Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації

Проведені експериментальні дослідження свідчать, що хронічна екоінтоксикація нітратами призводить до значних морфо-функціональних уражень гепатоцитів, зниження їх енергетичного забезпечення, а також до пригнічення секреторної активності секреторних клітин нейроендокринної системи.

Застосування заходів комплексної реабілітації дітей з включенням вітчизняних біологічно-активних засобів: еламін, кверцетин, яблопект на фоні вітамінної та субнітратної корекції дієти в значній мірі попереджає розвиток у дітей “безсимптомної” метгемоглобінемії, цитолітичного та холестатичного синдромів, а також сприяє відновленню фізіологічної адекватної рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами в організмі дітей в умовах хронічної нітратної інтоксикації, що значно покращує самопочуття та функціональний стан організму.

 

 

В практику охорони здоров'я рекомендується комплекс індивідуально- профілактичних заходів:

Для своєчасного виявлення ХНІ та проведення відповідних профілактично-реабілітаційних заходів дітям, які проживають на нітратнозабруднених територіях та вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів проводити експерс-індикаторну діагностику на наявність нітратів в сечі, при позитивному результаті визначати у них рівень метгемоглобіну крові.

Дітей з “безсимптомною” метгемоглобінемією доцільно виділити і спостерігати як групу ризику по розвитку клінічної метгемоглобінемії і проводити реабілітаційно-профілактичні курси кверцетином по 1 г два рази в день протягом 1 мясяця, через кожні три місяці протягом року.

Для попередження та раннього виявлення нітратноспровокованих захворювань органів ШКТ та гепатобіліарної системи у дітей із позитивною експрес-діагностикою на наявність нітратів в сечі показано проведення реабілітаційно-профілактичних заходів по слідуючій схемі:

Ундевіт – по 1 драже, 1 раз в день, зранку

Еламін – по 5 г сухого порошку в день, в обід в 100 мл томатного соку або в 50 мл води і добавляти в їжу

Яблопект – по 1 таблетці (розчинити в 150 мл води) увечері

-протягом 1 місяця, курсами через кожні 4 місяці на протязі року.

4. Всім дітям з групи “підвищеного ризику” необхідно:

а) виключити з раціону харчування шпинат, салат-латун у будь-якому вигляді

б) ранньою весною і зимою обмежити вживати тепличних овочів – редиски, салату, кропу, петрушки, кольорової капусти, огірків та інш.

в) дітям до 7 років виключити з раціону харчування ковбасні вироби, копчення, консервовані продукти, які готуються з добавленням нітратів і нітритів

г) провести обстеження на наявність дисбактеріозу і при його виявленні провести превентивне лікування, оскільки дана патологія прискорює перехід нітратів в більш токсичну форму – нітрити і тим самим поглиблює нітратну інтоксикацію.

е) включати в раціон харчування дітей продукти рослинного походження, які прискорюють виведення нітратів і нітритів з організму або здатні переводити нітрити в нетоксичні сполуки. Це насамперед: часник, квасець, зелена цибуля, лимони та відвар золотого кореня. Використовувати лікарські трави і рослини як природні антиоксиданти – кропиву двудомну, подорожник, обліпиху, горіхи, насіння соняшника, плоди шипшини, горобини, одуванчик.

5. В добовому харчуванні дитини пропонується:

а) обмежити вживання простих вуглеводів (кондитерські вироби з пшеничної муки вищого сорту, цукру, цукерків) і компенсувати їх за рахунок натуральних вуглеводів (мед, овочі, фрукти, бахчеві культури, сухофрукти).

б) обмежити вживання тваринних жирів на 20% за рахунок розширення об’єму і асортименту рослинних жирів (оливкове, рапсове, льняне, соняшникове масла)

в) для покращення евакуаторної та моторної функції ШКТ рекомендується вживати сирі фрукти, ягоди, овочі та вироби з пшеничної муки крупного помолу

г) для нормалізації мікробного спектру ШКТ вводити в раціон біодобавки, які не тільки доповнюють кількість корисної мікрофлори, але і стимулюють виробництво власної мікрофлори кишечника. До таких продуктів відносяться нові молочні вироби, живі йогурти, кисломолочний біфідумбактерін, біфілакт, ряжанка і інш., а також різноманітні вітамінізовані напитки для дитячого харчування

6. Дітям, які мешкають в умовах нітратнозабруднених районах забезпечити дитині правильний режим дня з раціональним розподілом фізичного, розумового навантаження та зменшенням психологічного навантаження.

 

 

1. Зміни енергетичного метаболізму процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту в печінці білих щурів при гострій та хронічній дії нітрату натрію // Проблеми екології та медицини. – 1998. – № 3-4. – С. 51-52.

2. Деякі аспекти дії нітратів на енергетичний метаболізм в печінці білих щурів в залежності від віку // Медицина сьогодні і завтра. -1999. -№ 3-4. -С. 19-20.

3. Вплив гамма-опромінення і нітратної інтоксикації на енергетичний метаболізм печінки залежно від віку // Медична хімія. -2000. -Том 2, №3. -С. 68-69 (співавт. Горішний Б. М.). Збір матеріалу, інтерпретація й узагальнення отриманих результатів, написання статті.

4. Функціональна активність стрес-забезпечуючих систем та її зв’язок з регуляторною функцією вегетативних центрів дітей, які часто хворіють // Вісник наукових досліджень. -2000. -№ 3. -С. 71-72. (співавт. Траверсе Г. М.). Організація і проведення дослідження, збір клінічного матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.

5. Зміни активності деяких трансаміназ і фосфатаз в плазмі крові дітей-переселенців та дітей з сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які проживають на нітратно-забруднених зонах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – №3. – С. 18-19.

6. Порівнювальна структура захворюваності серед дітей-переселенців та дітей з сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Вісник наукових досліджень. – 2000. – № 2. –