Історія як наука. Історичні джерела. Відлік часу в історії. Історія на карті. Пам’ятки найдавніших людей.

ІСТОРІЯ ЯК НАУКА. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ.  ІСТОРІЯ НА КАРТІ. ПАМ’ЯТКИ НАЙДАВНІШИХ ЛЮДЕЙ.

 

Дидактична: Формувати початкові знання та елементарні уявлення про те, що історія є наукою (як, приміром, математика чи науки про природу) ; навчати розрізняти значення слова історія; знайомити з тим, звідки історики довідуються про минулі часи, та поняттям історичні джерела; формувати хронологічні вміння: навчати креслити стрічку часу та позначати на ній запропоновані дати, орієнтуватися на стрічці часу; співвідносити рік зі століттям; впроваджувати до активного словника учнів такі слова, як відлік часу, хронологія, дата, століття, тисячоліття, літочислення, наша ера; познайомити з постаттю видатного українського історика Михайла Грушевського. Навчати сприймати історичний текст, вибирати в тексті основне; розвивати читацькі навички; виховувати відчуття власної причетності до минулого України через усвідомлення думки, що історія народу – це історія окремих людей, родин, поколінь.

Коментарі до етапів уроку

(після Загальнокорекційного етапу:)

На початку уроку вчитель пропонує учням розтлумачити думку «Майбутнє неможливе без минулого».

Чому в усі часи людей, які знали про минуле, вважали мудрецями?

Отже, сьогодні на уроці ви довідаєтесь, яку науку називають «історією», хто такі історики і що для вченого-історика є дороговказом.

 

1. Ознайомлення з поняттями «історія», «учені-історики»; знайомство з постаттю

М. Грушевського. Формування вміння працювати з історичним текстом.

Діти читають мовчки перший абзац тексту на с. 9 підручника, потім відповідають на запитання.

Що означає слово «історія» як наука? Що ви дізналися про походження цього слова?

Які прислів'я свідчать, що в Україні завжди ставилися до минулих часів з повагою? Як ви гадаєте, чому в цих прислів'ях не вживається слово «історія»?

(Якщо учні не можуть відповісти, вчитель пояснює, що це: слово запозичене, крім того, є науковим терміном, власне назвою науки, яка хоч і досить давня, проте на українських теренах відносно молода. її становлення відбувалося майже 150 років тому і пов’язане з іменами українських учених, для яких історія стала професією.)

У яких ще значеннях вживається слово «історія»?

Виконання завдання № 1 з робочого зошита (с. 2). Після виконання цього Завдання вчитель узагальнює:

Отже, протягом навчального року на уроках історії ви ознайомитеся з початковими відомостями – так би мовити, абеткою науки «Історія України»

«Кому ж завдячуємо, що маємо розвинену науку історію? Відповідь на це запитання знайдіть у 2-му абзаці тексту підручника (с. 11). Діти читають мовчки. Після того, як текст прочитано, вчитель запитує:

Кого вважають найвизначнішим українським істориком?

Опрацювання рубрики «Люди і долі». Діти, відповідаючи на попереднє запитання, називають ім'я Михайла Грушевського. Учитель повідомляє, що більше дізнатися про цього видатного українського вченого можна з рубрики «Люди і долі» (хтось з учнів уголос читає матеріал на с. 10).

Робота з ілюстраціями. Учитель звертає увагу на ілюстрації в рубриці, пропонує учням відповісти на запитання:

Про які риси особистої вдачі свідчать уміщені в підучник фотографії із зображенням М., Грушевського? : (Можливі відповіді учнів: інтелігентність, доброта, врівноваженість, любов до рідних).

 

2. Ознайомлення з поняттям «історичні джерела».

Слово вчителя: Вміщені в підручнику ілюстрації є фотодокументами – надзвичайно важливими джерелами інформації вченого-історика. Чи знаєте ви, як називають історики такі речі?

Після читання абзаців вступної статті підручника, присвячених історичним джерелам, та роботи над завданням з ілюстраціями с. 12, учні відповідають на запитання вчителя.

Як вчені-історики дізнаються про минулі часи?

 

3. Ознайомлення з поняттями «хронологія», «відлік часу в історії», «літочислення», «дата», «стрічка часу». Формування елементарних хронологічних умінь.

•  Слово вчителя. Історичні джерела – своєрідні осколки минулого, за якими вчені відновлюють картинки попередніх часів, як визначити час тих або інших подій? У цьому історії допомагає хронологія. Що означає це слово, довідаєтесь із підручника.
• Робота з текстом підручника (с. 11, 12). Після ознайомлення з поняттями учитель звертає увагу учнів, що працювати над хронологічними вміннями вони будуть протягом усього навчального року: визначатимуть послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення, співвідноситимуть рік зі століттям; наступного навчального року познайомляться зі зворотною лічбою років до нашої ери.

Розв'язувати та складати хронологічні задачі (для створення уявлення про тривалість часу, його послідовність) допомагатиме так звана стрічка часу, яку треба навчитися креслити та робити необхідні записи, розв'язуючи те або інше завдання. (Учні роздивляються стрічку часу в підручнику.) Стрічка часу- це пряма лінія, розділена рисочками на рівні відрізки, що позначають певне число років

На її початку завжди стоїть більша та товстіша риска, яка позначає початок відліку, а наприкінці стрілочка, яка символізує рух часу. Якщо під час виконання хронологічної задачі у нас немає потреби позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то ми перериваємо її пунктирною лінією. На стрічці часу та під нею записуємо умови завдання. Поряд зі стрічкою в стовпчик робимо математичні підрахунки та записуємо стислу