Ґрунтознавство з основами геології

style="text-align: justify;"> 

Контрольні питання

1.На основі визначення яких показників встановлюється потреба ґрунтів у вапнуванні?

2.Вкажіть меліоративні прийоми зміни кислотності ґрунтів.

3.Охарактеризуйте поняття «вбирний комплекс грунту», «ємність катіонного обміну», «насиченість основами» та їх значення для родючості ґрунтів. 

4.Які ґрунти треба гіпсувати?

5.Які гіпсові матеріали Ви знаєте?

6.Які процеси проходять в ґрунті при внесенні гіпсу?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

ТЕМА: ОЦІНКА ХІМІЗМУ ТА СТУПЕНЯ ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТІВ

 

Мета роботи: засвоїти методи якісного аналізу іонів водної витяжки, алгоритм розрахунку токсичних солей за результатами кількісного аналізу водної витяжки, а також навчитись давати оцінку хімізму та ступеня засолення.

Матеріали та обладнання: Зразки ґрунту,  ваги, колби конічні на 100 мл, піпетки на 10 мл, мірні колби на 50 мл; реактиви: 10% розчин HNO3 або Н2SO42-, 5% розчин AgNO3, 10% розчин ВаCL2, 4% розчин (NH4)2С2О4, 10 % розчин НСl.

Засоленість ґрунтів

Ґрунти можуть утримувати в своєму складі різні водорозчинні солі. В залежності від кількості таких солей ґрунти поділяються на засолені та незасолені. В незасолених ґрунтах вміст водорозчинних солей невеликий (менше 0,1 %) і практично не шкодить нормальному росту та розвитку рослин. На засолених ґрунтах, в яких кількість водорозчинних солей становить 0,1 % і більше, шкідлива дія солей позначається помітніше. Таким чином:

Засолення грунту – це процес нагромадження у верхніх шарах ґрунту надлишку шкідливих для організмів легкорозчинних солей. 

При наявності в ґрунтовому профілі легкорозчинних солей у концентрації 0,2–0,3%, ґрунти відносять до засолених. Це солончаки, солонці та різні за ступенем солончакуватості ґрунти.

З водорозчинних солей у засолених ґрунтах найчастіше зустрічаються: Nа2СО3, NaНСО3, NаСl, МgСl2, СаСl2, Nа2SО4, MgSО4.

Легкорозчинні солі, що пригнічують та викликають загибель рослин розділяються на групи: 

1.Токсичні нейтральні солі легко дають осмотично та токсично небезпечні концентрації для рослин. В цю групу входять хлориди та сульфати – NaCl, MgCl2, СаCl2,· Na2SO4, MgSO4.

2. Токсичні лужні солі здатні підвищувати рН грунту до величин, що пригнічують рослини. В цю групу входять бікарбонати та карбонати натрію, магнію і калію –Na2СO3, MgСO3,  К2СO3, NaНСO3,КНСO3, Mg(НСO3)2

3. Нейтральні (нешкідливі) не дають осмотично та токсично шкідливих концентрацій через низьку розчинність. В цю групу входятьсульфати, карбонати та бікарбонати кальцію– CaSO4, СаСО3, Са(НСО3)2

За шкідливою дією на більшість сільськогосподарських культур солі розташовуються по згасанню в ряді:

Na2СO3→ NaНСO3→ NaCl → NaNО3→ СаCl2→ Na2SO4 →MgCl2→ MgSO4.

Тобто найбільш токсичними для рослин є карбонати натрію та хлориди, а найменш токсичні – сульфати.

Засолені ґрунти розрізняють за глибиною залягання сольового горизонту на:

•Солончакові – солі у шарі 0–30 см

•Солончакуваті – 30–80 см

•Глубокосолончакуваті – 80–150 см

•Глибоко засолені – нижче 150 см

У зв’язку з тим, що різні солі неоднаково токсичні для рослин, засолені ґрунти розрізняють за складом солей.

Хімізм (тип) засолення визначають за даними аналізів водних витяжок і засноване на співвідношенні аніонів. Класифікація ґрунтів за хімізмом наведена у табл. 14.1.

В найменуванні типу засолення вказуються ті аніони, вміст яких перевищує 20 % суми аніонів в мг-екв; превалюючий аніон ставиться в назві на останнє місце.

Методи визначення типу засолення ґрунту

Для визначення типу і ступеня засолення, необхідність промивок тощо використовують метод водної витяжки з ґрунту.  

 

Таблиця 14.1

Розподіл ґрунтів за хімізмом (типом) засолення (Єгоров та ін.)

Тип засолення

Відношення мг-екв аніонівВідношення

 мг-екв катіонів

Cl

SO4НСO3

ClНСO3

SO4

Хлоридне і сульфатно-хлоридне1–2,5 і вище–––

Хлоридно-сульфатне≤0,2–1,0–––

Сульфатне<0,2-0,3–––

Содово-хлоридное> 1< 1 > 1НСO3> Са–Mg

Содово-сульфатне< 1> 1< 1Na > Mg

Хлоридно-содове> 1> 1> 1Na > Са

Сульфатно-содовое< 1> 1> 1–

Сульфатно- або хлоридно-

гідрокарбонатне–> 1> 1НСO3> Na

Результати аналізу водної витяжки повинні дати відповіді на наступні питання:

1.Яка величина загального вмісту легкорозчинних солей у ґрунті і який ступінь засолення даного ґрунту?

2.Який якісний і кількісний склад цих солей?

3.Чи присутні серед солей токсичні солі та яка їх концентрація?

4.Які типи засолення із встановлених властиві досліджуваним ґрунтам і якої стадії засолення вони зазнають?

Суть методу полягає в тому, що готується водна витяжка ґрунту при відношенні ґрунту до води як 1:5, після висушування якої визначають загальну кількість, а після прожарювання — мінеральну частину розчинних сполук. 

У водній витяжці визначають:

1.Сухий залишок, тобто загальну кількість водорозчинних речовин, яка дає уявлення про концентрацію ґрунтового розчину;

2.Залишок після прожарювання (загальну кількість мінеральних водорозчинних речовин);

3.Показник рН;

4.Катіони (Са2+, Мg2+, К+, Nа+) та аніони (CO32–, HCO3–, Cl–, SO42–).

5.При скороченому аналізі обмежуються визначенням сухого залишку, катіонів Са2+, Мg2+, аніонів–, HCO3 Cl–, SO42–.

6.Отримані дані виражають у відсотках з точністю до 0,001 та міліеквівалентах з точністю до 0,01.

Розрахунки токсичних солей за даними аналізу водної витяжки

Розрахунки токсичних солей за даними аналізу водної витяжки проводять наступним чином: до токсичних відносяться: іони Na+, Mg2+, Сl–,CO32–; іони SO42– та