+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
39
Мова:
Українська
діагнозу
*4). Зростання кількості днів госпіталізації
5). Необхідність збільшення рівня заробітної плати лікарям
6). Економію лікарняного бюджету
7). Економію ліків та виробів медичного призначення
*8). Зростання кількості лікарняних бюлетенів та днів непрацездатності
9). Необхідність збільшення тривалості відпусток медперсоналу
5. Дезобробка має такі види:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630-631.
*1). Дератизація
*2). Дезінсекція
*3). Дезінфекція
*4). Дезінфекція, дератизація, дезінсекція
5). Денатурація
6). Коагуляція
7). Флокуляція
8). Фільтрація
9). Прамонізація
6. Дератизація – це:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630-631.
1). Знищення мікробів
2). Знищення бактерій
3). Знищення вірусів
*4). Знищення пацюків
*5). Знищення мишей
*6). Знищення гризунів
7). Санація повітря
8). Санація одягу
9). Санація колодязів
7. Дезінсекція – це:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630-631.
1). Заходи заради знищення вірусів
2). Санація колодязів
3). Санація ЛОР-органів
4). Ультрафіолетове опромінення
*5). Знищення мух
*6). Знищення комарів
*7). Знищення комах
8). Благоустрій території лікарні
9). Різновид дератизації
8. Дезінфекція – це:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630-631.
*1). Знищення збудників інфекцій
*2). Знищення збудників заразних хвороб
*3). Комплекс заходів, що спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб
4). Синонім дератизації
5). Синонім дезинсекції
6). Як така – не існує
7). Знищення гельмінтів
8). Знищення щурів
9). Санація повітря
9. Внутрішньолікарняні інфекції характеризуються такими моментами:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 618-619.
1). Це хвороби побутового походження
*2). Це клінічно виражене захворювання мікробного походження
3). Це профпатологія тваринників
*4). Інфікування хворого відбувається у лікувально-профілактичному закладі
5). Хворіють тільки діти із втраченим імунітетом
*6). Під час надання медичної допомоги може відбутися інфікування медичного персоналу
7). Хворіють тільки відвідувачі госпіталізованих родичів та колег
*8). Симптоми цього інфекційного захворювання з’являються у різні терміни і навіть за межами лікарні після вибуття із стаціонару
9). З’являється стійкий імунітет, особливо при харчових отруєннях
10. Чому внутрішньолікарняні інфекції характеризуються поліетіологічністю та асоціацією внутрішньогоспітальних штамів?
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 618-622.
*1). Тому що формування внутрішньолікарняних штамів є своєрідним для кожної лікарні
2). Вони не характеризуються поліетіологічністю, основний чинник – кишкова паличка
*3). Тому що формування внутрішньолікарняних штамів є своєрідним для кожного лікарняного відділення
4). Вони не характеризуються поліетіологічністю, основний збудник – вульгарний протей
*5). Тому що вірулентність проявляють навіть умовно патогенні бактерії
6). Від асоціації внутрішньогоспітальних штамів люди не хворіють, основний винуватець – стафілокок
*7). Тому що багато збудників набули стійкості до дезінфектантів, особливо через порушення правил дезінфекції
8). Це не є притаманним для лікарняних інфекцій
9). Таке буває тільки при гіповітамінозах
Проміжний контроль рівня знань студентів
1. Основні джерела внутрішньолікарняних інфекцій:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 627-629.
1). Не існують
*2). Хворі, медичний персонал, відвідувачі
3). Нераціональне харчування
*4). Хірургічні інструменти та ін’єкційні препарати
5). Неадекватне харчування
*6). Зонди та катетери
*7). Білизна, посуд, їжа, предмети догляду за хворими
8). Протяги
9). Висока відносна вологість повітря лікарняних палат
2. Носіями (бацилоносіями) бувають особи:
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 628-629.
*1). У яких інфекційний процес перебігає без клінічних проявів
2). Похилого віку
*3). Що зовні здорові, проте в їхньому організмі збудник живе, розмножується, накопичується і виділяється в навколишнє середовище
4). Неповнолітні
5). Що не адаптовані до дискомфортного мікроклімату
*6). Навіть здорові
7). Що зловживають алкогольними напоями
8). Що не загартовані до гострої погоди
9). Що не дотримуються режиму праці та відпочинку
3. Назвіть основні природні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 629-630.
1). Транспортні
*2). Пологи
*3). Фекально-оральні
*4). Аерозольні
*5). Контактні
6). Виробничі
7). Санаторно-курортні
8). Спортивно-оздоровчі
9). Фізкультурно-оздоровчі
4. Назвіть основні штучні шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 629.
*1). Ін’єкційний
2). Виробничий
*3). Трансфузійний
*4). Операційні втручання
5). Перепади барометричного тиску
*6). Інгаляції
*7). Інтубації
8). Ходьба
9). Сон
5. Специфічна профілактика внутрішньолікарняних інфекцій передбачає
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630.
*1). Активну імунізацію
2). Зростання рівня санітарної культури
*3). Пасивну імунізацію
4). Зростання рівня медичних знань
*5). Активно-пасивну імунізацію
6). Лекційну пропаганду
7). Перевірку рівня знань медперсоналу
8). Перевірку рівня знань хворих
9). Облік лікарняних бюлетнів
6. Неспецифічна профілактика внутрішньолікарняних інфекцій передбачає заходи
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630.
