Характеристика рекреаційно – туристичного потенціалу Південної Кореї

• Сорак Аквауорлд – водний курорт, що складається з відкритого водного парку, курорту з мінеральними джерелами і зони для відпочинку.

• Асан Спавіс – гарячі джерела на відкритому повітрі, в яких можна купатися навіть в холодну погоду. У цьому центрі басейни з екстрактом жасмину, печерний басейн, сауна з жовтої глини і великий відкритий плавальний басейн.

Узбережжя Жовтого моря – головний район пляжно-купального відпочинку, а Кенпходе і Наксан у його межах вважаються найкращими пляжами. [2, c. 34]

Клімат Південної Кореї – помірний мусонний. Найкращий час для відвідування країни протягом літнього туристичного сезону – травень-червень і вересень-жовтень. У Кореї чотири пори року, включаючи вологе мусонне літо в середині року і дуже холодну зиму з листопада по березень. Острів Чеджудо біля південних берегів – найтепліше і вологіше місце в країні. Купальний сезон розпочинається із другої половини липня і триває до кінця жовтня. Такий пізній початок пов'язаний із особливостями циркуляції холодних і теплих океанічних течій поблизу узбережжя країни.

Зима тут холодна і суха, і цей час підходить для тих, хто любить кататися на лижах. Гірські лижі і сноуборд користуються серед корейців великою популярністю, що дозволило залучати гірські ландшафти до активного туристичного використання і створювати відповідну інфраструктуру, яка не поступається кращим зразкам європейської. Гірськолижних курортів у країні доволі багато. Найбільш популярними серед них є Канвондо, Чолла-Пукто, Стар-Хілл. Гірськолижний сезон, зазвичай, триває із кінця листопада до середини березня.

У країні створено ряд національних парків, які стали основою розвитку окремих видів туризму: Сораксан, відомий первісними ландшафтами і належить до найбільш мальовничих місць планети, пропонує екологічні тури і гірськолижний відпочинок. На південь від нього знаходиться національний парк Одесан – місце, де росте понад 1000 видів квітів, чагарників і дерев. Тут, в Ботанічному саду, мабуть, можна побачити всю фауну Південної Кореї і насолодитися її сезонним цвітінням.

Південно-західну частину Корейського півострова відкриє морський національний парк Дадохе Хіксан. Це 1700 островів, найменші з яких з'являються над поверхнею води і знову зникають в безодні.

Найбільший за площею національний парк – Тадохехесан. Острови парку вкриті вічнозеленими лісами. За рік Тадохехесан відвідують більше півмільйона туристів. [4, c. 121]

 

 

Південна Корея володіє багатими й унікальними культурно-історичними ресурсами. Вони концентруються переважно у містах, стали основою для створення ряду національних парків.

Сеул – головний центр політичного, економічного та культурного життя країни. У місті збереглися численні архітектурні пам'ятники: королівські палаци династії Чосон, серед яких світову відомість має Кьонбоккун, давні церемоніальні ворота на площі Намдеун, які вважаються найбільш цінною пам'яткою країни, Сеульська телевежа, англіканський собор і багато іншого. Столиця багата музеями. Найбільш відомими із них є Державний музей Кореї, Королівський музей, Музей мистецтв Токсугун, Художня галерея «Чосон ільбо».

Околиці Сеулу активно використовуються для організації відпочинку і пізнавального туризму. Велетенський дольмен бронзового віку, парк-музей «Корейське село», фортеця Хвасон, яка занесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, гробниці династії Лі, розважальний комплекс «Еверленд», фортеці Намхансансон і Пуюсансансон – далеко не повний перелік атракцій, розміщених довкола столиці.

Острів Канхвадо в Жовтому морі (58 км від Сеулу) відомий своїми історичними пам'ятниками, головними з яких пам'яток острова є вівтарі Чхамсондан, Сунельджон і Чхонняндан, кріпосні стіни і форти Королівської резиденції XV – XIX ст., древню піч XIII ст. для виробництва селадону, монастир Чондинса, дольмен Коіндоль, фортецю Намхансансон і Самнансон, храми Помунса, Кукчхонса, Манвольса і Чондуса.

Південно-східні райони країни – головний осередок формування нації, тому пам'ятки історії зустрічаються тут на кожному кроці. Найбільша їх кількість сконцентрована в Кьончжу – столиці давнього королівства Сілла. Тут розташований найдавніший буддійський храм країни – «Монастир царства Будди» із дзвоном Емілле, а також найдавніша обсерваторія, численні пагоди, королівські поховання і гробниці, печерний храм Соккурам (включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО). [5, c. 113]

Довкола Кьончжу зосереджена чимала кількість інших скарбів історії. У монастирі Хеінса в Національному парку Каясан зберігається «Трипитака Кореана» (найповніше зібрання буддійських писань, що збереглося в Східній Азії).

У селищі-музеї Хахве можна побачити традиційні корейські будинки і подивитися театралізовані вистави з масками «Хахве пельсінгут тхальнори».

Між Кьончжу і Пусаном розкинувся один з найбільших храмів в Кореї – Тхондоса, що славиться безліччю скульптур і храмовим музеєм з хорошою колекцією витворів мистецтва. У Чинчжу варто відвідати фортецю Чинчжу, павільйон Чхоксонну і храм Нонге.

Південна Корея славиться і подієвим туризмом.

Міжнародний кінофестиваль в Пусані (Busan International Film Festiv) – найбільший кінофестиваль в Азії, що щорічно проводиться в південнокорейському місті Пусан з 1996 року. Фестиваль спеціалізується на показі нових фільмів і робіт режисерів-початківців.

Фестиваль ліхтарів у вигляді лотоса (Lotus Lantern Festival) – це найулюбленіша подія іноземців, що приїзжають до Сеулу, яка проводиться кожного травня. Більше 100 стендів пропонують гостям зробити Буддійський розарій для ліхтаря – відносно легке зайняття, яке за легендами допомагає набути просвітлення в наступному