Комплекс тестів фізичної підготовленості Єврофіт

У 1978 р. Комітетом з розвитку спорту (CDDS) Ради Європи була запропонована і схвалена програма дій по розробці концепції тестування фізичного стану молоді.

Реалізацією цієї програми стало проведення в Парижі першого європейського семінару по методах тестування фізичної підготовленості, що поклав початок роботі над проектом Єврофіт, виробленню загальної концепції, вибору й обґрунтуванню тестів. На другому європейському семінарі в Бермінгемі (1980) учасники дійшли до висновку, що тест на велоергометрі для оцінки фізичної працездатності, при частоті серцевих скорочень 170 уд/хв є кращим і найпростішим лабораторним тестом для вивчення загальної витривалості. З іншого боку, було вирішено, що велоергометри не завжди доступні і необхідне проведення додаткових досліджень для розробки простих польових тестів. На третьому семінарі в Левені (1981) обговорювалися результати досліджень за структурою фізичного стану, головним чином, результати факторного аналізу Симонсона і співавторів (1969, 1974), отримані при дослідженні бельгійських юнаків і дівчат.

Нарешті, під час четвертого європейського семінару в Олімпії (1982) були визначені фактори фізичного стану, структура системи тестів для оцінки цих факторів і процедури тестування.

Система тестів ЄВРОФІТ для дорослих, призначена для оцінки фізичного стану працездатного населення віком 20-65 років. Деякі з тестів можуть бути застосовані для оцінки фізичного стану здорових і фізично підготовлених людей старше 65 років за умови корекції системи оцінки з урахуванням віку. Система ЄВРОФІТ для дорослих – це в основному система польових тестів, що не вимагають спеціально обладнаного приміщення. Тестування може проводитися в спортивних залах і приміщеннях з мінімумом вимірювальних приладів і апаратури. Але правильне його проведення (чітка стандартизація процедур і умов тестування) вимагає наявності спеціально навченого персоналу, що розуміє призначення і зміст тестів.

Вибір тестів системи ЄВРОФІТ для дорослих грунтується на взаємозв'язках фізичної активності і фізичного стану зі здоров'ям. Основними факторами фізичного стану для дорослих є:

• аеробна продуктивність (аегоbіс fitness) ;

• функції опорно-рухового апарату (musculoskeletal fitness) ;

• фізична підготовленість;

• морфологічний статус.

 

 

Рекомендовано 8 тестів:

1. Тест на рівновагу «фламінго».

2. Тест на частоту рухів руки.

3. Тест на гнучкість.

4. Стрибок у довжину з місця.

5. Кистьова динамометрія.

6. Піднімання тулуба з положення лежачи.

7. Вис на зігнутих руках.

8. Човниковий біг 10х5 м.

 

1. Тест на рівновагу «фламінго.

 

Тест призначений для оцінки статичної рівноваги. Виконується балансування на одній нозі на підставці такого розміру: довжина 50 см, висота 4 см, ширина 3 см. Той, кого випробують стає на підставку будь-якою ногою і намагається балансувати на ній так довго, як зможе (мал. 1). Інша нога зігнута в коліні і підтягнута до сідниці кистю однойменної руки. Перед початком тесту досліджуваний може спиратися рукою на педагога, щоб прийняти стійке положення. Тест починається після того, коли той, кого випробують, зможе стояти самостійно на опорі без підтримки. Час балансування складає 1 хв. При втраті рівноваги необхідно почати виконання тесту спочатку. Повторення тесту виконується стільки разів, скільки потрібно для того, щоб сумарна тривалість балансування складала одну хвилину.

Оцінка – враховується кількість спроб, які досліджуваний витрачає на збереження стійкого балансування на опорі протягом 1 хвилини. Якщо перші 30 сек. той, кого випробують, втрачає рівновагу 15 разів, тест припиняється. Його результат оцінюється в «0» балів.

 

2. Тест на частоту рухів руки.

 

Тест полягає в почерговому торканні двух майданчиків кистю зручної руки (для правші – правою, для лівші – лівою). Для проведення тесту використовується стіл зі змінюваною висотою; два гумових диска діаметром по 20 см, покладених горизонтально на стіл (відстані між центрами диска – 60 см), опорний майданчик (10х20 см), розташований між дисками на рівній відстані від кожної з них (мал. 2.).

Виконання тесту: досліджуваний стає перед столом, кладе кисть лівої (для правші) руки на опорний майданчик. Права рука – на лівому диску, за сигналом досліджуваний перекладає кисть правої руки з диска на диск так, щоб під час руху вона проходила над кистю лівої руки. Завдання виконується з максимально можливою швидкістю доти, поки число переносів руки з одного диска на інший складе 25 разів.

