Імпресіоністичні мотиви в малій прозі Михайла Коцюбинського

Актуальність теми. Коцюбинський написав небагато. Серед оповідань та повістей, як правило, виділяють «Fata morgana» та «Тіні забутих предків». Під кінець життя він став широко відомим, і його твори видавалися російською, чеською, польською, німецькою, шведською та іншими мовами. Життя письменника в основному проминуло в провінційних містах і містечках України, а також у Молдавії та Криму.

Коцюбинський постійно стежив за розвитком сучасної української літератури та багато читав із зарубіжної літератури. Він говорив, що є в нього «любимі» письменники Гамсун, Шніцлер, Лі, Ахо, Стрінберг, Метерлінк. У різний час на нього також справляють враження Достоєвський, Золя, Ібсен. Роздуми над шляхами розвитку української літератури Коцюбинський підсумовує у відозві 1903 р. до українських письменників, де закликає розширювати тематичні обрії рідного письменства, не обмежуватися лише селянською тематикою, порушувати історичні, філософські, психологічні проблеми, сюжети будувати по-новому – ори-гінальніше, орієнтуючись на досвід європейської літератури.

У 1900-ті роки Коцюбинський пише три твори, що відкривають новий етап у його творчості: новелу «Лялечка», акварель «На камені» й етюд «Цвіт яблуні» У цих творах подано глибший психологічний аналіз, ніж у попередніх, вони показують, що Коцюбинський вийшов на цілком нову стежку – стежку імпресіонізму. На початку XX ст. відбувається якісний злам у творчості Михайла Коцюбинського. Він створює жанр психологічної новели, виробляє імпресіоністичну манеру письма. Саме імпресіоністична манера письменника становить для нас інтерес в даному дослідженні.

Актуальність нашого дослідження полягає в необхідності розглянути творчість М.Коцюбинського в контексті українського та європейського розвитку модерної літератури.

Мета даної курсової роботи – проаналізувати особливості поетики малої прози М.Коцюбинського з точки зору імпресіонізму. Для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання:

• з’ясувати визначальних особливості імпресіонізму як мистецького та, зокрема, літературного напряму;
• визначити особливості розвитку імпресіонізму в українській літературі;
• проаналізувати поетику малої прози М.Коцюбинського як вияву імпресіонізму на українському ґрунті;
• зробити висновок щодо особливостей імпресіоністичної манери М. Коцюбинського.

Об’єктом дослідження у даній роботі виступають методи, засоби та форми реалізації імпресіоністичної манери автора в малій прозі, предметом – тексти творів малої прози М.Коцюбинського.

Для реалізації цілей і завдань дослідження використовувався комплекс методів: критичний аналіз літературних джерел; літературознавчий аналіз художніх творів.

Творчість М.Коцюбинського довго розглядалася радянськими літературознавцями у викривленому вигляді. Так, применшувався імпресіоністичний характер творів, натомість всіляко підкреслювалася соціальність та народність творів, автора називали реалістом, що використовував окремі прийоми імпресіонізму. Проте зараз ми маємо можливість розглядати творчість митця неупереджено і об’єктивно оцінювати його творчу манеру, оригінальність та майстерність. 

Теоретичною базою дослідження є праці досягнення українських теоретиків та істориків літератури В.Агеєвої, М.Коцюбинської, Ю.Кузнецова, П.Орлика, Ф.Приходька, І.Франка, П.Хропка, М.Зерова, В.Лесика та ін.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг – 25 сторінок.