+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
сільськогосподарської ланки АПК – в рослинництві: на вирощуванні озимих зернових культур (з переважанням озимого жита на півночі, а озимої пшениці – на півдні області) ; кукурудзи на силос на півночі, а на зерно на півдні; ячменю; проса; гречки; кормових культур по всій території області, льону-довгунцю і картоплі на півночі, а цукрового буряку – на півдні; овочів по всій території області з концентрацією в приміських зонах; в тваринництві: м’ясо-молочному скотарстві, свинарстві та птахівництві. Відповідно до сільськогосподарського виробництва, а також завдяки історичному процесу розвитку території і формуванню продуктивних сил області, наявності транспортної та інших інфраструктурних мереж, прикордонному положенню і тяжінню до Київської промислової агломерації склалася і спеціалізація промисловості АПК Чернігівщини на виробництві харчосмакової і м’ясо-молочної продукції, переробці сировини для легкої промисловості, випуску засобів виробництва для АПК, розвитку виробничої інфраструктури комплексу.
Дослідження галузевої структури АПК Чернігівщини показали, що вона ще далека від оптимальної. Основну частину у вартості виробництва всієї продукції АПК області становить продукція сільського господарства, випуск якої є найбільш фондо- і трудозатратним. Переробка її здійснюється далеко не повністю, оскільки вона в значних кількостях використовується на внутрішньогосподарські потреби, зокрема на оплату праці. Незначну частку в структурі випуску продукції комплексу займає виробництво засобів виробництва для АПК та виробнича і соціальна інфраструктура комплексу, причому обсяги випуску в цих ланках зменшуються швидше ніж в інших галузях АПК області (табл. 1). Вдосконалення галузевої структури АПК Чернігівщини необхідно здійснювати в напрямку зростання частки виробництва промислової і інфраструктурної ланки комплексу при збереженні абсолютних значень і зниженні відносних показників сільськогосподарської продукції.
В результаті дослідження галузево-функціональної структури АПК Чернігівської області виділені наступні елементи територіальної структури комплексу: три агропромислові зони – Поліська, Перехідна і Лісостепова, вісім спеціалізованих агропромислових районів, які є складовими двох інтегрованих агропромислових районів – 1) м’ясо-молочного тваринництва
Таблиця 1
Галузево-функціональна структура АПК Чернігівської області в 1997 р. (у% до підсумку) *
Сфери АПК
Чисельність
промислово-
виробничого
персоналуВартість
основних
виробничих фондівОбсяг
продукції
Виробництво засобів виробництва2, 22, 10, 7
Сільське господарство78, 772, 462, 2
Переробна промисловість11, 516, 433, 3
Виробнича і соціальна інфраструктура7, 89, 13, 8
* розраховано з використанням форми СО промисловості АПК та статистичної звітності Держкомстату України.
з розвинутим зерновим господарством (з вирощуванням озимого жита, проса, ячменю, гречки, кукурудзи на силос), льонарством, картоплярством і овочівництвом; 2) молочно-м’ясного скотарства з розвинутим зерновим господарством: вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, проса, ячменю, гречки; буряківництвом і овочівництвом. Елементами територіальної структури АПК Чернігівщини також є три агропромислові вузли – Чернігівський, Ніжинський і Прилуцький. Територіальна структура АПК області не є раціональною, що пов’язано із перекриванням ареалів вирощування сільськогосподарських культур і сировинних зон переробних підприємств, а також через зосередження більше 50% виробництва продукції комплексу в агропромислових вузлах. Вдосконалення територіальної структури АПК Чернігівської області необхідно здійснювати в напрямі розосередження агропромислового виробництва по території області, оптимізації посівних площ згідно агро-кліматичних умов вирощування сільськогосподарських культур, закріплення сировинних зон переробних підприємств, які б забезпечували не менше 50% завантаження їх потужностей.
Характер розвитку, особливості галузево-функціональної і територіальної структур економічних зв’язків АПК Чернігівської області визначаються переважанням частки переробної промисловості у його товарообігу, вивозі і ввозі на всіх територіальних рівнях їх проходження, негативною тенденцією до скорочення вивозу засобів виробництва і послуг виробничої інфраструктури, особливо їх експорту. Позитивним у розвитку економічних зв’язків АПК області є збереження переважання вивозу продукції комплексу над її ввезенням, хоча порівняно з 1995 р. відбувається зменшення сальдо і втрата переваги вивозу її в держави Світу над вивозом в інші області України. (рис. 1).
Аналіз і порівняння територіальної структури економічних зв’язків АПК Чернігівської області із економічними районами України свідчить, що з 1991 по 1995 р. вивіз продукції комплексу перевищує обсяги її надходження до області з переважної більшості регіонів держави, і лише обсяги вивозу продукції АПК області в Подільський і Східний економічні райони знаходяться на рівні її надходження з них. Найбільший вивіз продукції АПК Чернігівщини в динаміці останніх років здійснюються в Центральний, Східний і Донецький економічні райони, які також забезпечують і найбільші її надходження до області. За останні роки відбулося зменшення додатного сальдо товарообігу продукції АПК Чернігівщини практично по всім економічним районам країни (рис. 2), (табл. 2).
З кожним роком розширюється географія економічних зв’язків АПК області із зарубіжними країнами. Так у 1991 р. економічні зв’язки комплексу Чернігівщини здійснювалися з 4-ма частинами Світу та 22 країнами, включаючи держави СНД і Балтії, а у 1997 р. – з 6-ма частинами Світу і 58 країнами. За цей період відбулося зменшення як вивозу так і ввозу продукції АПК області по країнам СНД і Балтії та зростання її товарообігу з країнами далекого зарубіжжя. Сальдо товарообігу продукції АПК Чернігівщини з країнами, що не входили до складу СРСР на протязі 1991 – 1998 рр. є від’ємним, тоді як вивіз її до країн СНД і Балтії значно перевищує надходження продукції комплексу з них (табл. 3).
У третьому розділі дисертації “Перспективні напрямки формування і розвитку раціональної мережі економічних зв’язків регіонального обласного АПК” на основі,