Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
доцільності диференційованого призначення фітосередників відповідно до типу дискінетичних порушень жовчовивідних шляхів.
У відповідності з поставленою метою були визначені задачі дослідження:
Вивчити вплив одноразового застосування відвару кореня кульбаби лікарської, настою нагідок лікарських, розчину спіруліни на стан моторно-евакуаторної функції біліарної системи на основі даних багатофазового фракційного дуоденального зондування при різних типах ДЖВШ у хворих на ХНХ.
Провести аналіз результатів дослідження одноразового впливу фітозасобів в якості подразників при дуоденальному зондуванні з метою диференційованого вибору засобів та розробки схем для курсової терапії хворих на ХНХ в залежності від типу ДЖВШ.
Провести порівняльну оцінку клінічної ефективності і змін функціонального стану жовчного міхура і сфінктерного апарату під впливом лікування з застосуванням відвару кореня кульбаби лікарської, харчового фітододатку “Денделайну”, настою нагідок лікарських, розчину спіруліни у хворих на ХНХ в залежності від типу ДЖВШ, по розробленим схемам.
Розробити оптимальні схеми терапії з застосуванням досліджуваних фітосередників відповідно до типу дискінетичних порушень біліарної системи на основі оцінки їх клінічного застосування.
Оцінити ефективність корекції порушень колоїдного стану жовчі та зміну спектрів власної люмінесценції крові і жовчі у хворих на ХНХ з різними типами ДЖВШ під впливом досліджуваних терапевтичних схем.
Об’єкт дослідження – хворі на хронічний некам’яний холецистит з супутніми дискінезіями жовчовивідних шляхів – гіпертонією сфінктера Одді, гіперкінетично-гіпертонічною та гіпокінетично-гіпотонічною дискінезією жовчного міхура, змішаною дискінезією жовчовивідних шляхів.
Предмет дослідження – терапевтичні схеми з застосуванням відвару кореня кульбаби лікарської, харчової фітодобавки «Денделайну», настою нагідок лікарських, розчину спіруліни та їх диференційоване використання у хворих на ХНХ в залежності від типу ДЖВШ.
Методи дослідження, які були використані в роботі: багатофазове фракційне дуоденальне зондування – дозволяє розмежувати порушення тонусу і скоротливо-евакуаторної функції жовчного міхура та тонічні порушення сфінктерного апарату зовнішньопечінкових жовчних шляхів; динамічна ехохолецистографія – визначення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура під впливом жовчогінних сніданків; біохімічні методи дослідження міхурової жовчі, за допомогою яких визначали порушення колоїдного стану жовчі до лікування та їх корекцію під впливом лікування; визначення спектрів власної люмінесценції біологічно активних речовин у крові і жовчі – для вивчення особливостей і динаміки змін спектрів фотолюмінесценції під впливом лікування у хворих на ХНХ з супутніми ДЖВШ, з метою розширення можливостей діагностики захворювань гепатобіліарного тракту.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше вивчено ефект одноразового застосування природних засобів – кульбаби лікарської та нагідок лікарських і мікроводорості спіруліни як стимуляторів жовчовиділення при різних типах ДЖВШ у хворих на ХНХ. Доведено, що при гіперкінетично-гіпертонічних порушеннях жовчного міхура та сфінктера Одді спазмолітична дія в найбільшій мірі притаманна розчину спіруліни та настою нагідок лікарських. При гіпокінетично-гіпотонічних розладах жовчного міхура виражені холекінетичні властивості проявляє відвар кореня кульбаби лікарської. Вперше встановлено, що курсове вживання поєднань досліджених препаратів – відвару кореня кульбаби лікарської, харчового фітододатку “Денделайну”, настою нагідок лікарських, розчину спіруліни дозволяє ефективно коригувати дискінетичні порушення біліарної системи при диференційованому застосуванні терапевтичних схем відповідно до типу ДЖВШ у хворих на хронічний некам’яний холецистит. Вперше показано, що порушення колоїдного стану жовчі, найбільш виражені при гіпокінетично-гіпотонічній та змішаній дискінезії жовчного міхура, можна ефективно усунути при застосуванні відвару кореня кульбаби і “Денделайну”, які проявляють однотипний холекінетичний вплив.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано диференційоване призначення поєднань досліджених природних засобів хворим на ХНХ відповідно до типу дискінетичних порушень біліарної системи. Встановлено, що при гіперкінетично-гіпертонічній ДЖМ та гіпертонії сфінктера Одді найбільш ефективним є курсове вживання розчину спіруліни в поєднанні з настоєм нагідок лікарських; при гіпокінетично-гіпотонічній ДЖМ – відвару кореня кульбаби лікарської або харчового фітододатку “Денделайну” (проявляють подібний вплив) ; при змішаній ДЖМ – відвару кореня кульбаби в поєднанні з розчином спіруліни та настоєм нагідок. Розроблені схеми терапії впроваджені в практику лікувально-профілактичних установ. Виявлена ефективність одноразового застосування як стимуляторів жовчовиділення досліджених рослинних засобів дозволяє з успіхом використовувати їх для проведення беззондових тюбажів хворим в амбулаторних, санаторно-курортних та клінічних умовах.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена мета і завдання даного дослідження, проаналізована наукова література з проблеми. Самостійно проводилося клінічне обстеження, формування груп хворих, біохімічне дослідження жовчі, спектролюмінесценцію крові та жовчі в динаміці, вибір та диференційоване призначення схем лікування, спостереження за клінічним перебігом і ефективністю лікування. Особисто автором зроблені аналіз та статистична обробка отриманих результатів, написані та оформлені всі розділи дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на 53-56-ій підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету Ужгородського держуніверситету (м. Ужгород, 1999-2002 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції по апіфітотерапії (м. Кошіце, Словаччина, 1999, 2001 р.), Міжнародній конференції з питань природного харчування та фітотерапії (смт. Поляна, Закарпатська обл., 2000 р.), І зїзді Українського біофізичного товариства (Київ, 1994 р.), XIV зїзді терапевтів України (Київ, 1998 р.), ІІ з’їзді гастроентерологів (м. Дніпропетровськ, 2000).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 13 наукових працях, з них статей у фахових журналах – 6, збірниках наукових праць – 3, матеріалах і тезах конференцій – 4.
В роботах, написаних у співавторстві, автору належить вибір теми, добір частини клінічного матеріалу, обстеження та курація хворих, біохімічне дослідження жовчі і спектролюмінесценція крові та жовчі, статистична обробка матеріалу, підбір літературних посилань, формулювання теоретичних положень та висновків, текстове оформлення роботи.
Обсяг та структура