Гронова листовійка (lobesia botrana den. Et schiff) і чинники, що обмежують її чисельність у виноградних насадженнях передгірного Криму

Запропонована система захисту виноградників від гронової листовійки може бути використана на всій території Криму, в інших господарствах України, у фермерських і присадибних ділянках, а також у південних регіонах країн СНД. Упровадження цієї системи через застосування таких елементів, як феромони, мікробіопрепарати, гормональні препарати з використанням методів сигналізації терміну масової появи шкідника дасть можливість не тільки знизити його чисельність до невідчутного рівня, але і буде сприяти оздоровленню екологічної обстановки на виноградниках, що є особливо цінним для Криму.

Апробація роботи. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку на 45 га виноградників, впроваджені на площі 300 га та прийняті до впровадження Республіканської СТАЗР на всіх плодоносних виноградних насаджень Кримського півострова – 31294 га.

Основні матеріали досліджень щорічно доповідались на науково-практичних конференціях Кримського державного аграрного університету, на виробничих нарадах щодо виноградарства Криму в 1998-2000 рр., на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів” (Харків, 21-25 травня, 2001 р.). Матеріали дисертації використовувалися при читанні лекцій слухачам факультету підвищення кваліфікації агрономів Криму й південних областей України, в навчальному процесі на агрономічному та факультеті плодоовочівництва та виноградарства КДАУ.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 робіт, видані методичні рекомендації щодо захисту виноградних насаджень залежно від терміну дозрівання, стійкості і витривалості сортів.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 171 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, 5 глав, висновків і пропозицій виробництву, списку використаної літератури, що містить 200 найменувань, у тому числі 21 зарубіжних авторів і додатку. Кількість рисунків 24, таблиць 33, із них з експериментальним матеріалом 28.

 

 

1. Стан вивченості питання

Наводяться історичні відомості щодо появи гронової листовійки в країнах Європи і СНД, у тому числі в Україні і на території Криму. Критично освітлюється огляд спеціальної літератури з біології, екології і заходів щодо захисту виноградників від гронової листовійки. Зібрані літературні відомості щодо застосування сучасних засобів управління чисельністю і шкодочинністю гронової листовійки.

2. Природно-кліматичні умови місця роботи, об'єкт і методика досліджень

Описані основні кліматичні показники під час проведення дослідження (1997-2000 роки), вказані кліматичні особливості кожного року, висвітлені природно-кліматичні умови місця проведення досліджень і методика роботи.

Динаміку чисельності листовійки спостерігали за допомогою феромонних пасток “Атракон” із клейовою поверхнею 17х12 см. При цьому використовували клей пестифікс і феромон КМ-ЕК, отримані з фірми побутової хімії міста Тарту (Естонія). На колекційній ділянці вивчали стійкість сортів винограду до гронової листовійки. Плодючість і співвідношення статей визначали шляхом збору метеликів у вечірні часи косінням ентомологічним сачком із наступним аналізом у лабораторних умовах. При оцінці методів сигналізації були використані феромонні та поживні (з бекмесом) пастки. Роль ентомофагів в обмеженні чисельності листовійки визначали шляхом збору і розрізання лялечок та гусениць, а також аналізу яєць. При випробуванні засобів захисту винограду від гронової листовійки застосовували сучасні інсектициди, гормональні препарати шляхом наземного обприскування і феромони методом елімінації. Повторність спроб була три-чотирикратною. Економічну ефективність визначали відповідно до методичних указівок кафедри економіки КДАУ. Математичний аналіз проводили за допомогою комп'ютерної техніки.

3. Гронова листовійка у виноградних насадженнях передгірного Криму

 

Встановлено, що в умовах передгірного Криму плодючість самок шкідника в середньому складає 79 яєць (табл. 1), превалюють самки у всіх трьох поколіннях (табл. 2).

 

Таблиця 1

Потенційна плодючість самок гронової листовійки в роки досліджень (передгірний Крим, Сімферопольський район, учгосп “Комунар”, 1999-2000 рр.) 

 

Встановлено, що фітофаг розвивається в трьох генераціях, які приурочені до розвитку кормової рослини (рис. 3. 1). В роки досліджень максимальна чисельність шкідника в першому поколінні спостерігається в період утворення суцвіть і відокремлення бутонів, другому – ріст ягід, третьому – дозрівання винограду й збирання врожаю.

 

Таблиця 2

Співвідношення статей гронової листовійки в роки досліджень (учгосп “Комунар”, 1999-2000 рр.) 

 

Характерно, що порівняно висока чисельність шкідника спостерігалась на виноградниках із низьким штамбом у порівнянні з високоштамбовими. Це пояснюється сприятливим мікрокліматом для розвитку й розмноження фітофага (рис. 3. 2). Високоштамбові насадження порівняно краще провітрюються і достатньо більше освітлені. Відзначено, що до 80% відкладених яєць на освітлених гронах гинуть від дії прямих сонячних променів.

Встановлено, що на чисельність листовійки впливає також сортовий склад насаджень (табл. 3). Достовірне зростання заселеності виноградників цим шкідником відмічено на сортах із щільним гроном і більш тонкою шкірочкою в ягід. Такими сортами виявилися Аліготе й Агадаї. Мінімальна чисельність імаго і личинок листовійки спостерігалась на сортах Молдова і Ркацителі.

 

Таблиця 3

Чисельність гронової листовійки на окремих сортах винограду (агрофірма “Крим”, 1996 – 1997 рр.) 

 

Ці дані дозволяють своєчасно організувати контроль за динамікою чисельністі листовійки, що особливо важливо для передгірного Криму – зони з середнім рівнем заселеності виноградників шкідником, де ділянки з меншою щільністю чергуються з ділянками підвищеної щільності.

4. Агроценотичні принципи побудови системи захисту виноградних насаджень від гронової