Хвороби плодових і ягідних культур

 

Заходи боротьби з паршею яблуні і груші. Збір і спалювання опалого листя в присадибних садах, у великих насадженнях зяблевая оранка і перекопування пристовбурових смуг. Обрізання і спалювання всіх уражених і сухих гілок до набухання бруньок, збір і спалювання осінню сухих муміфікованих плодів.

У боротьбі із зимуючою стадією гриба рекомендується ранньовесняне або пізньоосіннє наземне (2000 л на 1 га) обприскування дерев і опалого листя в рядах і міжряддях 1% -ним розчином ДНОКа або 3% -ним розчином нітрафену. Обприскування 1% -ною бордоською рідиною або її замінниками в ранні терміни: перше – в період розпускання бруньок («зелений конус»), друге – перед цвітінням яблуні і груші («рожевий бутон»), третє – відразу після закінчення цвітіння, четверте – через 6-8 днів після цвітіння, п’яте – через 6-8 днів після четвертого (співпадає з обприскуванням проти першого покоління плодожерки). В умовах дощового літа проводять ще одне-два обприскування з інтервалами 8-10 днів. Останнє обприскування проводиться не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю (бордоською рідиною за 15 днів).

Дуже важливо проводити обприскування своєчасно, особливо перше. Починають його на підставі спостережень за дозріванням спор парші. Запізнення на декілька днів значно знижує результати обробки.

Замість бордоської рідини можна застосовувати хлороокис міді з 0, 3% -ною, цинеб або купрозан (хомецин) з 0, 4% -ною, каптан з 0, 5-0, 75% -ною, фталан з 0, 5% -ною концентрацією.

Добрі результати в боротьбі з паршею дає так зване «блакитне» обприскування. Навесні, на початку розпускання бруньок, дерева обприскують 3% -ною бордоською рідиною. Після цвітіння додатково один або двічі обприскують 1% -ною бордоською рідиною або її замінниками. Такі ж результати дає обприскування в період відособлення бутонів 2% -ною бордоською рідиною.

У різних районах України ступінь розвитку парші неоднаковий.

У зоні значного розвитку парші (Полісся і західна частина Лісостепу) необхідно проводити 2-3 додаткових обприскування після цвітіння; у зоні середнього розвитку (Придністров’я, центральна і східна частини Лісостепу і північно-східна частина степової зони) – одне додаткове обприскування; у степовій зоні досить два обприскування: до початку розповсюдження весняних спор (в період розпускання листя) і після цвітіння. Кількість обприскувань може змінюватися (збільшуватися при великих опадах). Велике значення для боротьби з паршею має підбір стійких сортів яблуні і груші.

Заходи боротьби з чорним раком яблуні. Вирішальне значення мають агротехнічні заходи: своєчасне і правильне обрізання; внесення добрив, особливо фосфорно-калійних; регулярні поливи в зрошуваних садах і інші елементи догляду. Обмазка стовбурів і основних гілок 20% -ним розчином вапна з додаванням 1% -ного мідного купоросу восени і повторно навесні, що попереджає утворення сонячних опіків і морозобоїн.

Ретельне очищення всіх дупел в стовбурах від гнилизни, забивання їх дрібним щебенем і заливка розчином цементу або вапном з піском. Обрізання і спалювання уражених гілок. Зачистка пошкоджених місць на товстих гілках і стовбурах до здорової деревини; дезинфекція ран 1% -ним розчином мідного купоросу і замазування садовою (1 частину воску, 1 частину баранячого жиру і 0, 5 частин автолу) або іншою мастикою. Добрі результати дає також мастика 8% -ною бордоською рідиною (на 10 л води 800 г мідного купоросу і 800 г негашеного вапна). Широко рекомендується нігроловая мастика (700 г нігролу і 300 г вапна або деревної золи). Щомісячний огляд зачищених обмазаних ран. При подальшому розвитку хвороби зачистка і обмазування мастикою місць ураження. Під час сокоруху зачищати рани не можна.

Регулярний збір і знищення хворих і гнилих плодів, заорювання опалого листя. Обприскування 1% -ною бордоською рідиною або її замінниками в ті ж терміни, що і проти парші. Знищення шкідників.

Заходи боротьби з плодовою гниллю яблуні і груші. Щоденний збір і знищення пошкодженої падалиці. Ретельний збір плодів восени, що залишилися на дереві і лежачих на землі. Обприскування дерев 1% -ною бордоською рідиною, 0, 4% -ним хлороокисом міді або цинебом до моменту дозрівання спор. Знищення шкідників саду.

Боротися з плодовою гниллю потрібно і в плодосховищах, підтримуючи в них абсолютну чистоту, не вносити з урожаєм навіть слабопошкоджених плодів і видаляти ті, на яких з’явилася гниль.

При виявленні моніліального опіку на квітках і гілках уражені частини дерева необхідно вирізувати і спалювати.

Заходи боротьби з моніліозом кісточкових порід. Обприскування дерев 3% -ною бордоською рідиною до розпускання бруньок. У літній період обприскування 0, 4% -ним цинебом перед цвітінням і відразу після його. Застосування бордоської рідини на кісточкових в літній період небажано, а на персику навіть неможливо у зв’язку з утворенням опіків.

Рекомендується також ранньовесняне (до розпускання бруньок) і пізньоосіннє (після листопада) обприскування ґрунту і дерев 1% -ним або 2-3% -ним нітрафеном. Боротьба з плодожеркою, казаркою, вишневою мухою і іншими шкідниками, які сприяють зараженню плодів сірою гниллю.

Вирізування і спалювання всіх пошкоджених пагонів осінню і весною, а також через 15-20 днів після цвітіння. Збір і знищення сухих муміфікованих плодів. Омолоджуюче обрізання старих, уражених хворобою дерев.

