Вступ
Люди – це історія, люди живуть історію, вони ж її і пишуть. Іноді факти, які вважалися беззаперечними підлягаються сумнівам, оскільки відкриваються, нові, нікому не відомі документи. Одні з найдостовірніших є рукописні книги. Під час роботи над рефератом я користувалася замітками і працями професора Бірмігенського університету (Великобританія) Дж. Невіла Бердсома, текстолога Фредеріка Кеньйона, британського дослідникаТрегельма, доктора історичних наук Гренфела та вченого С. Х. Робертса. Також, я використовувала лише українські сайти, так, як в них на мою думку найдостовірніша інформація.
Актуальність теми
Я вважаю дану тему актуальною, тому що в бібліотеці Ватикану зберігаються одні з найвизначнішим пам’яток історії людства. Також в фондах і сховищах багато років поспіль під сімома замками приховувались секретні матеріали, які можна буде оприлюднювати лише з плином часу, деякі з них наразі вже починають бути доступними для загалу. Так, наприклад, сталося з матеріали з приводу Другої Світової війни, оскільки вже минула достатня кількість часу для їхнього оприлюднення. В своєму рефераті я б хотіла акцентувати увагу на рукописних книгах, які зберігаються, або зберігалися у фондах Ватиканської бібліотеки.
Адреса сайту: http: //uk. wikipedia. org
Назва сайту: Вікіпедія
Опис: це Інтернет-енциклопедія, статті для якої може написати будь-яка людина, що має доступ до Мережі. Сьогодні ця енциклопедія, що з'явилася завдяки колективної праці добровільних енциклопедистів-аматорів, налічує понад три мільйони статей більш ніж на 130 мовах, включаючи такі екзотичні, як есперанто чи латина. «Вікіпедія» є загальнодоступною і вільно поширюваної енциклопедією.
Розділ І. Наукова версія виникнення бібліотеки
Початок зібранню (архівні документи, літургійні книги у вигляді сувоїв лат. Volumina) Ватиканської бібліотеки було покладено в IV столітті: тоді в Латеранському палаці був зібраний архів, про який згадується ще за папи Дамаса I (384 рік). У VI столітті за колекцією манускриптів став спостерігати державний секретар Ватикану (лат. Primicerius Notariorum), а в VIII столітті з'явилася посада бібліотекаря Ватикану. Бібліотека папи Боніфація VIII включала в себе кодекси, прикрашені мініатюрами, зокрема 32 грецьких манускрипти із зібрання Фрідріха II. У вересні 1303 року частина його зібрань зазнала розграбування. 1310 року папа Климент V наказав перенести 643 особливо цінні рукописи до Ассізі, але 1319 року на місто напали гібеліни, внаслідок чого багато документів з цієї колекції також було загублено.
1318 року папа почав збирати третю бібліотеку Ватикану. В Авіньйоні Бібліотека розташовувалася в бібліотечній вежі палацу. Папа Іван XXII володів зібранням книг, створеним для курії. Пізніше частину книг було перевезено до Ватикану, зокрема останнім авіньйонським папою Григорієм XI, проте більшість залишилася в Авіньйоні та пізніше увійшла до фондів Національної бібліотеки Франції та зібрання родини Боргезе (повернуто до Ватикану 1902 року і є донині частиною апостольської бібліотеки).
Адреса сайту: http: //www. esc. lviv. ua/
Назва сайту: «Секрети світу»
Опис: Сайт «Секрети світу« розкриває відповіді на питання, що цікавлять людство з давніх-давен. Дозволяє розширити свій світогляд та задуматись над місцем людини у Всесвіті і про нашу планету Земля зокрема. Що криється за всесвітом, який спостерігаємо? Що таке людина? Яким є походження її раціональності і морального почуття? Які її перспективи на майбутнє, і що відбувається з нею після смерті? Відповіді на питання формуються і з наукової, і з релігійної точки зору. Вже сьогодні можна спостерігати, як змінюється психологія окремих людей, цілих етносів, посилюється тяга до віри і містицизму. Зростає кількість екстрасенсів, магів, ясновидців, чаклунів, цілителів, пророків. На сторінках нашого сайту розглянемо і цю тематику.
Неофіційна версія виникнення бібліотеки
Що саме тут ховається відповідь на загадку Атлантиди. Атлантида знайшла своє посмертне втілення у величезній церковній імперії. І все-таки хочеться розібратися, що в дійсності може зберігатися у володіннях римського папи?
Є всі підстави припускати, що саме у Ватикан потрапили скарби одного із семи древніх чудес світлу – Олександрійської бібліотеки. Як розповідає історія, бібліотека була створена фараоном Птолемеєм Сетером незадовго до початку нашої ери і поповнювалася ударними темпами. Єгипетські чиновники забирали в бібліотеку всі ввезені в країну грецькі пергаменти: кожен корабель, що прибув в Олександрію, якщо на ньому були літературні твори, повинен був або продати бібліотеці, або надати для копіювання. Хоронителі бібліотеки спішно переписували всі книги, що попадалися під руку, сотні рабів щодня трудилися, копіюючи і сортуючи тисячі сувоїв. B кінцевому рахунку до початку нашої ери Олександрійська бібліотека нараховувала до 700 тисяч рукописів і уважалася найбільшими книжковими зборами Античного світу. Тут зберігалися добутки найбільших учених і літераторів, книги на десятках різних мов. Говорили, що у світі немає жодного коштовного літературного твору, копії якого не було б в Олександрійській бібліотеці.
A потім книгосховище загинуло. Як це відбулося, неясно дотепер. Найбільш популярна версія, що приписує знищення бібліотеки арабам. Взявши місто, арабський воєначальник заявив, що, всі книги, що зберігаються тут, збігаються з Кораном, вони не потрібні, і їх можна знищити, якщо ж вони суперечать Корану, їх тим більше необхідно знищити. Після цього всі скарби бібліотеки були віддані вогню. Інша версія приписує спалення книжкових зборів воїнам Юлія Цезаря. Більше розсудливі вчені говорять, що