Концепція «природної людини» Д. Дідро та її втілення у романі «Черниця»

Актуальність теми дослідження. XVIII ст. стало пунктом розвитку нової культури в суспільстві, зокрема, в суспільстві Франції. Саме Просвітництво XVIII ст. Франції заклало основи світогляду, що стали перехідними від феодалізму до капіталізму. Варто зазначити, що Просвітництво було тим культурним пластом, який охопив більшість країн континенту, однак, в кожній культурі він реалізувався з різною інтенсивністю та у різній мірі. Своєрідним символом французького Просвітництва стали творча діяльність, активна суспільно-політична позиція М.Ф.Вольтера, Ж.-Ж.Руссо й Д.Дідро. Раннє французьке Просвітництво було представлене класицизмом, більш пізніше – світоглядом енциклопедистів. Саме останнє культурне відгалуження Просвітництва становить інтерес для нашого дослідження.

Вагому роль у формуванні енциклопедистів як пласту культури Просвітництва відіграло видання багатотомної «Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», що вийшла у 1751- 1783 pp. Дане видання побачило світ завдяки старанням Д.Дідро і Ж.-Л.Д’Аламбера. Метою формування «Енциклопедії» було не лише інформаційна наповненість його та упорядкування в єдине існуючих знань, але й спрямування читачів до того, якими мають бути нові суспільні відносини, які мають стати протиставленням феодалізму. Праця, що охопила у 35 томах увесь фонд знань у галузі природничих, соціальних і технічних дисциплін, стала справжньою академією науки. Видання сприяло тому, що всі французи і навіть усі європейці, за словами Вольтера, стали енциклопедистами.

Франція як зразок розвитку культури Просвітництва цікавила дослідників тому, що в цій країні особливо гостро відчувалися суперечності суспільно-класового життя. Дослідження енциклопедистів про світоглядні основи та суть життя в цілому, значення просвіти згодом стали передумовою Великої французької буржуазної революції 1789-1793 pp., а потім і широкого реформаторського руху на континенті.

Ведучи мову про Францію XVIII ст. та французьке Просвітництво, не можливо оминути увагою ім’я Д.Дідро, межа між літературною та філософською спадщиною якого була досить умовною. Дідро – один з перших теоретиків реалізму, він вбачав суть мистецтва в художньому відображенні дійсності, передусім суспільного життя, стверджував об’єктивність краси і прекрасного. Серед творчого доробку Дені Дідро виділяємо роман «Черниця», що відображає духовний стан країни крізь призму символічного образу монастиря. Також автор порушив тему місця людини у світі та сентенцію буття індивіда як «природної людини» у цьому світі, відобразивши дані проблеми через образ Сюзанни Симонен.

Актуальність дослідження полягає в тому, що дослідження роману «Черниця» в синхронії аналізу творчості Д.Дідро та культури Просвітництва Франції дозволить зрозуміти суть філософії енциклопедиствів та їх розуміння місця людини у світі та жорстокість тогочасного суспільства.

Мета роботи – цілісне дослідження проблеми існування «природної людини» в суспільстві крізь призму культури Просвітництва Франції, зокрема, філософські погляди енциклопедистів.

Для досягнення мети будуть реалізовані наступні завдання:

• аналіз культури французького Просвітництва;
• аналіз філософських поглядів Д.Дідро в ракурсі епохи;
• розгляд поняття «природної людини» та її реалізація в творчості автора;
• аналіз образу Сюзанни як втілення прототипу «природної людини»;
• дослідження символіки та філософського змісту роману.

Відповідно, об’єктом дослідження є роман «Черниця» Дені Дідро.

Предметом – інтерпретація проблеми існування «природної людини» в романі «Черниця» крізь спектр суспільного устрою.

Теоретичною базою дослідження є праці Адамян А.А., Горанова К.М., Гачева Г.Д., Давиденко Г.Й., Дюкро П., Забабурової Н.В., Лімборського І.В. та інших. 

Структура роботи. Загальний обсяг курсової роботи – 25 сторінок. Робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків та списку використаних джерел.