Заходи боротьби з клястероспоріозом (дірчастою плямистістю) кісточкових порід. Обрізання і спалювання уражених пагонів і гілок, особливо восени, перед листопадом. Омолоджуюче обрізання дерев по методу проф. П. Г. Шитта (обрізання на 3-5-річну деревину з одночасним укороченням верхівкових приростів на периферії крони). Обприскування дерев 3% -ною бордоською рідиною або 3-ним вапново-сірковим відваром в період набухання бруньок. При цьому необхідно добре змочувати рідиною пагони і гілки дерев. Перед цвітінням, відразу після цвітіння і 15-20 днів після обприскування дерев 1, 5% -ною суспензією свіжогашеного вапна, 1% -ною суспензією колоїдної сірки або сумішшю сірки з вапном (1, 5 кг того і іншого на 100 л води). З органічних фунгіцидів можна використовувати цинеб (0, 4%), каптан (0, 5%), дихлон, або фігон (0, 5%), полікарбацин (0, 3%). За наявності борошнистої роси додають каратан – 0, 2%. Обприскування 1% -ною або 3% -ною бордоською рідиною восени, після листопаду. Навесні, до розпускання бруньок, використовують 1% -ний розчин ДНОКа.

Заходи боротьби з попелюхою (борошнистою росою) агрусу. Восени або ранньою весною обрізка і спалювання уражених пагонів. Регулярне виполювання бур’янів і розпушування ґрунту. Знищення зимуючої стадії збудника хвороби шляхом ранньовесняного (до розпускання нирок) обприскування кущів і ґрунту навколо них 1% -ним ДНОКом, 2% -ним нітрафеном або 4-5% -ним розчином залізного купоросу. Влітку обприскування в такі терміни: перше – на початку розпускання бруньок, друге – після цвітіння і ще двічі з проміжками в 8-10 днів. Останнє обприскування проводять за 3-4 тижні до знімання урожаю. Для захисту нового приросту проводять 1-2 обприскування і після збору урожаю. Для літніх обприскувань можна використовувати: 0, 5% -ний розчин кальцинованої соди, кальциновану соду (0, 5%) з додаванням 0, 4% господарського мила (50 г соди і 40 г мила на 10 л води), 0, 5% -ний розчин аміачної селітри. Рекомендується також 0, 1% -ний каратан (10 г на 10 л води), 0, 3% -ний динітророданбензол (30 г на 10 л води), мильномідну емульсію. Останню готують таким чином: у 9 л дощової води розводять 150 г мила, в 1 л води – 5 г мідного купоросу, після чого розчин мідного купоросу вливають в розчин мила.

Добрі результати отримані від обприскування лугом з деревної золи. При цьому золу (одне відро) кип’ятять у воді (три відра) протягом години, після чого розчин охолоджують і проціджують. Таким розчином обприскують кущі до розпускання бруньок. Для обприскування в літній період беруть 7г відра золи на два відра води. Можна додати в такий розчин 30-40 г господарського мила.

Існує біологічний метод боротьби з борошнистою росою. Для цього одну частину гною (краще коров’ячого) настоюють в трьох частинах води протягом трьох діб, після чого рідину знов розбавляють втричі. Розчин проціджують. Обприскують тільки надвечір або в похмуру погоду. Замість гною можна використовувати лісову підстилку, сінну труху, перегнійну парникову землю. Бочки, в яких він настоювався, і обприскувачі не повинні містити слідів отрутохімікатів. Бактерії, що знаходяться в такому розчині, знищують збудника борошнистої роси.

Застосування фосфорних і калійних добрив, а також помірне обрізання підвищують стійкість агрусу до захворювання. Надмірне внесення азотних добрив, сильне омолоджуюче обрізання сприяють розвитку борошнистої роси.

Посадковий матеріал необхідно брати від здорових кущів. Дезинфікують посадковий матеріал шляхом занурення надземної частини рослини в 1% -ний розчин мідного купоросу на п’ять хвилин з подальшим промиванням у воді. Застосування сірчаних препаратів (колоїдна сірка, мелена сірка, вапняно-сірчаний відвар) не рекомендується у зв’язку з частими випадками опіків агрусу і пов’язаного з цим опадання листя.

Велике значення має впровадження сферо-текостійких сортів. Просторова ізоляція насаджень смородини від насаджень агрусу попереджає розповсюдження хвороби на смородині.

Заходи боротьби із стовпчастою іржею чорної смородини. Не слід садити смородину і агрус поблизу сибірського кедра і веймутової сосни. Збір і знищення опалого листя смородини в присадибних насадженнях, що на великих плантаціях досягається осінньою або весняною оранкою. Обприскування 1% -ною бордоською рідиною, 0, 3% -ним хлороокисом міді перед цвітінням, відразу після цвітіння і після збору врожаю.

Зрізання і спалювання уражених із здуттям гілок кедра і веймутової сосни.

Заходи боротьби з білою плямистістю суниць. Збір і знищення восени або ранньою весною старого ураженого листя. При сильному розвитку захворювання скошування наземних частин рослини після збору урожаю. Обприскування рослин 1% -ною бордоською рідиною, 0, 3% -ним хлороокисом міді, 0, 4% -ним цинебом або купрозаном (хомецином), 0, 5% -ним каптаном, 0, 3% -ним дихлоном (фігоном) і ін. Терміни обприскувань: перше – на початку зростання суниці, друге – перед цвітінням (під час відособлення квіткових бруньок) і третє – відразу після збору урожаю. При сильному розвитку хвороби проводиться четверте обприскування через 14-18 днів після останнього.