*1). Архітектурно-планувальні
*2). Санітарно-технічні
*3). Санітарно-протиепідемічні
4). Екологічні
5). Специфічні
6). Особливі
7). Будь-які
8). Позапланові
9). Специфічні та екологічні
7. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій стан здоров’я медперсоналу вивчається
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630-631.
1). За показниками зросту та маси тіла кожного лікаря
*2). За даними попередніх медичних оглядів
3). За віковими показниками
*4). За даними періодичних медичних оглядів
*5). За даними повсякденного контролю за станом здоров’я
6). За даними режиму праці та відпочинку
7). За рівнем кваліфікації та категорійності
8). У залежності від епідситуації
9). За бажанням
8. Щоб мінімізувати ризик внутрішньолікарняних інфекцій
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 620-623.
*1). Необхідне глибоке догоспітальне обстеження пацієнтів
2). Можна здійснювати госпіталізацію без діагнозів
*3). Необхідний розподіл та розташування пацієнтів за нозологічними ознаками
4). Краще здійснювати госпіталізацію без направлень поліклініки
5). Краще здійснювати госпіталізацію поза приймальним відділенням лікарні
*6). Потрібне обґрунтоване рішення щодо оперативного втручання
*7). Потрібне обґрунтоване призначення антибіотиків пацієнтам
8). Широко впроваджувати гіпноз
9). Такі ризики не існують
9. З метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій до заходів санітарно-протиепідемічного режиму відносять
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 630-631.
1). Контроль за станом атмосферного тиску та абсолютною вологістю повітря
2). Контроль за рівномірністю штучного освітлення у лікарняних палатах
*3). Особисту гігієну персоналу
*4). Особисту гігієну хворих
*5). Якісну дезобробку
6). Сучасне меблювання службових кабінетів лікарні
*7). Медичний контроль за станом здоров’я медперсоналу
8). Максимальне вживання газованих напоїв
9). Максимальне вживання пісних страв
10. До основних заходів із підвищення стійкості людини до внутрішньолікарняних інфекцій відносять
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С. 629-632.
1). Зростання інтелекту пацієнтів
2). Телебачення
3). Кінофікацію
4). Дискусії
*5). Раціональне харчування
*6). Планову імунізацію
*7). Екстрену імунізацію
8). Гемодіаліз
9). Електрофорез
Кінцевий контроль рівня знань
1. За останні 50 років збудники внутрішньолікарняних інфекцій
Гончарук Є. Г. Комунальна гігієна. – К. : Здоров’я, 2003. – С..
1). Не змінились
2). Можна передбачити
*3). Набули асоціації та поліетіологічності
4). Витіснені кишковою паличкою
5). Зникли
2. Більш ймовірним ризик внутрішньолікарняних інфекцій
*1). У оперованих осіб похилого віку
2). У спортсменів
3). У фізкультурників
4). У новонароджених, що згодовуються материнським молоком
5). У пацієнтів, що відвідують фотарії та солярії
3. Для санації повітря лікарняних приміщень доцільно використовувати
*1). Бактерицидні ультрафіолетові лампи
2). Еритемні ультрафіолетові лампи
3). Люмінесцентні лампи
4). Лампи розжарювання
5). Безтіневі лампи
4. Для досягнення надійної санації повітря лікарняних приміщень ультрафіолетовими променями необхідно
1). Одночасно вмикати ультрафіолетові бактерицидні лампи із мікрохвильовими випромінювачами
*2). Щоб енергія випромінювання склала 1, 5-6, 0 мк Вт/м2 при світловому коефіцієнті 1: 4, 1: 5 та відносній вологості повітря 40-70%
3). Поєднувати бактерицидні лампи із еритемними
4). Влаштовувати припливну вентиляцію
5). Використовувати герметичну освітлювальну арматуру
5. Санація повітря приміщень лікарень ультрафіолетовими бактерицидними лампами буде ефективною, якщо
1). У повітрі з’явиться запах озону
2). У повітрі зменшиться вміст вуглекислоти
*3). Ступінь ефективності – 80%, а коефіцієнт ефективності санації – не менше 5
4). Не буде аеробів
5). У повітрі не буде антропотоксинів
6. Які заходи та засоби найбільш дієві у справі профілактики внутрішньолікарняних інфекцій
1). Архітектурно-планувальні і тільки
2). Законодавчі та адміністративні
3). Досить санітарно-протиепідемічних
4). Медичні заходи і тільки
*5). Архітектурно-планувальні, адміністративні, санітарно-протиепідемічні, медичні тощо
7. В умовах лікарень стерилізації підлягають
*1). Вироби, що дотикаються до раневої поверхні, що контактують із кров’ю, ін’єкційні препарати тощо
2). Дверні ручки та поручні сходових маршів
3). Тільки руки хірургів
4). Іноді халати
5). Світильники
8. В умовах лікарень дезінфекції підлягають
1). Ін’єкційні препарати та білизна
*2). Практично усі приміщення, інвентар, санітарно-технічне устаткування тощо
3). Тільки одяг медперсоналу
4). Тільки руки санітарок
5). Як мінімум – сестринські пости
9. Найбільш надійною забудовою лікарняних споруд у розумінні профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є:
*1). Децентралізована (павільйонна)
2). Централізована
3). Змішана
4). Комбінована
5). Вільна
10. На території інфекційної лікарні мають бути виділені зони
*1). “Чисті” та “брудні”
2). Рекреаційні
3). Фізкультурні
4). Реабілітаційні
5). Суворого режиму