Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
14
Мова:
Українська
Розглядається нова концепція політики США по забезпеченню безпеки у Азійсько-Тихоокеанському регіоні у період адміністрацій Барака Обами, та її втілення першою та другою адміністраціями. Автор вказує актуальність даного дослідження необхідністю системного підходу до розгляду політики безпеки Сполучених Штатів у АТР. Вказуються основні проблеми безпеки регіону та підходи Вашингтону до їх вирішення. Також визначаються основні напрями нової стратегії та оцінка ефективності їх застосування.
Ключові слова: зовнішня політика США, Азійсько-Тихоокеанський регіон, проблеми безпеки, «ребалансування».
Актуальність теми дослідження полягає у необхідності системного розгляду та аналізу нового вектору зовнішньої політики США відносно вирішення питань безпеки у Азійсько-Тихоокеанському регіоні адміністраціями Барака Обами. У нових Стратегіях Національної безпеки зазначається, що безпека США залежить від регіональної, тому відбувається перехід до політики «ребалансування», відновлення лідерства Вашингтону на АТР. «Ребалансування» включається у політику «розумної сили», яка передбачає використання принципів розвитку, дипломатії та оборони – «3D», і яка заснована на застосуванні мирних інструментів впливу, підкріплених військами США у регіоні.
Необхідно зазначити в першу чергу значення робіт О. В. Шевчука щодо системи відносин у АТР у постбіполярний період, які розкривають саму її структуру, проте роботи Б. М. Гончара охоплюють більший період розвитку проблеми. Ю. В. Курнишова, В. Л. Кузнєцов та В. Ярмоленко описують основні теоретичні аспекти проблеми, в той же час Н. Д. Городня, С. В Пронь та М. А. Таран більш широко розкривають окремі проблеми у регіоні.
Відповідно до цього, ставимо такі цілі для даного дослідження, як аналіз завдань стратегії безпеки Сполучених Штатів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні щодо вирішення проблем, розгляд ролі стратегії «ребалансування» у політиці Білого Дому відносно відновлення лідерства в АТР та оцінка основних результатів «ребалансування» у сфері безпеки регіону.
Стратегія національної безпеки першої адміністрації Б. Обами (травень 2010 р.) приділяє одночасно багато уваги вирішенню внутрішніх проблем держави і ролі США на міжнародній арені. Лідерство Америки визначається утворенням та поглибленням зв’язків з країнами регіону і мобілізацією процесів вирішення проблем у світі [16, р. 3-4].
У Стратегії зазначається, що необхідно забезпечити сильну зростаючу економіку та міцну індустрію. Для забезпечення безпеки регіону планується відстоювати власні інтереси та інтереси союзних країн. США прагнуть створити міжнародний порядок, у якому будуть вирішені проблеми нашого часу – екстремізм та тероризм, розповсюдження ядерної зброї та радіоактивних речовин. Також передбачається допомога країнам у економічній сфері та вирішення і упередження конфліктів на міжнародній арені. В основі забезпечення безпеки США подають дотримання прав людини [16, р. 1].
Для відновлення лідерства та боротьби з розповсюдженням ядерної зброї, Білому Дому потрібна міцна економіка та міжнародна підтримка, тому задля забезпечення безпеки необхідно реалізувати міжнародні форуми та міжнародну співпрацю.
Велику роль мало зіграти «залучення» держав різної сили (таких як КНР, Індія, Індонезія та Росія в АТР). «Залучення» визначається як концепція протилежна самоізоляції, а також як активна участь США поза національними кордонами не тільки у політичних, а й економічно-соціальних і культурних відносинах. Метою її визначено підтримку міжнародної системи, яка базується на певних нормах, правах і обов’язках усіх країн, а також розвиток інтересів США у призмі взаємовигідної співпраці і забезпечення національної безпеки.
Боротьба з розповсюдженням ядерної зброї є важливим моментом забезпечення безпеки, і у стратегії визначено дві ядерні проблеми у світі – Іранська та Корейська. Тому США планують домовитись з цими країнами про припинення використання ядерних ресурсів, замість яких збираються допомогти інтегруватись у міжнародні системи та організації, та досягти безпеки і процвітання без зберігання ядерної зброї [16, р. 1-24].
Політика нової адміністрації загалом характеризується як політика «розумної влади», на противагу попередніх адміністрацій республіканця Дж. Буша молодшого. Перші ідеї та концепція були сформульовані Хілларі Клінтон 13 січня 2009 року на засіданні сенатського комітету із закордонних справ, після затвердження її на посаду. Перш за все вона зазначила про необхідність зміцнювати позиції США щодо глобального лідерства, залишатись силою, що впливає на різні галузі людського життя. Вона так само наголосила на необхідності залучення інших держав для вирішення глобальних та регіональних питань. За її словами стратегія «smart power», або «розумної сили», – це вибір і поєднання правильних інструментів впливу, які є в наявності, для кожної окремої ситуації. Також вона наголосила на комплексних заходах 3 «Д» – дипломатії, розвитку і оборони (diplomacy, development, and defense) як основі для концепції розвитку подальшої зовнішньої політики США.
Щодо політики у АТР, вона зазначила, що союз з Японією є наріжним каменем американської політики в регіоні, який необхідний для збереження миру і процвітання, яка ґрунтується на спільних цінностях та взаємних інтересах. Крім того, вона згадала економічні та оборонні договори з РК, Австралією та деякими країнами АСЕАН, з якими мають спільні інтереси і підкреслила, що Китай є особливо важливим партнером у проведенні політики в регіоні з вирішення проблем безпеки, економіки, тероризму, зміни клімату та реформування фінансових ринків [8].
У промові 15 липня 2009 року Хілларі Клінтон зазначає, що в основі нової політики адміністрації Обами лежать свобода, демократія, справедливість і нові можливості. Також вона більш докладно описує політику «розумної сили» – вона виражається в конкретних підходах у п’яти областях. По-перше, намір оновлювати