі змінюються покази та індикується значення нової частоти обертання валу 5 двигуна.

Використання в пневматичному двигуні, що містить статор з вихлопними отворами і ротор з радіальними лопатками і валом електричного генератора, встановленого на валу двигуна і електронного частотоміра, перший вихід генератора розв'язує елемент підключений до першого конденсатора і першого входу живлення електронного частотоміра, а через другий елемент – до інформаційного входу електронного частотоміра, причому генератор підключений до конденсатора і другого входу живлення електронного частотоміра.

Пневматичний роторний двигун, що містить статор з вихлопними отворами і ротор з радіальними лопатками і валом, який відрізняється тим, що двигун забезпечений електричним генератором, що встановлений на валу двигуна, і електронним частотоміром, що забезпечує безперервну інформацію про частоту обертання валу двигуна.

 

 

Гідроциліндр (Пневмоциліндр) – об'ємний гідродвигун (пневмодвигун) зі зворотно-поступальним рухом вихідної ланки. Основним видом гідроциліндра є гідроциліндр (пневмоциліндр) поршневого типу. Часто до групи гідроциліндрів відносять, також, плунжерні, мембранні і сильфонні гідро- (пневмо-) двигуни.

 

 

До механізмів з гнучкими роздільниками відносяться мембрани, мембранні гідроциліндри і сильфоні.

Мембрани (рис. 2, а) застосовують в основному при невеликих переміщеннях і невеликих тисках (до 1 МПа). Мембранний виконавчий механізм є затисненим по периферії корпусу еластичне кільце 1. При збільшенні тиску в камері, що підводить, 2 еластичне кільце притискається до верхньої частини корпусу 3, і шток 4, пов'язаний з еластичним кільцем висувається. Зворотний хід штока забезпечує пружина 5.

  

Рис. 2. Схеми мембран: а – плоска з еластичним кільцем; б – гофрована металева.

 

У гідропневмоавтоматиці поширені також гофровані металеві мембрани (рис. 2, б). Деформація таких мембран відбувається за рахунок різниці тисків P = P1 – P2 і зовнішнього навантаження R.

Мембранні гідроциліндри (рис. 2) допускають значні переміщення вихідної ланки – штока. При переміщенні поршня 1 у напрямі дії тиску рідини (рис. 3, а) мембрана 3 перегинається, перекочуючись із стінок поршня 1 на стінки циліндра 2, до яких вона щільно підтискається тиском рідини (рис. 3, б). Зворотний хід поршня відбувається за рахунок пружини.

 

Рис. 3. Схеми роботи мембранного гідроциліндра

 

Сильфони (рис. 3, а) призначені для роботи при невеликих тисках (до 3 МПа). Їх виготовляють з металів і неметалічних матеріалів (гуми або пластиків). Металеві сильфони бувають одно- і багатошарові (до п'яти шарів). Вживання сильфонів виправдане в умовах високих і низьких температур, значення яких лімітується матеріалом, з якого виготовлений сильфон. Сильфони можуть бути цілісні або зварні. Цілісні виготовляють розвальцьовуванням тонкостінної безшовної труби.

  

Рис. 4. Схема металевого сильфона: а – сильфон; б – цілісна стінка; у – зварна стінка

 

 

Для приводу робочих органів мобільних машин найширше застосовують поршневі гідроциліндри двосторонньої дії з