Індивідуальний підхід до навчання дорослих в умовах випереджувальної освіти

 

 

Однією з найважливіших особливостей творчості педагога є те, що об’єкт його праці – дитина – повсякчас змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора.

Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставиш.

В. Сухомлинський

 

Сучасний вихователь має чітко усвідомити цінності освіти та виховання, бути здатним до розуміння і сприйняття різних думок, напрямів, течій, творчо втілювати нові ідеї. Компетентному фахівцю мають бути притаманні принаймні три відмінні якості:

ефективність на робочому місці (продуктивність, якість, здатність до змін, внесок у досягнення загальних цілей дошкільного навчального закладу);

мобільність у процесі самовдосконалення;

розвиток персональних рис і загальних ключових навичок, необхідних для успішної роботи з дітьми. Для цього йому слід забезпечити свободу дій і незалежність у використанні конкретних методик, стимулювати прагнення до змін, сприяти розвитку творчого інноваційного потенціалу, високого культурно-естетичного рівня, освіченості.

Методична робота має бути пошуково-дослідницькою, а не просвітницько-пропагандистською чи інформативною. Чим зумовлена переорієнтація методичної роботи в дошкіллі?

По-перше, згадаймо слова С. Русової: « Дошкільне виховання постійно йде вперед, оскільки розвивається психологія, оскільки росте, змінюється і практика дошкільного виховання…Садівниця мусить іти завше вперед, прислухаюxись… до нових гасел, які пролунають у справі виховання відповідно до певних настроїв, течій суспільного життя».

По-друге, така переорієнтація зумовлена нормативними документами, які визначають концептуально нові напрями в навчально-виховній роботі з дітьми. Основний документ розвитку освіти в Україні, яким є Національна доктрина розвитку освіти, передбачає запровадження особистісно орієнтованих навчально-виховних технологій. На це спрямовують і зміст Базового компонента дошкільної освіти в Україні, й основні положення Закону України «Про дошкільну освіту». Завдання підвищення фахової майстерності означено також у Державній програмі «Вчитель».

По-третє, на це впливають інновації в освіті.

Одним з основних завдань керівників усіх ланок дошкільної освіти є плекання творчої особистості дошкільного працівника. Відповідно, до особистісно орієнтованого підходу до методичної роботи необхідно реалізувати не лише бажання, а й здібності кожного педагога. У зв’язку з цим, доцільно провести діагностування педагогічних працівників за рівнем пізнавальних здібностей, скориставшись психолого-педагогічними тестами та допомогою психолога.

Обираючи особистісно орієнтовану модель у роботі з педагогічними працівниками, у методичній роботі різних рівнів (районний, міський, внутрішньосадовий) варто керуватися такими принципами: систематичності, концептуальності, перспективності, компетентності, особистісної спрямованості. Це дасть змогу створити атмосферу, в якій кожен педагог прагнутиме до професійного удосконалення.

Провідну роль слід відвести науково-теоретичній та практичній підготовці.

Як свідчить досвід, без глибоких теоретичних знань і системи практичних навичок лише любов до дітей не зможе розвинути в педагогів інтелектуальні здібності та високий професіоналізм. Тому, під час підготовки педагогічних працівників з орієнтацією на компетентність важливо врахувати:

*рівень знань і умінь фахівця;

*критерії ефективності виконання професійної роботи;

*ситуації, які моделюють шляхи забезпечення ефективності навчально- виховного процесу.

Надзвичайно важливим для керівника дошкільного закладу є формування навичок самостійної роботи, яка починається з уміння аналізувати та самостійно оцінювати результати праці, а також – з активізації внутрішнього стимулу до постійного поповнення знань. Це основа до виникнення професійного інтересу. Він є першою життєвою потребою для особистості, спонукає до оволодіння професійними знаннями, навичками, вміннями, викликає до реалізації своїх нахилів, здібностей. Із цією метою доцільно рекомендувати вихователям:

систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною літературою, збирати відповідну інформацію;

вивчати досвід колег, відвідуючи заняття;

поглиблено працювати над певною темою, проблемою, проектом;

брати участь у різних формах методичної роботи;

активізувати пошукову діяльнсть;

розробляти власні методики, дидактичні матеріали;

готувати статті, реферати, доповіді;

Суттєвим для педагога-дошкільника є вміння працювати з інформацією, шукати й застосовувати її на практиці. Орієнтований алгоритм роботи з нею може бути таким:

добір;

аналіз;

класифікація;

систематизація;

створення інформаційного банку даних з освітянських дошкільних проблем;

визначення форми реалізації інформації.

