Характеристика електроенергетики, визначення територіальної структури на території України та на обласному рівні

2 2001 р. 2 0,013 0,44 0,94

3 2002 р. 2 0,015 0,51 0,90

 

Підсумуємо у табличній формі (табл.3.5) рівень диверсифікації портфеля та рівень конкурентноздатності на ринку.

 

Таблиця 3.5

Показники оцінки ступеня та рівня розвитку диверсифікації та  конкуренції за 2002 рік

№ п/п Показник Оціночні значення показника

Конкуренція Диверсифікація

1 2 3 4

1 Кдив1=2,00 Монополія Спеціалізація

2 Кдив2=0,15 Конкуренція Диверсифікація

3 Кдив3=0,51 Монополія Спеціалізація

4 Кдив4=0,90 Ідеальна монополія Ідеальна спеціалізація

 

 

Показники рівнів диверсифікації портфеля окремо взятих підприємств і показники конкуренції їх на ринку можуть суттєво різнитися. Для того, аби проаналізувати вплив структури портфеля і абсолютних значень обсягів надання послуг складових портфеля окремого підприємства на рівень конкуренції на окремому сегменті ринку і структуру ринку загалом, необхідно визначити середньозважені показники диверсифікації портфеля і-го підприємства і середньозважені показники конкуренції на j-му сегменті ринку. При цьому можна скористатися спрощеним алгоритмом оцінки взаємозв’язку між структурою портфеля і структурою ринку, коли наявність j-ї послуги у і-го підприємства на ринку позначатиметься знаком „+” або „1”,а відсутність – „-” чи „0”; або ж можна скористатися абсолютними значеннями обсягів надання j-ї послуги і-тим підприємством на ринку. 

Отже, на першому кроці алгоритму складаємо вихідну матрицю (табл.3.6). 

 

Таблиця 3.6

Обсяги надання і-тим підприємством j-го виду послуг на ринку.

№ п/п Підприємство Послуги Всього

Енергопостачання Теплопостачання Інші послуги

1 2 3 4 5 6

1 Хмельницька АЄС 1 1 0 2

2 Рівненська АЄС 0 0 1 1

3 Південно-Українська АЄС 1 1 0 2

4 Запорізька АЄС 1 0 0 1

Всього 3 2 1 6

 

Розраховуємо дві матриці: матриці питомих ваг j-го виду послуг і –го підприємства в загальних обсягах наданих послуг і-го підприємства (табл.3.7); матриця питомих ваг j-го виду послуг і-го підприємства на ринку j-го виду послуг (табл.3.8). 

 

Таблиця 3.7

Матриця питомих ваг j-го виду послуг і-го підприємства в загальних обсягах наданих послуг і-го підприємства

№ п/п Підприємство Частка окремих видів послуг в загальних обсягах підприємства Всього

Енергопостачання Теплопостачання Інші послуги

1 2 3 4 5 6

1 Хмельницька АЄС 0,7 0,15 0 0,85

2 Рівненська АЄС 0 0 0,9 0,9

3 Південно-Українська АЄС 0,8 0,2 0 1,0

4 Запорізька АЄС 1,0 0 0 1,0

Всього 2,5 0,35 0,9 3,75

 

Представимо умовно вищенаведену таблицю у вигляді матриці:

X =  

 

Таблиця 3.8

Матриця питомих ваг j-го виду послуг і-го підприємства на ринку j-го виду послуг.

№ п/п Підприємство Частка окремих видів послуг

В загальних обсягах на ринку Всього

Енергопостачання Теплопостачання Інші послуги

1 2 3 4 5 6

1 Хмельницька АЄС 0,25 0,4 0 0,65

2 Рівненська АЄС 0 0 1,0 1,0

3 Південно-Українська АЄС 0,32 0,6 0 0,92

4 Запорізька АЄС 0,38 0 0 0,38

Всього 0,95 1,0 1,0 2,95

 

Цю таблицю можна записати так: 

Y =  

Тепер транспонуємо матрицю Y:

Y  =  

Після цього переходимо до 4-го кроку алгоритму – множення матриць. Для цього спочатку знаходимо добуток матриць YT*X:

Y *X =  

А потім добуток матриць X*YT:

X*Y  =  

На 5-му кроці алгоритму необхідно підняти кожну з матриць до 8-ї степені:

( Y *X ) 8 =  

( X*Y  ) 8 =  

Дальше 8-ої степені піднімати матрицю немає сенсу, оскільки значення при цьому залишаються ідентичні.

