Класифікація економічних систем суспільства

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

мають різні ринкові моделі. Скажімо є американська, канадська, німецька, японська та інші моделі. На які з них може орієнтуватися Україна? Спочатку слід відзначити, що існуючі системи і спрямованість їх розвитку залежить від географічного положення; наявності природних ресурсів; історичних умов розвитку; традицій населення і його звичаїв; рівня розвитку продуктивних сил; соціальної спрямованості суспільства. В усіх країнах є свої підходи, відмінні особливості ринкових відносин господарювання. Разом з тим у всіх розвинутих ринкових моделях є спільні риси, до яких відносяться: * наявність різноманітних форм власності; * перевага вільних цін на товари і послуги; * розвинута система вільної конкуренції; * певна система державного регулювання економіки. Україна не повинна нікого копіювати, повторювати, а має будувати таку модель ринкової економіки, яка найбільше відповідає особливостям нашого розвитку, структурі економіки, географічному положенню. Враховуючи те, що Україна має могутній індустріальний і науково-технічний потенціал, підготовлені кадри нам недоцільно обирати модель ринкової економіки, в якій переважає дрібна приватна власність і економіка регулюється виключно ринковими законами. Цей шлях був би не прогресом, а регресом. Таким чином, Україні важливо обрати правильний шлях переходу до ринку. Найпоширенішими з них є: еволюційний, прискорений (або «шокової терапії»), жорсткого регулювання. Модель еволюційного переходу до ринку ґрунтується на поетапному і поступовому впровадженню ринкових відносин. Вона відзначається значною тривалістю (10-15 років) і поступовістю змін. Модель «шокової терапії» передбачає одночасне і швидке введення усіх атрибутів ринку, стрімкий перехід від неринкових до ринкових відносин. Модель жорсткого регулювання переходу до ринку ґрунтується на державному регулюванні цін, на найважливіші товари і доходи населення. Вводити ринкову економіку в Україні слід прискорено, але без «шоку». Таким є поелементний, еволюційно-радикальний шлях. Він поєднує перший і третій варіант, тобто поступовість, поетапність і державне регулювання цін на найважливіші товари, з одного боку, і прибутків – з іншого. Одним стрибком нам не вдасться скочити в ринок, тому що в країні, по суті, немає розвиненої інфраструктури, без якої не може існувати сучасний ринок. Перехід до ринкової економіки потребує також докорінних організаційних перетворень, проведення цілеспрямованих реформ, зміни психологічного мислення. В організаційному плані перехід до ринкової економіки може бути поділений на три основні стадії: 1) підготовча – демократизація економіки; 2) реформаторська – оздоровлення, стабілізація економіки; 3) творча – організація навчальної діяльності ринку. Демократизація економіки включає: ліквідацію структур апарату примусового господарювання в економічній сфері; демонополізацію товарного і грошового обігу; декретування права власності; створення необхідних умов для конкуренції; кадрове забезпечення реформи. Реформування економіки передбачає: створення надійного механізму управління грошово-кредитною системою; організаційно-господарське реформування економіки; створення ефективного механізму економічного стимулювання та регулювання підприємницької діяльності. Творчий процес – організація навчальної діяльності ринку – об'єднує: відновлення функцій грошей; створення бюджетно-податкового механізму; свободу вибору форм власності; створення ринкової системи з усіма її елементами. У межах основних стадій та їх напрямів розробляються загальна і конкретні

цільові програми. Наприклад, програма економічної реформи і політики України включає такі розділи: фінансова політика, грошово-кредитна політика, лібералізація цін, зовнішньоекономічна політика, програма приватизації, інвестиційна політика, конверсія та структурна перебудова економіки та ін.

Висновок

Наша держава є дуже молодо і її економіка також. Процес переходу нашої економіки від командно – адміністративної до сучасної ринкової є дуже важливим і складним, проте розпочався набагато пізніше, ніж в країнах Центральної на Східної Європи. До того ж перехідний період в Україні характеризується не тільки, що почався набагато пізніше, ніж в інших країнах, але й тим, що всі зміни проходять тут набагато повільніше, ніж десь у іншій країні. У зв'язку з відносною замкненістю України і відсутністю досвіду будівництва незалежної держави, знання про ринкову економіку були мінімальні. Пояснюється це тим, що комуністична ідеологія та принципи управління у нашій державі були набагато глибше укорінені, ніж у інших країнах Східної Європи. По-друге, тому, що в економічній політиці не розрізнялися перехідний період і сама ринкова економіка й нерідко застосовувались ринкові методи в умовах, коли економіка ще не стала ринковою. Все це безперечно, значно поглиблювало економічну кризу, зумовлювало спад виробництва і падіння життєвого рівня народу, посилювало соціальну напруженість у державі, а також зумовлювало нестабільність внутрішньої політичної ситуації. Слід також зазначити, що спад економічного розвитку почав простежуватись у Радянському Союзі пізніше, ніж в інших соціалістичних країнах, а в Україні – ще пізніше, ніж в інших республіках СРСР. Тому готовність як економіки, так і суспільства до реформ була в Україні з самого початку значно меншою. Сьогодні більшість людей в Україні на собі відчули, у що обійшлась нам політика „спроб і помилок” урядового ешелону. Головними помилками економічної політики стали ігнорування специфічності умов ринкової трансформації економіки України, стратегічні прорахунки у здійсненні зовнішньоекономічного курсу, неузгодженість між фінансовою та монетарною політикою, необґрунтованість соціальної політики, не розробленість структурної політики, непослідовність політики економічної лібералізації тощо. Багато хто з економістів вважає, що найбільш прийнятною для України є модель, використана з 1959 року в Німеччині: за цією моделлю будувала свою систему господарства більшість країн Європи. Сьогодні там розвивають традиції Аденауера, Ерхардта, Брандта та Шмідта і міцно утримують кермо економіки, яке може бути взірцем для України. Отже, ми бачимо, що проблема формування змішаної, тобто сучасної ринкової системи, є вкрай важливою для нашої держави. І шлях до ринку не усіяний трояндами. Він вимагає від кожного громадянина незалежної України уяснення суті процесу, який проходить зараз у нашому суспільстві, змоги дати належну оцінку тих заходів, які вживають для досягнення зазначеної мети, а також зробити відповідні висновки для визначення свого місця у цих подіях.

