Гроші та кредит

 

1. Походження грошей.
2. Дискусійні питання визначення сутності грошей. Форми грошей.
3. Вартість та функції грошей.

 

Ринкова економіка «розмовляє» мовою грошей. Будь яка інформація ринку сприймається нами тоді, коли вона викладена у грошовій формі. Рівень доходів, витрат, обсяги угод та боргових зобов’язань, обсяги виробництва та соціальні витрати починають «говорити» з нами за умови, що вони мають грошовий вираз. Кількість грошей та грошові потоки в економічній системі грають важливу роль по відношенню до матеріального виробництва та, виступаючи загальним еквівалентом при обміні товарів, гроші здійснюють безпосередній вплив на розвиток суспільства.

Відмітною властивістю сучасної економіки є створення і вдосконалення механізму обігу грошей. За допомогою грошей в економіці й суспільстві створюються критерії раціональності та масштаби вимірювання економічної діяльності. 

Дослідження фундаментальних проблем грошей зумовили появу відомих економічних течій і, зокрема, класичної політичної економіки. Проблеми грошей розглядалися у працях таких відомих економістів як:  Вальрас Л., Джевонсон У., Кейнс Дж., Маршал А.,  Міль Дж. С., Рікардо Д.,  Самуельсон  П., Сміт А., Туган-Барановський М., Фрідмен М. ін.

Пізнання природи грошей пов'язане із з'ясуванням їх походження та причин, що зумовили їх виникнення та існування у економічному житті суспільства. В економічній теорії виділяються дві основні концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна (рис.1).

 

Рис.1 – Концепції походження грошей

Згідно з еволюційною концепцією походження грошей відбувалося наступним чином. В епоху розпаду первіснообщинного ладу, коли  виникла потреба у обміні між общинами надлишковими продуктами праці, і з’явилися гроші. 

На найнижчих етапах економічного розвитку з виготовленням надлишкових продуктів праці їх обмін відбувався досить складно. Бажання двох суб'єктів ринку щодо обміну споживчими вартостями не збігалися. Наприклад, власнику зерна потрібна була сокира, а власнику сокири — вівці, а іншому необхідна була сіль. Всі власники товару не могли здійснити обмін своїми товарами, тому що їх потреби не збігалися.

Поступово учасники обміну виявили серед продуктів обміну такий, котрий користувався найбільшим попитом серед споживачів. Тобто вони виявляли товар, що мав найвищу споживчу вартість. Цей продукт можна було відносно легко обміняти в певний час на будь-який інший продукт. Таким продуктом у певному регіоні (місцевості) могли бути сіль, в іншому – хутра звірів, худоба тощо. У міру розвитку товарного виробництва, із зростанням продуктивності праці, ускладненням і розширенням територіальних меж обміну підвищувалися вимоги до товару, як загального еквівалента – грошей. Підвищувалися вимоги щодо портативності, здатності легкого поділу, тривалості зберігання, фізичних якостей. Формування таких вимог призвело до заміни в ролі загального еквівалента таких товарів, як худоба, сіль, зерно, такими товарами, що виконували роль оздоблень, як перли, хутро, а потім кусочки металів. Спочатку це були звичайне олово, залізо, мідь, а потім – срібло, золото – благородні метали.

Визнання еволюційної концепції походження грошей не знімає питання ролі держави у їх функціонуванні (табл.1). 

Таблиця 1 – Фактори взаємозв’язку держави та еволюції грошей

Продовження табл.1

 

 

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші – – це особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента і відрізняється від всього іншою товарного світу своїми специфічними властивостями. Якщо товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші є постійним її учасником.

У світовій економічній літературі і досі не має однозначного і повного визначення грошей. Так:

1. сучасна західна грошова визначає гроші – це все, що визнається людьми грошима и виконує їх функції;
2. представники трудової теорії вартості визначають: «…гроші – це специфічний товар, що має властивості обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент»;
3. більшість сучасних економістів сходяться на думці про суть грошей як загального еквівалента. У цьому статусі грошима вважаються гроші, що мають найвищу ліквідність (агрегат М0).

Природа грошей як загального еквівалента визначається їх походженням (табл.2). 

Таблиця 2 – Еволюція форм грошей 

 

Початковою висхідною формою повноцінних грошей були товарні гроші (предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно, риба, хліб). Взагалі, можна сказати, що універсальними грошима практично для всіх народів (слов'ян, індійських племен, інших кочових племен) виступала худоба. Навіть термін «капітал» походить від лат. «caputa» – голова худоби.

На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші, передусім прикраси (перли, хутра, інші дорогоцінні вироби). Це можна пояснити тим, що попит на предмети розкоші виявився більш динамічним, тривалим і об'ємним, ніж на предмети першої необхідності. Другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від землеробства) істотно розширив межі товарного виробництва й обміну та прискорив розвиток ринку. Під час бартерних відносин «товарні» гроші піддавалися ризику зниження або втрати їх цінності. Ось тому, з подальшим розвитком суспільства до грошей стали пред’являти всі більше вимог, а саме, гроші повинні бути стабільними, достатньо портативними та цінними, подільними і з'єднуваними без втрати властивостей, мати властивість збереження. Задовольняти такі вимоги попередні гроші не могли у зв'язку з їх фізичними властивостями. На їх місце ринок стихійно висунув метал. Почалася тривала ера панування металевих грошей.

Спочатку використовувалися звичайні метали,  що найчастіше вживалися людьми (залізо,