Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Хедлі Булл і "великі дискусії" науки міжнародних відносин

Предмет: 
Міжнародні відносини
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Передумови і перебіг «великих дискусій» в дискурсі історії науки по міжнародні відносини
1.1. Ретроспективний аналіз трьох великих дискусій в теорії міжнародних відносин
1.2. Роль Х. Булла у розвитку другої «великої дискусії»
2. Аналіз критики теорії міжнародних відносин Хедлі Булла
2.1. Визначення Х. Буллом підходів до теорії міжнародних відносин
2.2. Наукова аргументація недійсності існуючих підходів історичним реаліям
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Коли член ради Оксфордського коледжу Хедлі Булл опублікував свою книгу «Анархічне співтовариство», це стало сенсацією в середовищі традиційних учених, оскільки автор ризикнув наполягати на можливості існування суспільства в умовах відсутності будь-якої централізованої системи правил, тобто в умовах анархії. В його уявленні суверенні держави – саме втілення егоїстичного індивідуалізму факторів, які взаємодіють без всесвітнього уряду, проте відчувають потребу в певних загальних стандартах поведінки. Закони, міжнародна організація і неофіційні правила широко прийняті тому, що всі або більшість держав вважають, що дотримання подібних обмежень відповідає їх інтересам. Булл, таким чином, поєднав ідеалістичні поняття співробітництва, або те, що він назвав «гроціанською» точкою зору, з реалістичним акцентом на індивідуальному інтересі. У ще більш радикальному дусі Булл також відзначив деякі тенденції до того, що він назвав «новим медієвізмом», – зростаюче значення недержавних факторів при одночасній фрагментації влади, що нагадує предвестфальську епоху. Однак він не припускав, що ці тенденції настільки сильні, що нові фактори кидають серйозний виклик першості держав у всесвітній політиці.

Сьогодні нашумілий теоретичний залп Булла виглядає, власне кажучи, консервативним. Кінець холодної війни, зростаюча глобалізація світової економіки, революція в засобах транспорту, зв'язку та інформації зробили традиційну картину світу з її чітким поділом на суверенні національні держави безнадійно неадекватною. Разом з тим знайомі лінії державних кордонів залишаються, і, що, можливо, викликає подив на фоні таких величезних змін, більшість з них збережеться і у доступному майбутньому. Фактично картина кордонів між державами з їх внутрішніми політичними системами і звичною моделлю міжнародних відносин, які складаються зі зв'язків між національними урядами, завжди серйозно страждали неповнотою. Сьогодні вони виглядають настільки очевидними, що на цьому явищі слід зупинитися, щоб розглянути, як державно-центристська система вкорінилася в нашій свідомості, знайшовши своє відбиття у всіх соціальних дисциплінах. У цьому зв'язку актуальним є дослідження тих головних інтелектуальних помилок, якими Хедлі Булл розпочав «другу велику дискусію» про побудову міжнародних відносин.

Мета роботи – проаналізувати причини виникнення «великих дискусій» в історії розвитку науки про міжнародні відносини, з’ясувати місце і роль Хедлі Булла у цих процесах.

Об’єкт дослідження – «великі дискусії» у теорії міжнародних відносин.

Предмет дослідження – особливості виникнення і перебігу «другої великої дискусії» та місця і ролі у ній Хедлі Булла.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження було визначено наступні завдання:

  • провести ретроспективний аналіз трьох великих дискусій в теорії міжнародних відносин;
  • з'ясувати роль Х. Булла у розвитку другої «великої дискусії»;
  • охарактеризувати визначення Х. Буллом підходів до теорії міжнародних відносин;
  • дослідити наукову аргументацію Хедлі Буллом недійсності існуючих підходів історичним реаліям.

Методи дослідження. Для досягнення поставлених у роботі завдань використовувалися такі загальнонаукові методи, як аналіз джерел з досліджуваної проблематики, узагальнення теоретичних даних, історичний рестроспективний аналіз та ін.

Структура роботи. Курсова робота складється зі вступу, двох поширених розділів, висновків і списку викорситаних джерел, загальний обсяг роботи склав 32 сторінки.

