Характеристика агрометеорологічних умов Рожищенського району

 

Вступ

1. Кліматичний пояс, область

2. Радіаційний баланс території

3. Фотосинтетична активна радіація

4. Кількість опадів, сума опадів за рік

5. Сума опадів за теплий період і холодний

6. Найвологіший і найсухіший рік

7. Середня річна температура повітря

8. Середня температура найтеплішого місяця

9. Середня тривалість найхолоднішого місяця

10. Тривалість безморозного періоду

11. Тривалість вегетаційного періоду

12. Тривалість періоду з температурами вище вказаних меж (10, 15, 20, 30°С)

13. Абсолютний максимум Амах і мінімум Аміn температури повітря

14. Тривалість снігового покриву

15. Висота снігового покриву

16. Запас вологи в снігу

17. Глибина промерзання ґрунту, типи ґрунтів

18. Сума активних температур, сума ефективних температур

19. Коефіцієнт зволоження

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

 

 

Рожищенський район розташований в північно-східній частині Волинської області, в проміжній зоні між лісостепом і Поліссям. Межує з Ковельським, Маневицьким, Ківерцівським, Луцьким, Локачинським і Турійським районами.

Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).

На території району, яка становить 92, 8 тисячі гектарів або 4, 6% території області, знаходиться 66 сільських населених пунктів, місто Рожище та селище міського типу Дубище.

Тут наявні 11 озер, протікає 7 річок, найбільші з яких: Стир, Стохід, Лютиця, Конопелька, Серна, Фоса, Прудник.

1. Клімат Рожищенського району континентальний (помірно-теплий, вологий), з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню.

На території Волинської області працює шість метеорологічних станцій у таких пунктах: Луцьк. Любешів, Світязь, Маневичі, Ковель, Володимир-Волинський. Крім цих станцій матеріал для вивчення клімату збирають 15 метеопостів. На метеостанції м. Ковеля ведуться актинометричні спостереження за сонячною радіацією, радіаційним балансом та тривалістю сонячного сяйва, тому радіаційні характеристики в роботі ґрунтуються не на розрахунках, а на основі матеріалів інструментальних актинометричних спостережень.

Сонячна радіація є одним з основних факторів формування клімату, характеристика радіаційного режиму розкриває закономірності розподілу сонячної радіації і радіаційного балансу в часі і просторі.

2. Сонячна радіація, яка поступає на поверхню Землі від Сонця, називається прямою, і величина її залежить від висоти сонця над горизонтом та ступеня хмарності. Річний прихід сонячної радіації при ясному небі для області становив би 117 ккал/см2, але хмарність зменшує величину прямої сонячної радіації втроє і за рік становить -40, 3 ккал/см2 тепла. У середньому за рік на земну поверхню району надходить 92, 7 ккал/см2 тепла. Альбедо – відношення відбитої радіації до сумарної, змінюється за сезонами і залежить від особливостей підстеляючої поверхні, влітку альбедо у лісових масивах становить 10-19%, взимку вкрита снігом поверхня відбиває до 70-75% сонячної радіації. Радіаційний баланс за рік становить 34-38 ккал/см2 [30].

Рис. 5. Річний хід місячних сум радіації, радіаційного балансу та середньої місячної величини альбедо у Рожищенському районі

R – сумарна радіація;

Q – відбита радіація;

Ееф – ефективне випромінювання;

В – радіаційний баланс;

А – альбедо.

3. Рослини поглинають випромінювання, що знаходиться в діапазоні видимої частини спектра (довжина хвиль від 380 до 720 нм). Це так звана фотосинтетично активна радіація (ФАР). У межах 400 – 700 нм вона поглинається хлорофілом рослин у присутності каротиноїдів. На 1 га посіву за вегетаційний період (весна – осінь), залежно від кліматичної зони, надходить величезна кількість ФАР – від 4, 19 – 6, 29 млрд Дж/га в північних районах до 33, 4-41, 8 – у Середній Азії. Культурні рослини поглинають у середньому 1, 3% ФАР, природні угіддя, луки, ліси, планктон – 0, 4%.

Посів як фотосинтезуюча система при інтенсивному вирощуванні польових культур може поглинати 2 – 3 і навіть більше відсотків ФАР (максимально в природних умовах 8 – 10, теоретично можливе поглинання за ідеальних умов фотосинтезу 28 – 30, наближених до них – 19 – 20%). При цьому кількість біомаси, що сформувалася в процесі фотосинтезу з розрахунку на 1% поглинання ФАР, у різних зонах неоднакова. На широті Київ – Харків – 40 ц/га.

Дослідженнями встановлено, що у Рожищенському районі для озимих і ярих зернових, картоплі, кукурудзи, сорго, коренеплодів і ін. культур оптимальною площею листкової поверхні на 1 га посіву буде від 40 – 50 до 60 тис. м2 на гектар або від 4 – 5 до 6 м2 на 1м2 посіву, тобто листковий індекс у посіві становитиме відповідно 4/1, 5/1, 6/1.

4. Річні суми опадів у Ржищенському районі становлять 550- 600 мм. Найбільше опадів спостерігається в червні, липні та серпні (до 80 – 90 мм за місяць), найменше – у січні 24 – 32 мм (табл.. 4). Отже, протягом року опади розподіляються нерівномірно. Приблизно 70% всієї їх кількості випадає в теплий період року (з квітня по жовтень) і тільки 30% – в зимовий.

Суми опадів