Грошово-кредитне регулювання держави і його особливості в Україні

Недосконала у нас і структура грошової маси. У розвинутих країнах обсяг готівки у складі загальної грошової маси не перевищує 10%. За 10 років – з 2004 по 2014 рік – частка грошей у поза банківському обігу в Україні зменшилася на 7% – з 34%. У 2014 р. у структурі грошової маси готівка становила 27%, а рівень монетизації – 54% [9].

В Україні державне грошово-кредитне регулювання провадить Національний банк України. Методи й інструменти грошово-кредитної політики визначені Законом України «Про Національний банк України» [1, c. 22].

Стаття 25 Закону України «Про Національний банк України» визначає засоби та методи грошово-кредитної політики:

• норми обов’язкових резервів;
• процентні ставки, управління золотовалютними резервами;
• операції з цінними паперами на відкритому ринку;
• регулювання імпорту та експорту капіталу;
• випуск депозитних сертифікатів центрального банку.

Перелік відображає лише основні засоби та методи грошово-кредитної політики.

Державні фінансові органи. Органи, що разом із Центральним банком виконують регулюючі функції у сфері фінансів. Найголовнішим серед них є Міністерство фінансів, яке займається питаннями планування та виконання державного бюджету і бюджетним фінансуванням; Державне казначейство, яке займається збором державних доходів і їх витратою згідно з державним бюджетом.

 

 

 

Операції центрального банку на відкритому ринку державних цінних паперів

 Національний банк у травні 2013 року проводив операції лише з купівлі валюти на ринку. У результаті сформувалося додатне сальдо інтервенцій – близько 395, 3 млн. дол. США (у квітні від’ємне – 196, 3 млн. дол. США) (Додаток 4. Міжнародні резерви та динаміка інтервенцій НБУ в 2009-2013 рр.) [11, ст. 1-4]. 

Слід зауважити, що НБУ користується ситуацією, яка склалася на міжнародному валютному ринку, зокрема даунтрендом австралійського дол. до дол. США. Така політика з одного боку дає можливість статистично показувати додатні інтервенції й хоча б деяке зростання/компенсацію втрати резервів, з іншого – несе в собі ризики скорочення міжнародних резервів внаслідок їхньої переоцінки у разі подальшого зниження вартості австралійського долара.

Зважаючи на нестабільну ситуацію на валютному ринку, зазначене можна розцінювати як відновлення маніпуляцій свідомістю, яке мало місце у першому півріччі 2012 року і супроводжувалося аналогічною політикою НБУ, підкріпленою виступами ключових персон НБУ, котрі запевняли суспільство у стабільності на валютному ринку. 

Мінфін провів розміщення ОВДП, номінованих в інвалюті (780 млн. дол. США), що також сприяло зростанню обсягу валютних резервів НБУ

Натомість негативно на стан міжнародних валютних резервів у травні 2013 року впливало виконання планових платежів за державним боргом. Зокрема впродовж травня Міністерство фінансів здійснило погашення чергового траншу за кредитом МВФ у розмірі 968 млн. дол. США в еквіваленті, виплати з погашення облігацій державної позики в сумі 427 млн. дол. США та виплату купонного доходу за облігаціями зовнішньої державної позики 2007 року в розмірі 23, 6 млн. дол. США й 2012 року в розмірі 87, 7 млн. дол. США.

У підсумку обсяг міжнародних валютних резервів скоротився на 2, 8% і становив 24, 54 млрд. дол. США проти 25, 24 млрд. дол. США на кінець квітня.

На міжбанківському ринку в травні 2013 року курс гривні коливався в діапазоні від 8, 0684 грн. /дол. США до 8, 1481 грн. /дол. США. При цьому на кінець місяця гривня девальвувала відносно долара США на 0, 23% з 8, 095 грн. /дол. США на кінець квітня 2013 року до 8, 1139 грн. /дол. США на кінець травня (Додаток 5. Динаміка офіційного курсу гривні до долара США, середньозваженого курсу на міжбанку та готівкового курсу гривні до долара США у 2010-2013 рр., Додаток 6. Динаміка офіційного курсу гривні до долара США, середньозваженого курсу на міжбанку та готівкового курсу гривні до долара США у 2013-2015 рр.) [11]. На 2015 рік курс гривні девальвував до 21, 58/23, 73 грн. /дол.

У поточній ситуації, враховуючи, що зовнішні запозичення є основним чинником поповнення резервів НБУ, головний ризик – посилення тенденції зниження попиту на ризикові активи на зовнішніх ринках запозичень, що ускладнює майбутні розміщення українських боргових зобов’язань та звужує можливості поповнення міжнародних валютних резервів.

Норма обов’язкового резервування

Національний банк України ухвалив рішення з 11 березня 2015 року збільшити обсяги обов'язкових резервів банків у наступному періоді бронювання (до 10 квітня 2015 року) для зниження вільної ліквідності банківської системи й девальваційного тиску на обмінний курс. За інформацією НБУ, зростання резервів за рахунок курсової переоцінки залучених коштів в іноземній валюті становитиме 12 млрд грн.

Одночасно регулятор дозволив банкам зараховувати в покриття обов'язкових резервів 100% гривневої готівки в касах банків проти раніше діючої норми в розмірі 50% таких залишків, що дозволить нівелювати вплив курсового чинника на обсяг обов'язкових резервів у сумі орієнтовно 9 млрд грн. Запроваджені обмеження покликані зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за