Господарський договір

 

Після того як Україна стала незалежною державою, вона взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадянського суспільства і ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва.

Наділення підприємств і громадян свободою господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв'язків суб'єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Найбільш доцільною і адекватною вільним ринковим відносинам правовою формою опосередкування таких відносин є господарський договір, адже результати підприємницької діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.

Важливість теоретичної розробки питань, пов'язаних з договірним регулюванням підприємницьких відносин, зумовлена не лише відсутністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики і завданнями щодо нової кодифікації цивільного законодавства України.

Актуальність дослідження. Важливість теоретичної розробки питань, пов'язаних з договірним регулюванням господарських відносин, зумовлена не лише мізерною кількістю наукових досліджень з окреслених питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики.

Предметом дослідження є загальна характеристика поняття та ознак господарського договору.

Об’єктом дослідження є ті суспільні відносини, які виникають, складаються та виконуються у сфері укладення господарського договору.

Метою курсової роботи є: по-перше, з’ясування поняття господарського договору, його особливостей, по-друге, визначення поняття та ознаки господарського договору.

Для вивчення даної теми ставляться наступні завдання:

• дослідити поняття господарського договору;
• узагальнити теоретичні засади правової природи господарського договору;
• обгрунтувати загальну характеристику господарський договір та його юридична конструкція;
• проаналізувати ознаки та значення господарського договору;
• визначити основні напрями подальших досліджень даної тематики;
• показати юридичну конструкцію господарського договору;

Безумовно, досконало такі завдання можуть бути розкриті в ґрунтовній праці, тому в даній роботі я спробую визначитись з головними вихідними положеннями, деякі аспекти яких лише виокремити для подальшої деталізації, розкрити еволюцію теоретичних поглядів на зміст господарського договору.

Аналіз досліджень та публікацій. Окремі аспекти договорів у сфері господарських правовідносин знайшли своє відображення у працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як В. В. Лаптєва, І. Б. Новицького, І. Г. Побірченка, О. А. Беляневич, О. М. Вінника, В. М. Гайворонського, О. М. Неживець, Н. О. Саніахметової, Н. І. Овчинникова, В. В. Мамутова, В. С. Щербини, М. К. Галянтича та інших. Однак комплексного дослідження господарських договорів цими авторами не проводилося, що і зумовлює актуальність і мету даної роботи.

Так, ключова роль договору для господарського права підкреслювалася у працях: М. І. Брагинського, А. Г. Бикова, В. Г. Вердинкова, З. М. Земингофа, В. А. Акенова, О. С. Іоффе, А. Ю. Кабалкина, Н. І. Клейна, В. В. Луця, В. К. Мамутова, В. Н. Можейко, І. Б. Новицкого, Б. В. Покровського, М. К. Сулейменова, та інших учених. Проте, поза увагою залишалися такі важливі питання як зміст і форма, особливості предмета та істотні умови господарського договору.

 

Суб'єктам підприємництва доводиться укладати різні за своїм характером договори (купівлі-продажу, поставки, перевезення, лізингу, консигнації, банківського кредиту тощо), які регулюються як нормами ЦК, так і інших нормативних актів.

Особливістю розвитку сучасного приватного права є тенденція до уніфікації правових систем, завдяки яким відбувається стикування та взаємодія різних систем національного законодавства з метою спрощення міжнародних відносин, зняття перешкод у міжнародному обороті товарів, капіталів та робочої сили. Прискоренню цих процесів сприяє діяльність численних міжнародних організацій з уніфікації міжнародного права. Серед міжнародних організацій, які відіграли помітну роль в уніфікації колізійних та матеріальних цивільно-правових норм у сфері купівлі-продажу, факторингу, лізингу та деяких інших, слід назвати Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА).  

У рамках УНІДРУА у вигляді неформальної уніфікації були розроблені Принципи міжнародних комерційних договорів. В основі створення Принципів лежить порівняльно-правовий аналіз норм різних національних правових систем у контексті регулювання міжнародних угод. Як відзначила Адміністративна рада УНІДРУА у вступі до Принципів, останні є досить гнучкими для того, щоб враховувати постійні зміни, які відбуваються в результаті розвитку технології й економіки та торкаються практики торгівлі, яка перетинає кордони. У той же час вони намагаються забезпечити чесність у міжнародних комерційних відносинах шляхом прямого формулювання загального обов'язку сторін діяти згідно з добросовісністю і чесною діловою практикою та встановленням в деяких випадках стандартів розумної поведінки.  

Важливість врахування зазначених Принципів у нормотворчій та правозастосовній практиці зумовлена проведенням в Україні нової кодифікації цивільного законодавства і в її складі – інститутів договірного права.

У чинному законодавстві (статті 10 і 11 Господарського процесуального кодексу України), судовій практиці і літературі використовуються поняття «господарський договір» або «комерційний договір».

Безумовно, в сучасних умовах деякі з названих ознак господарського договору потребують уточнення. Зокрема, суб'єктами господарських договорів можуть виступати не лише юридичні особи (організації), а й громадяни, які у встановленому порядку здійснюють підприємницьку діяльність; договори з участю зазначених осіб є переважно неплановими.

У проекті ЦК України категорія так званих споживчих договорів представлена, зокрема, поняттям «публічний договір» (ст. 665). Публічним визнається договір, в якому однією із сторін є підприємець, що взяв на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконувати роботи або надавати послуги кожному, хто до нього звертається (роздрібна торгівля,