На підставі матриці числових значень матриці (YT*X)8 можна зробити висновок, що середньозважена частка енергопостачання зв’язку (з урахуванням часток підприємств, які надають цю послугу на ринку) в портфелях підприємств енергопостачання становить відповідно 50%, частка послуг по теплопостачанню – 12,5%, а частка послуг по іншим видам становить відповідно 37,5%. На основі аналізу матриці (X*YТ)8 видно, що частка всіх підприємств даної галузі однакова і становить 25%.

 В результаті пропонованого матричного алгоритму на підставі двох квадратних матриць можна зробити такі висновки:

1. Чим більше видів послуг на ринку, тим вищий рівень диверсифікації підприємств галузі.

2. Чим більше підприємств на ринку, тим вищим стає рівень конкуренції, а відповідно, і рівень монополізації ринку.

3. Чим більшою є кількість підприємств та видів послуг на ринку, тим меншими є частка окремо взятого виду послуг і частка окремого підприємства, що свідчитиме про розвиток ринку в напрямку досконалої конкуренції.

Отже припущення стосовно того, що зростання рівня диверсифікації господарського портфеля всіх підприємств на ринку спричинить зростання рівня конкуренції на ринку перевірено і частково доведено. Відповідно, вимальовується певний зв’язок між рівнем диверсифікації і рівнем ефективності обслуговування. Тобто, чим вищий є рівень диверсифікації кожного і-го підприємства, тим вищим є рівень конкуренції на ринку і тим вищим є загальний рівень ефективності всієї галузі зв’язку. А оскільки весь ринок при цьому розвиватиметься в напрямку досконалої конкуренції, можна вважати, що потреби всіх споживачів будуть як найповніше задоволені. Відповідно, диверсифікацію вже варто розглядати не в аспекті підвищення ефективності процесу надання послуг і задоволення потреб населення, підприємств, організацій, держави тощо.

 

 

Сьогодні нікого не потрібно переконувати в тому, що енергетика – це основна галузь національної економіки. Проте стан всіх без винятку галузей ПЕК характеризується низкою кризових явищ, зумовлених, перш за все, загальним тяжким станом в країні. В порівнянні з 1991 роком обсяги виробництва скоротились в усіх енергетичних галузях.

Враховуючи складну ситуацію в паливно-енергетичному комплексі, фахівці установ Національної академії наук України разом з колективами енергокомпаній, підприємств і організацій Мінпалив-енерго країни постійно і цілеспрямовано працюють над розв’язанням проблеми стабілізації і забезпечення сталого розвитку енергетичної галузі.

Виходячи з її поточного стану та стану енергетичної безпеки, необхідно здійснити невідкладні та першочергові заходи з покращення технічного стану енергетичних підприємств., а саме:

- забезпечити працездатний стан та ефективне використання існуючих виробничих потужностей за рахунок регламентних ремонтних робіт, суворого дотримання технологічної дисципліни;

- забезпечити оновлення та подовження термінів роботи основних фондів шляхом реконструкції, модернізації обладнання та відбудовних ремонтів;

- більш рішуче проводити інформатизацію енергетичного сектору;

- покласти край розкраданню енергоносіїв та елементів устаткування шляхом впровадження ефективних систем обліку у контролю на всіх технологічних стадіях: виробництво, транспортування, споживання.

Необхідно створити механізми відновлення матеріальної бази вітчизняної енергетики, забезпечити джерела фінансування робіт з реконструкції та модернізації устаткування енергопідприємств.

Одним з можливих рішень є створення спеціального фонду розвитку галузей ПЕК з визначенням механізмів його поповнення.

З метою вирішення перспективних , довгострокових завдань розвитку енергетики, переходу енергетичних галузей на шлях сталого розвитку необхідно створити Енергетичну стратегію України, яка висвітлить перспективу розвитку національної енергетики на 20-30 і більше років. 

Нова енергетична доктрина країни повинна передбачати забезпечення високої екологоенергоефективності виробництва і всього використання енергії при достатній кількості і якості кінцевих людських благ, які одержуються за рахунок використання енергії.

 

 

1. Гаркавенко С.С. Маркетинг : Підручник для вузів. – К.: Лібра ,1998, с. 53.

2. Герасимчук С.Т. Маркетинг : Підручник для вузів. – К.,1998.

3. Зозульов О. Місце маркетингу у посиленні конкурентних можливостей підприємства. // Маркетинг и реклама.-2002, №9, с. 44.

4. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. – СПб.:Питер,1999. –896.

5. Портер М.Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів .К.:Основи, 1997.

6. http://www.management.com.ua/