Оцінка результату – враховується час (в сек.), необхідний для 25 циклів. Для спрощення отриманий результат помножується на 10.

 

3. Тест на гнучкість.

 

З положення сидячи на підлозі, спираючись ногами в спеціальне пристосування (мал. 3), виконується нахил тулуба вперед (мал. 4). Не згинаючи коліна, учень виконує нахил тулуба вперед, руками намагаючись дістати як можна далі відмітки. Тест проводиться двічі, кращий результат фіксується в сантиметрах.

 

4. Стрибок у довжину з місця. Виконується стрибок на розміченій гумовій доріжці або на майданчику. Вихідне положення – на-півприсід, ступні паралельно, руки назад (мал. 5).

Виконують три спроби підряд. Реєструється кращий результат.

 

5. Кистьова динамометрія. Вимірюється кистьова динамометрія (мал. 6) ручним динамометром для школярів 1-4 класів з тарируванням на 30 кг, а для інших на 90 і 120 кг. Вихідне положення того, кого випробують: стоячи, рука пряма з динамометром відведена в бік. Під час вимірювання як динамометр, так і кисть руки не повинні торкатися тіла. Забороняється робити різні рухи, сходити з місця, згинати і розгинати руку. Виконується по дві спроби: спочатку правою, а потім лівою рукою. Реєструються кращі результати.

 

6. Піднімання тулуба з положення лежачи (мал. 7). Виконання теста: вихідне положення лежачи на спині, руки під головою, ноги зігнуті під кутом 90 градусів, п'яти стоять на маті. Піднімаючись лікті вперед, торкаються колін. Перед початком тесту робиться одна спроба. Повернення у вихідне положення фіксується, коли плечі торкаються підлоги. По команді «Увага… руш!» повторюється рух якомога швидше протягом 30 сек. Тест виконується один раз. Рєєструється загальне число правильних випрямлень, що виконується за 30 сек.

 

7. Вис на зігнутих руках. Визначається силова витривалість рук і плечового поясу. Виконання: з положення «вис» на перекладені на прямих руках, зігнути руки в ліктьових суглобах і торкнутися підборіддям перекладини. Секундомір вмикається, коли той, кого випробують, займає вихідне положення і виключається, коли при розгинанні рук і опусканні тулуба очі того, кого випробують, опиняється нижче перекладини.

Оцінка тесту – час утримання того, кого випробують, на перекладені в сек.

 

8. Човниковий біг (мал. 8). Координаційні здібності визначається за допомогою човникового бігу 10х5 м. З положення високого старту учасник по команді «Руш!» пробігає 5 метрів, торкається землі за лінією повороту, обертається кругом і пробігає аналогічним чином 9 відрізків по 5 метрів. Час реєструється в десятих частках секунди. Наприклад, час 21, 6 сек. можна записати як 216. Тест виконується один раз.

 

 

Цілеспрямоване використання під час уроків фізичної культури силових і швидкісно-силових вправ сприяло зростанню фізичної підготовленості юнаків експериментальної групи.

Від початку до кінця дослідження достовірно поліпшилася силова іскоростно-силовая підготовленість юнаків експериментальної групи з всім тестів, у контрольній групі достовірні зрушення були отримані в 3-х тестах.

Отримані результати дають підстави вважати, що використання силових і швидкісно-силових вправ під час уроків фізичної культури надають позитивний вплив для підвищення рухової підготовленості юнаків та дівчат.

 

 

Чернов Ю. О. Динаміка фізичної підготовленості юнаків IX і Х класів під впливом уроків фізичної культури // Усб. : Підвищення фізичної підготовленості юнаків IX і Х класів загальноосвітніх шкіл. – М., 1990. -С. 13-24.

Любомирський Л. Є., Чернов Ю. О. Медико-педагогические аспекти підвищення рухової підготовленості учнів старшої школи // Усб. : Підвищення фізичної підготовленості юнаків IX і Х класів загальноосвітньої школи. – М., 1981. -С. 3-12.

Гужаловский А. А. Розвиток рухових якостей школярі. – Мінськ, Народнаосвіта, 1987. -169с.

РатушнаЛ. И. Для комплексного розвитку рухових якостей в юнаків старшої школи // Фізична культура, в школі.

Вопросы физического воспитания студентов. – ЛГУ, 1968.

Методика физического воспитания. Качашкин В. М. – М. : Просвещение, 1972.

Методичні рекомендації для студентів. Рухова активність людини.

Алабін В. Г., Олійник М. О. – Харків, 1990.

Тестування фізичної підготовленності школярів [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://studopedia.info/1-123400.html