травлення, патологію щитовидної залози, патологію органів зору, захворювання органів дихання, серцево – судинної системи. В контрольній групі не виявлено патології в 71% чоловіків. З приводу виявлених захворювань усі хворі – ліквідатори аварії на ЧАЕС систематично проходили курси стаціонарного та амбулаторного лікування, яке поліпшувало стан здоров’я але ефект був короткочасним.
Пошук
Клініко – патогенетичні аспекти ортопедичного стоматологічного лікування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
В анамнезі всі хворі ЛНА мали скарги на швидке руйнування зубів, випадіння пломб, кровоточивість ясен, які з’явилися після перебуваня в зоні катастрофи.
Нами при вивченні клінічного стану тканин ротової порожнини до протезування виявлено пародонтит різного ступеню важкості у всіх осіб, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У хворих, що користуються мостоподібними протезами спостерігали порушення тканин пародонту опорних зубів, що проявлялось наявністю гіперемії ясеневого вінця, набряком, наявністю пародонтальних кишень, оголенням шийок зубів. Індекс РМА в ділянці опорних зубів перевищував цей показник поряд стоячих та симетрично розташованих зубів на 1, 12 бали. У ЛНА спостерігали тенденцію до підвищення гігієнічного індексу та індексу РМА в порівнянні з чоловіками, що не приймали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Нами виявлено, що кількість дефектів зубних рядів на обстеженого в групі чоловіків, що не приймали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає 1, 2, в групі ЛНА з дозою опромінення від 0, 25 до 0, 4 Гр – 2, 4, в групі ЛНА з дозою опромінення від 0, 25 до 0, 4 Гр – 3, 05, а кількість відсутніх зубів в дефектах відповідно 3, 02, 5, 8, 8, 2.
Як показали наші дослідження, зміна клінічного стану у ЛНА пов’язана з високим рівнем реакцій ВРО ліпідів крові, на що вказує достовірне збільшення ТБК – активних продуктів в групах ЛНА в порівнянні з неопроміненими, зокрема, найбільший рівень ТБК – активних продуктів до інкубації був в групі ЛНА з великими дефектами зубних рядів, які отримали дозу опромінення 0, 25 Гр (12, 24 0, 42 мкмоль/л) та в групі осіб, з дозою опромінення 0, 4 Гр (15, 3 0, 45 мкмоль/л). Зростання накопичення малонового диальдегіду найбільш інтенсивно проходило в групах ліквідаторів. Про підвищення рівня ПОЛ свідчить збільшення ПГЕ, достовірне підвищення каталази, зниження активності СОД, церулоплазміну. Нами встановлено, що в показниках активності СОД та каталази виявлена достовірна різниця між групами ліквідаторів аварії на ЧАЕС без дефектів зубних рядів та у ліквідаторів з дефектами зубних рядів. Таким чином, отримані результати свідчать про значне підвищення рівня ПОЛ у ліквідаторів, особливо в групі із дозою 0, 4 Гр, та зменшення активності СОД та церулоплазміну.
Достовірне зростання ПОЛ в ротовій рідині відмічали в групі ЛНА, що отримали дозу опромінення від 0, 25 до 0, 4 Гр з дефектами зубних рядів порівнюючи з ЛНА з дозою опромінення до 0, 25 Гр без дефектів зубних рядів. Наші дослідження доводять, що через 10 років після опромінення у обстежених ЛНА спостерігали зростання активності каталази, особливо в групах, що отримали значну дозу опромінення. Активність СОД ротової рідини у пацієнтів без опромінення з дефектами зубних рядів не змінюється в порівнянні з групою осіб, що не зазнали опромінення без дефектів зубних рядів, а в групах опромінених достовірно збільшується в порівнянні з групами чоловіків, що не зазнали впливу опромінення. Між групами опромінених з дозами до 0, 25 Гр та від 0, 25 до 0, 4 Гр ми не встановили достовірної різниці СОД. Таким чином, ми не можемо пов’язати зростання ПОЛ ротової рідини з величиною дефекта зубного ряду як в групах опромінених, так і в групах осіб, що не зазнали впливу іонізуючого опромінення. Ймовірно, зростання ПОЛ пов’язано з дозою опромінення, а зростання активності ферментів антиоксидантної системи відбувається в зв’язку з високим рівнем ПОЛ.
Аналіз показників коагулограми свідчить, що у ліквідаторів аварії на ЧАЕС спостерігається порушення зсідання крові. Нами встановлено, що час рекальцифікації в 7 групі збільшується на 30, 5% та на 27% в порівнянні з 1 та 4 групами відповідно. Цей час був вищий на 15, 1% в порівнянні з 6 групою. В усіх обстежених 4, 5, 6, 7 груп визначали скорочення тромбінового часу в порівнянні з 1, 2 та 3 групами. Зокрема, тромбіновий час в 4 групі був меншим на 18, 5%, в 5 групі на 64%, в 6 групі на 34%, а в 7 групі на 17, 8% в порівнянні з першою групою. В групах опромінених спостерігали збільшення часу лізису фібринового згустку, при чому найменшою фібринолітична активність була в групі ЛНА, що отримали дозу опромінення від 0, 25 до 0, 4 Гр (1975, 95 хв). Дослідженнями встановлено, що в усіх осіб, що знаходилися в зоні аварії спостерігається значне підвищення продуктів деградації фібрина, а найвищим цей показник був в групі ЛНА з дозою опромінення від 0, 25 до 0, 4 Гр (5, 60, 2).
Оскільки гемокоагулюючі властивості крові корелюють з гемокоагулюючими властивостями ротової рідини (Бєліков П. П., 1973, 1980) ми вивчили їх стан у пацієнтів, що знаходилися під спостереженням. Нами встановлено, що ротова рідина збільшує час рекальцифікації і, особливо, час лізису еуглобулінового згустку у ЛНА. Так в 5, 6 та 7 групах