Список літератури

1. Башнянин Г. І., Копич І. М., Шевчик Б. М. Економічні системи: проблеми структури. -Л. : Коопосвіта, 2009. – 220 с. Шніцер М. Порівняння економічних систем: Пер. з англ. – К. : Основа, 1997. – 519 с.

2. Савельєв Е., Куриляк В., Новая экономика: мода или умственный шанс для новой страны // Зеркало недели – 2002. – №12. – 29 марта

3. Павловський М. Стратегія розвитку суспільства : Україна і світ. Економіка. Політика. Політологія. Соціологія. – К. : Техніка, 2001. – 312 с.

4. Гальчинський А. С. та ін. Інноваційна стратегія українських реформ. – К. : Знання України, 2002. – 326 с.

5. Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової системи. К. : Наукова думка. 2009.

6. Мочерный С. В. Основы экономической теории. – К. : Знания, 2000.

7. Мочерный С. В., Симоненко В. К., Секретарюк В. В., Устенко А. А. Основы экономической теории. – К. : Знания, 2000.

8. О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, М. І. Диба та ін. ; За загальною редакцією О. О. Бєляєва, В. І. Кириленко. Навч. Посіб. : Сучасні економічні системи. – К. : КНЕУ, 2003. – 204 с.

9. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко та ін. ; За ред Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : Вища шк. – Знання, 1997. -743с.

10. Основи економічної теорії / За ред. Предборського В. А. – Київ – Кондор. – 2010. – 621 с.

11. Курс экономики: Учебник / По ред. Б. А. Райзберга. – 4-е изд., перераб и доп. – М. : Инфра – М, 2004. – 672 с.

12. Ушаков Н. Г., Помінова І. І., Соціально – економічні типии країн: Навчальний посібник. – К. : ВД «Професіонал», – 2004, – 304 с. 31

13. Ільченко В. Структурна перебудова і державний бюджет // Урядовий кур»єр. – 1996. – 3 жовт. – С. 3

14. Лукінов І. Структуроутворюючі процеси в ході реформ // Економіка України. – 2006. – №3. – С. 11-30

15. Савельев Є. В., Куриляк В. Є. Галузева структура української економіки: нові теоретичні підходи та прогнози // Фінанси України. – 1997. – №1. – С. 33-39.

16. Клочко В. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою. // Економіка України. – № 10. – 2001.

17. Сталінська Г. О. Чи зможе Україна досягти рівня розвитку ЄС. // Український промисловець. – Березень, 2000.

18. Луріков І. Наслідки і перспективи ринкових перетворень в економіці України // Економіка України. -1995; № 12 – с. 4

19. Ліщук Н. П. Трансформація економічної системи як закономірний процес розвитку суспільства / Н. П Ліщук // Економіка та підприємництво 2005 – №14 – с. 10-15

20. Квасній М. М. Стан та динаміка економічних систем: моделі та концепції / М. М. Квасній // Регіональна економіка 2009 – №1-с. 245-251

21. Кредисов В. Держава і ринок: Необхідність взаємодії у перехідній економіці // Економіка України -2002 р., №2 – с. 50

22. Плетников Ю. Социалистическая альтернатива соціалізму // Діалог – 2003 №2 – с. 33-40

23. Бойко Є. Про становлення загальної теорії економічних систем // Економіка України -2010. -№6-с. 88-89

24. Гош О. Ринок як засіб відродження перехідної економіки України//Економіка України -2005 №9-с. 75-82

25. Перепьолкіна О. О. Економічне зростання в умовах перехідної економіки // Фінанси України – 2005 №5 – с. 110-121

26. Паларчук В. Адміністративно-командна система в світлі історичного досвіду// Економіка. Фінанси. Право. -2002р. – №10-с. 6-7

27. Дем”янчук О. О. Структурна перебудова в Україні – першочергове завдання ринкового реформування економіки // Економіка та підприємництво И. 7-К. : КНЕУ, 2001 – С. 29

28. Руденко Ю. М. Змішана економіка розвинутих країн як орієнтир трансформаційних перетворень в Україні // Економіка та підприємництво Зб. Наук. Праць молодих учених та аспірантів – К. : КНЕУ, В. 1-С. 56