Інтернет ресурси як засіб вивчення української мови

„Морфемно-словотвірна база української мови” база пропонує 170 тис. слів зі словотворчими значеннями морфем.

Тематичний розділ «Словники» дозволяє скористатися матеріалами різноманітних словників, зокрема:

«Відкритого словника»;

«Частотних словників»;

«Тлумачного словника української мови»;

«Відкритого словника виправлень суржику»;

«Глоса», «Чотиримовного наукового словника»;

«Словника порівнянь»;

«Тезаурусу з комп'ютерної лексикографії»;

«Лінгвістичної енциклопедії»;

«Тезаурусу з лінгвістичної термінології»;

«Семантичного словника української мови» та ін.

Наприклад, «Відкритий словник» новітніх термінів можна використати, якщо потрібно сказати щось українською, а вдалого слова дібрати не можемо. Цей проект пропонує розглянути різні варіанти та вибрати той, який найкраще відповідає контексту та найкраще вписується в українську мову. «Частотний словник» художньої прози та публіцистики, та «Частотний словник сучасної поетичної української мови», пропонує лексику поетичної мови з поезій кращих українських митців кінця XX століття (обсяг яких складає – 300 тисяч слововживань).

Досить часто ми робимо помилки через збіг у вимові українських та російських слів, що мають різні значення. «Тлумачний словник української мови» допоможе нам при вирішенні цієї проблеми. Це проект СЛОВНИК. НЕТ, онлайн містить понад 207 тис. словникових статей та близько 18 тис. фразеологізмів. У словнику представлено активну лексику української літературної мови, терміни, номенклатурні та складноскорочені слова, слова історичного фонду, що свого часу належали до широковживаних, найбільш відомі у вжитку слова, пов'язані з релігійними та філософськими поняттями, найуживаніші архаїзми, лексичні діалектизми та найпоширеніші неологізми, що з'явилися протягом останніх років[2].

«Відкритий словник виправлень суржику» – до цього проекту, мабуть слід звертатись більшості українців. Суржик – це завжди негативне явище, з'являється, якщо людина недостатньо добре володіє українською мовою, не користується словником, а ще розвитку цього явища сприяє той факт що велика кількість публічних людей у нашій державі розмовляють російською мовою. Цей проект присвячений виконанню одного з найважливіших лінгвістичних завдань – очищенню літературної мови від ненормативних конструкцій.

Електронний «Словник порівнянь» (ЕСП), який працює в тестовому режимі, є одним із перших словників такого типу і започатковує укладання електронних словників порівнянь у художньому мовленні.

«Лінгвістична енциклопедія» – це довідковий ресурс для тих хто бажає краще знати українську мову та її історію, він складається з двох великих розділів:

«Події», де подано коротку інформацію про важливі для вітчизняної мовно-літературні історії, дати;

«Особи», де йде мова про видатних українських мовознавців, літературознавців, письменників, а інформаційно-пошукова система «Тезаурус з лінгвістичної термінології», створена в системі «людина – машина», складається зі словника лінгвістичних термінів із розділів граматики, лексики, мовознавства, прикладної та комп'ютерної лінгвістики (всього 3381 термінів).

Лінгвістичний портал «Мовний Арсенал» включає 2 головні підрозділи:

віртуальна «Довідкова служба», яка пропонує допомогу щодо правильного використання великої кількості ресурсів української мови, на її сторінках можна ознайомитися з архівом запитань і поставити власне;

«Культура мовлення», яка формує в уміння активно користуватися набутими знаннями щодо властивих мові закономірностей, творчо застосовувати їх, а також уміння вжити відповідне оцінне слово для кожної мовної ситуації, створює ту єдність форми і змісту, яка й робить мову красивою, вражаючою, такою, що надовго запам'ятовується.

Також до складу порталу «Мовний Арсенал» входять підрозділи:

«Чи правильно ми говоримо?» – у підрозділі «Чи правильно ми говоримо?» описуються особливості вживання слів у різних граматичних ситуаціях.

«Яке слово вибрати?»у підрозділі «Яке слово вибрати?» ми можемо ознайомитись зі статтями про особливості вживання слів та словосполучень близьких за значенням.

