+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
15
Мова:
Українська
Інноваційно-інформаційна економіка: зміни у трудових відносинах
Innovative and information economy: changes in labor relations
Стаття присвячена вивченню змін у соціально-трудових відносинах, зокрема у самому характері праці, її організації, мотивації, результатах, нових форм зайнятості в умовах інноваційно-інформаційної економіки. Здійснено характеристику інноваційної праці. Визначено, що однією із нових форм самозайнятості є фрілансерство, що потужно розвивається на сучасному ринку праці України, однак стикається із низкою проблем щодо дослідження, є маловивченим науковцями, залишається поза увагою держави. Постає проблема державного управління фрілансерством, необхідність законодавчого визнання такого виду діяльності для забезпечення умов його легального розвитку.
To the study of changes in the socio-labour relations, in particular in the labor, organization, motivation, results, new forms of employment in terms of innovation and information economy the article is devoted. Characteristics of the innovation work havebeen implemented. One of the new forms of self-employment is freelance that powerfully develops on the modern labor market of Ukraine has been determined, however, it faces problems of research, it is not studied by scientists, remains outside the purview of the government. There is the problem of state management of freelance, the need for legal recognition of such activity to ensure the conditions of its legal development.
Ключові слова: інноваційна економіка, інформаційна економіка, інноваційна праця, фрілансерство.
Keywords: innovative economy, information economy, innovative work, freelance.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Науково-технологічний розвиток національних економік супроводжується значними змінами у соціальній площині, зокрема щодо трудових відносин: виникають нові види зайнятості, форми організації праці, відбуваються зміни у самій праці, що залишаються малодослідженими.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зміну соціально-трудових відносин в умовах інноваційної економіки описували А. Колот, Е. Лібанова, Л. Лісогор, Л. Федулова. Серед зарубіжних учених, що досліджують інноваційні трансформації праці, можна виділити Б. Букмена, П Друкера, Дж. Мерца, П. Пейка, Т. Хагена. Нову форму самозайнятості, яка виникла в умовах інноваційно-інформаційної економіки, описують російські учені-дослідники Д. Стебков й А. Шевчук, серед українських науковців цю проблему частково вивчали О. Кузьмин, Н. Солярчук, С. Тумакова.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Інформаційна епоха інноваційної економіки сформувалась в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. тому нові тенденції у соціально-трудових відносинах вивченні мало. Дослідження фрілансерства у теоретичному та прикладному розрізах залишаються фрагментарними в українській економічній науці, оскільки торкаються здебільшого неформального сектору зайнятості, що обмежено обстежується офіційною статистикою.
Мета статті. Визначити зміни у характері праці в умовах інноваційно-інформаційної економіки, а також характерні риси та тенденції розвитку фрілансерства як нового сегменту ринку праці в умовах інноваційно-інформаційної економіки.
Основні результати дослідження. Інноваційна економіка, що почала розвиватись у другій половині ХХ ст., викликала суттєві модифікації трудових відносин. Дослідники відзначають значні зміни в самій праці, яка в інноваційній економіці все більше наповнюється інтелектуальним змістом. Зміни у змісті та характері праці призводять до перебудови всієї системи професійно-технічного поділу праці. При цьому змінюється сама діяльність людини у процесі виробництва, з'являються нові професії й зникають старі, висококваліфікована праця витісняє малокваліфіковану та некваліфіковану. Поняттям, яке уособлює глибокі зміни в елементах процесу праці, у змісті праці, її насиченості новими компонентами та концентрації цих компонентів, є саме поняття «інноваційна праця» [1]. Інноваційність притаманна якщо не всім, то більшості видів трудової діяльності, вона є або може бути у різноманітних процесах праці в умовах сучасної, нової економіки, що базується на інноваційних ресурсах, творчому потенціалі всіх учасників суспільного виробництва. Важко погодитися з поширеною думкою, що об'єктами інноваційної праці є тільки створення інновацій, а саме, розробка нової техніки, технологій, нових видів продукції, і що інноваційна праця – це трудова діяльність, яка спрямована на створення нових продуктів, послуг, організаційних форм та інших споживчих вартостей. Фахівець у галузі менеджменту зі світовим іменем Пітер Друкер в одній із останніх публікацій в журналі «Harvard Business Review» підкреслює, що «центр тяжіння у трудових відносинах швидко зміщується від ручної праці до праці інноваційної, до працівників сфери знань, тобто до тих, хто створює нове знання і активно його використовує» [2]. Інноваційна праця – це: 1) трудова діяльність, для якої характерна висока частка знаннєвої, інтелектуальної, творчої, креативної компоненти, і 2) яка здатна задовольнити суспільні потреби з більшим корисним ефектом.
До того ж, відбувається і подальший поділ складної висококваліфікованої й навіть інтелектуальної праці, іде процес поступового стирання граней між окремими соціальними групами, і створюються умови для формування соціальної однорідності населення. Відбувається трансформація поняття «кваліфікація» складниками якого в умовах інноваційної економіки є не тільки набір нових знань у певній галузі, а й такий новий і важливий елемент як ініціативність, уміння проявляти відповідальність в управлінні своїм робочим місцем у будь-якій сфері діяльності.