Конструкторська документація виготовлення жіночої святкової сукні

При комплектуванні основних і допоміжних матеріалів в пакетах швейних виробів необхідно:

1) забезпечити єдність властивостей комплектуючих матеріалів та позитивний внесок кожного шару;

2) створити необхідну формостійкість готового виробу під час його експлуатації;

3) забезпечити безперебійну та продуктивну працю технологічного обладнання.

При оцінці зовнішнього вигляду тканини слід враховувати не тільки первинний стан малюнка, але і його стабільність при експлуатації. Волокнистий склад, структурні особливості будови і особливості оздоблення тканини надзвичайно важливі для зовнішнього оформлення матеріалу, що визначає фактуру тканини.

Основні різновиди тканин за фактурою: з відкритим ткацьким малюнком (гладка, шорстка, узорно-гладка і узорно-рельєфна), із закритим і напівзакритих ткацьким малюнком. По колірному оформленню тканини можуть бути вибілені, гладко фарбовані, меланжеві, яскраво тканими, набивні (друковані), відварені. [11]

Гігієнічні властивості одягу залежать не тільки від властивостей тканин і матеріалів, які застосовуються для виготовлення одягу, а й від конструкції одягу і кількості шарів одягу, тобто пакету одягу. На показники естетичних властивостей тканин впливають ефекти, одержувані при заключній обробці: блискуча чи матова обробки, ефекти гофре і клоке, муарова оздоблення, ажурні узори, металізована поверхню. Обробку таких видів отримують на шовкових тканинах при виробленні їх з хімічними волокнами.

Блиск і матовість залежать від фактури тканини і зовнішніх умов (джерела світла, освітленості та ін.) Світло від гладкої поверхні тканини відбивається в одному напрямку (дзеркально), і матеріал здається більш блискучим. Якщо падає світло від шорсткої поверхні відбивається у різних напрямках, тобто розсіюється, то поверхня тканини буде здаватися матовою. У більшості випадків бажано, щоб тканини мали легкий, нерізкий блиск.

У відповідності з найменуванням і призначенням виробу виділено важливі вимоги до матеріалу. Від товщини тканини залежать вибір моделі та розробка конструкції. Товщина тканини впливає на величину припусків, на ширину і конструкцію швів. Від товщини тканини залежать також вибір швейних голок, вибір і витрата швейних ниток. Тканина повинна захищати людину, від шкідливих впливів зовнішнього середовища, забезпечувати нормальні для життєдіяльності та працездатності при взаємодії з середовищем умови, бути нешкідливими (волокна і нанесені на тканину препарати не повинні виділяти шкідливих домішок) і створювати максимальні зручності при носінні. Створення максимальних зручностей (комфортності) при носінні.

Драпірування – здатність тканин під дією власної маси утворювати складки і лінії одягу. Тканини з хорошою драпіруються здатністю утворюють симетрично спадаючі складки з малим малюнком кривизни. Той чи інший характер складок і ліній при вигині тканини, а також їх стійкість у часі залежать від природних властивостей волокон, структури тканини та її механічних властивостей, що впливають на такі показники тканини, як товщина, м'якість, гнучкість, розтяжність. Чим тонше і легше матеріал, тим простіше отримати дрібні спадаючі складки.

М'якість у свою чергу залежить від багатьох факторів: властивостей волокон, крутки пряжі, щільності і переплетення, обробки. Обсипальність тканини по краях зрізів виникає внаслідок недостатньо міцного закріплення ниток в тканині. У тканин з великою обсипальність зменшується міцність закріплення швів, що відбивається на термінах служби і на зовнішньому вигляді виробу. Тому для зміцнення шва збільшують його ширину або обметують краю деталей одягу.

Зминаючись – це здатність тканини утворювати при перегинах і тиску зморшки і складки, які усуваються тільки при СОТ. