«інші» підстави створення сім’ї

Ключові слова: шлюб, підстава, сім’я, створення, релігійний обряд.

В статье проанализированы и рассматриваются «другие» основания создания семьи в украинском законодательстве. Обоснован и расширен перечень «других» оснований создания семьи. Доказано, что религиозный обряд венчания относится к «другим» основаниям создания семьи.

Ключевые слова: брак, основание, семья, создание, религиозный обряд.

Revutska I. E., Buletsa SB. „OTHER” REASONS OF MARRY

This article analyzes and discusses the “other” grounds of creation a family in the Ukrainian legislation. Justified and expanded the list of grounds for the creation of family. It is proved that a religious wedding ceremony refers to the “other” founding a family.

Key words: marriage, base, family, creation, religious rite.

Постановка проблеми. Відомо, наскільки важливе значення має сім’я для кожної людини, суспільства, держави. Саме сім’я для людини – невичерпне джерело любові, відданості та підтримки. У сім’ї закладаються основи моральності, духовності і терпимості. Здорова, міцна сім’я – запорука стабільності та процвітання будь-якого суспільства. Сім’я – це основна форма проживання двох і більше людей як єдиного цілого. Без сім’ї людина не може почуватися комфортно, і саме в ній кожен почуває себе у безпеці.

Сім’я – це та суспільна структура, в якій відбувається відтворення людини як невід’ємної частини суспільства. Саме в сім’ї формується світогляд людини та її соціальні якості.

Сім’я як соціальна спільнота у всіх цивілізаціях є найважливішим елементом глобального розвитку. Ідеологія пріоритету сім’ї, її цінність для життя і розвитку людини та суспільства закріплена в багатьох нормативних актах. Одне з основних положень цих документів – зміцнення і захист інституту сім’ї збоку держави, суспільства, розробка власної національної сімейної політики.

У Давньому Римі поняттям familia спочатку охоплювалася уся сукупність осіб (як вільних, так і рабів), а також речей, що перебували під владою одного paterfamilias; пізніше так позначалася сукупність людей (як вільних, так і рабів), що були під владою одного paterfamilias; ще пізніше – сукупність вільних людей, що були під владою свого paterfamilias у так званій «агнатській» сім’ї, аж поки «когнатська» сім’я, яка ґрунтувалася на кровній спорідненості, не набула більш звичного для нас характеру сімейно-трудового об’єднання родичів по крові (при цьому дружина не вважалася «когнаткою» свого чоловіка). Визначення сім’ї дає Є. О. Харитонов, який вважає, що сім’я – це спільнота приватних осіб, пов’язаних шлюбом або спорідненістю, або іншим правовим зв’язком, передбаченим законом, учасники якої проживають разом, поєднані спільним побутом і мають юридичні права та обов’язки один щодо одного [1, с. 293; с. 299]. У римському праві під-

ставою створення суворого шлюбу (тапиэ) було передання доньки та її майна під владу чоловіка (эасгарпуа1: а) [2, с. 29], тобто підстави створення сім’ї могли бути політичними, релігійними та приватними (виникнення майнових питань, перевага влади батька чи чоловіка над жінкою, прибутки, влада над дітьми, опіка та піклування, усиновлення тощо).

Ступінь розробленості проблеми. Хоча на законодавчому рівні визначені підстави створення сім’ї, у сімейно-правовій науці їх перелік є предметом дискусій серед таких науковців, як Л. В. Афанасьєва, О. В. Дзера, В. Гопанчук, І. В. Жилінкова, О. М. Калітенко, З. В. Ромовська, Р. О. Стефанчук, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, Я. М. Шевченко). Актуальність окресленої проблеми підсилюється тим, що сьогодні все більше молодих людей не хочуть вступати у шлюб, а проживають у цивільному шлюбі, що у певній мірі суперечить моральним засадам суспільства. Виникає необхідність розширити перелік інших підстав створення сім’ї у законодавстві України.

Виклад основного матеріалу. Зазначимо, що згідно з ч. 4 ст. 3 СК [3, с. 18] сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Уявляється, що оцінний характер поняття «моральні засади» все ж таки не повинен породжувати дискусій щодо вирішення зазначеного питання. Норми сімейного законодавства відповідають певним моральним засадам суспільства. Оскільки законодавець закріпив принцип моногамії у шлюбних відносинах, перебування одного із сепарованого подружжя в конкубінаті з іншою особою суперечить моральним засадам суспільства, тому такі відносини не можуть вважатися сімейними. Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік із поважних причин не проживають спільно, а сепарація є досить поважною причиною. Такими, що суперечать моральним засадам суспільства, є одностатеві шлюби, шлюби між родичами першого ступеня споріднення, між неповнорідними та двоюрідними братами та сестрами.

Шлюб є підставою створення сім’ї, якщо він зареєстрований у визначеному законом порядку. М. В. Менджул вважає, що підставою створення сім’ї є реєстрація шлюбу [4, с. 149]. Кровне споріднення як підставу створення сім’ї пов’язують із народженням дитини та виникненням правовідносин із приводу добровільного виховання і/чи матеріального утримання між особами, які до того часу не утворювали сім’ю. Усиновлення може бути підставою створення сім’ї, якщо дитина усиновлюється одинокою особою [5, с. 63].

Натепер релігійний обряд шлюбу (вінчання) і фактичні шлюбні відносини не мають правового значення