«Тонкощі перекладу» для того щоб правильно дібрати слово при перекладі ми можемо скористатись підрозділом «Тонкощі перекладу». Розділ поповнюється з «Довідкової служби» цього ж порталу.

«З якою буквою написати?» багато слів, при написанні яких у нас виникають питання, наприклад, пріоритет чи приорітет директор чи деректор та ін. ми можемо звернутись до розділу «З якою буквою написати?».

«Що – з великої, а що – з малої?» правила вживання великої літери в українській мові містяться в розділі «Що – з великої, а що – з малої?».

«Мовна норма», «Як відмінювати?». Матеріали про мовну норму загалом, її суть, становлення, причини змін можна відшукати в «Мовній нормі». У підрозділі «Як відмінювати?» даються відповіді на питання щодо складних випадків відмінювання, зокрема особливостей відмінювання іменників власних назв.

«Запозичення та їх значення» підрозділ «Запозичення та їх значення» знайомить з історією появи слів, запозичених у різні часи з інших мов, робить ці слова прозорими, зрозумілими, дозволяє перевести їх із пасивного словника в активний.

«Якого роду іменник?»про належність іменників до чоловічого, жіночого та середнього роду можна відшукати в підрозділі «Якого роду іменник?».

«Навіщо буква Ґ в українському алфавіті».

«Український правопис» онлайн – це Інформаційно-пошукова система «Український правопис».

Вкладка «Онлайн-перекладачі» містить: ProlingOffice. NET -українсько-російський і російсько-український онлайн-перекладач, що дає можливість перекладати тексти чи уривки текстів обсягом до 1 тис. знаків; Онлайн-перекладач PROMT дає змогу працювати з англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, португальською та російською мовами в різних комбінаціях. Обсяг тексту – 500 символів та Онлайн-Транслітерація українського тексту на латинку за системою ТКПН, про яку можна дізнатися на форумі.

Майже у всіх соціальних мережах є чудові програми для вивчення української мови. Є програми які доступні всім користувачам мережі Інтернет. Якими зручно і цікаво користуватися, у них є різні рівні, тому інформація і завдання відповідно різні. Також є величезна кількість онлайн підручників.

Отже, кожна людина має розвиватись всебічно, ми часто докладаємо не мало зусиль і часу вивчаючи іноземні мови, наприклад: англійську, німецьку, французьку, іспанську та інші. Це не погано, але живемо ми в країні де державною мовою є українська, і вчити мови інших народів в той час коли досконало не знаєш рідної – не правильно! Можливо не кожна людина і не в будь який час має можливість відвідувати бібліотеки, але зараз суспільство настільки розвинене що, майже в кожному будинку є Інтернет, який дає неймовірно велику кількість інформації і чудові можливості для вивчення української мови. Інтернет ресурси – це доступний і простий засіб вивчення української мови у будь якому віці, статусі, та при будь яких знаннях.

 

 

Морзе Н. В. Модуль 3. Інтернет в дидактиці: Навчально-методичні матеріали / Н. В. Морзе -К. Знання, 2007. – 466 с.

Дегтярьова Г. А. Використання інтернет ресурсів як засобу формування мовної культури особистості / Г. А. Дегтярьова Серія: Педагогічні науки. Випуск 13. – Глухів: ГДПУ, 2009. – С. 230-234.

Ніколаєнко С. М. Освіта в інноваційному поступі суспільства (Тези доповіді Міністра освіти і науки України С. М. Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006 року) // Освіта України. 2006. – 14 серпня. – № 60-61 (754).

Сороко Н. В. Дидактичні функції інформаційних і комунікаційних технологій у професійній діяльності вчителі-словесника / Електронне наукове фахове видання: [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/e-ioumals/ITZN/index.html

Лінгвістичний портал MOVA. info. Проекти: [ Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.mova.info/Page.aspx?l1=6

Освітні ресурси Інтернету. Система веб ресурсів: [Електронний ресурс]. – Режим доступа: https://sites.google.com/site/osvitnires/navcalni-pred/ukraienska-mova-t...