Отже, сучасний вихователь має знати основи трудового законодавства; нормативні документи, які стосуються дошкільної освіти; мету, напрями, завдання дошкільної освіти; особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку; сучасні тенденції, підходи, технології виховання та розвитку дошкільників; традиції народу; правила безпечної поведінки для дорослих та дітей; принципи, методи та засоби педагогічного впливу на вихованців; оволодіти психологією та етикою спілкування як з дорослими, так і з дітьми. Крім того, вміти опрацьовувати документи про освіту, вибирати суттєве, головне; аналізувати процес розвитку та виховання дошкільників; проводити індивідуальну роботу з дітьми; оцінювати власну діяльсть, бути самокритичним; створювати позитивний емоційний мікроклімат у групі; спонукати дітей до творчості.

Зважаючи на це, методичні служби в роботі з педагогічними працівниками мають спрямувати зусилля на:

вивчення рівня готовності до роботи в нових умовах;

забезпечення умов для професійного зростання;

створення професійного інформаційного та освітньо-методичного середовища;

популяризацію сучасних освітніх технологій у дошкіллі;

інформаційно-методичну підтримку нових форм, методів і засобів навчання та виховання;

опрацювання елементів освітніх технологій та розроблення іх авторських модифікацій, адаптованих до конкретних умов;

корекцію напрямів самоосвітньої роботи;

опанування методикою вивчення, узагальнення та популяризації педагогічного досвіду;

пошук і підтримку молодих творчих та обдарованих педагогів;

розвиток контактів та співробітництва педагогів різних регіонів;

надання консультативної допомоги.

З метою реалізації означених вище завдань під час складання річного плану варто розробити комплексну цільову програму. Комплексна цільова програма містить вступ, теоретичне обгрунтування, план дій і перелік необхідних умов для реалізації. Вона може бути окремим документом, частиною річного плану або плану розвитку ДНЗ. Як правило, програма затверджується педагогічною радою й конкретизується у планах методичних об’єднань та інших документах.

Професійна підготовка може здійснюватись за модульним принципом. Модуль відображає завершений обсяг інформації про державні нормативні освітянські документи, наукову психолого-педагогічну літературу, що стосується проблем розвитку та виховання особистості дитини дошкільного віку.

Отже, для підвищення рівня професійної компетентності фахівців роботу методичних служб усіх рівнів із педагогічними працівниками можна згрупувати в кілька змістових модулів:

а) інформаційний – спрямований на доведення до педагогів нормативно- правових і державних документів, даних про особливості розвитку сучасних дітей, на ознайомлення з психолого-педагогічною та методичною дітературою, теоріями вітчизняних та зарбіжних педагогів минулого й сучасного, новими технологіями, інноваціями в освітній галузі;

б) змістовий, мета якого – підготувати педагога до активного самостійного навчання. Важливими завданнями є формування навичок критичного мислення та оцінювання власного досвіду, продумування й укладання програми самовдосконалення;

в) практичний – дасть змогу педагогам побачити реалізацію теоретичних положень у практичній площині та бути її активним учасником.

Творчо організована методична робота сприяє професійному зростанню педагогів, стимулює їх до збагачення та ефективного використання професійних знань, допомагає аналізувати власну діяльність, самовдосконалюватися. У результаті, матимемо духовно розвинену особистість; творчого педагога; творче методичне об’єднання; творчого керівника дошкільного закладу; творчого вихователя, який спрямовуватиме зусилля на всебічний творчий розвиток особистості дитини.

 

 

1. Калуська Л. Методична робота в дошкільному закладі / Л. Калуська // Дитячий садок (Текст) / Л. Калуська. – 2002. – №22-23.

2. Козлова О. Чи готовий педагог до інновацій? / О. Козлова // Дитячий садок (Текст). – 2006. – №17.

3. Кононко О. Експертиза діяльності ДНЗ в контексті особистісно орієнтованого підходу / О. Кононенко // Дошкільне виховання (Текст). – 2005. – № 4.