 

Список використаних джерел: 
  1. Антология мировой политической мысли: в 5 т. / Рук. проекта – Г.Ю. Семигин. Л.Н. Алисова, В.В. Баев. – Т.1: Зарубежная политическая мысль: история и эволюция. – М.: Мысль, 1997. – 830 с.
  2. Балуев Д.Г. Современная мировая политика и проблемы личностной безопасности. – Нижний Новгород: ННГУ, 2002. – 208 с. 
  3. Богатуров А. Д. Синдром поглощения в международной политике // Внешняя политика и безопасность современной России, 1991 – 2002. Том 1, Исследования. -М. : РОССПЭН, 2002. - С. 76-92.
  4. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Пер с англ. П. М. Кудюкина под общей ред. Б. Ю. Кагарлицкого. – СПб.: Университетская книга, 2001. – 416 с.
  5. Введение в теорию международных отношений и анализ внешней политики: учеб. пособие / Ломагин Н.А., Кузнецов В.Е., Лисовский А.В., Павлов А.Ю., Сутырин С.Ф. – Санкт-Петербург: Издательский дом “Сентябрь”, 2001. – 163 с.
  6. Введение в теорию международных отношений: Учеб. пособие / отв. Ред. А.С.Маныкин. – М.; Изд-во МГУ, 2001. – 320 с.
  7. Камінський А. Основи міжнародних відносин. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 206 с.
  8. Косолапов Н.А. Теоретические исследования международных отношений // Мировая экономика и международные отношения – 1998. – № 2. – С. 32-36.
  9. Косолапов Н.А. Явление международных отношений: историческая эволюция объекта анализа // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 4. – С. 51-57.
  10. Кулагин В. Современные теории международных отношений // Международная жизнь. – 1998. – № 1. – С. 19-20.
  11. Лебедева М.М. Мировая политика: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс. 2003. – 351 с.
  12. Маддісон В. В., Шахов В. А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1997. – 176 с. 
  13. Макарычев, А.С. Постмодернизм и западная политология / А.С. Макарычев, А.А. Сергунин // Вестник ННГУ. – Нижний Новгород, 1996. – С. 102.
  14. Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин. – К.: „Кобза”, 2004. – 528 с.
  15. Международные отношения: теории, конфликты, движения, организации / П.А. Цыганков, Г.А. Дробот, М.М. Лебедева и др.; Под ред. проф. П.А. Цыганкова: Учебное пособие. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2007. – 320 с.
  16. Мировая политика и международные отношения: Учебное пособие / Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова. – СПб.: Питер, 2007. – 448 с. 
  17. Миронова Н.И. Три парадигмы мышления – три подхода к осударству – три культуры управления // Стратегии динамического развития России: единство самоорганизации и управления. Материалы Первой международной научно-практической конференции / Под общ. ред. проф. В.Л.Романова. – М.: Проспект, 2004. – Т. 2. – Ч. 2. – С. 203–214.
  18. Панарин А.С. Философия политики. Учебное пособие для политологических факультетов и гуманитарных вузов. – М., Новая школа, 1996. – 424 с.
  19. Пахомов Ю.Н., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации / НАН Украины; Институт мировой экономики и международных отношений . – К., 1998. – 432 с.
  20. Современные международные отношения. Учебник / Под. ред. А.В. Торкунова. – М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 1999. – 584 с. 
  21. Теория международных отношений на рубеже столетий / под.ред. К. Буса и С. Смита.- М.: “Гардарики”, 2002. – 362 с.
  22. Теория международных отношений: Хрестоматия / Сост., науч. ред. и коммент. П.А. Цыганкова. М.: Гардарики, 2004. – 400 с.
  23. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 603 с.
  24. Шрадер Х. Глобализация, цивилизация и мораль // Журнал социологии и социальной антропологии. СПб., – 1998. – Т. 1. № 2. – С. 71-84. 
  25. Bull H. Anarchical Society: Study of Order in World Politics – N.Y.: Macmillan Publishing Company, 1995. – 329 p.
  26. Buzan B. New Patterns of Global Security in the 21st Century. International Affairs. vol.67. – #3, – July, 1997. – P. 33-35.
10423
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.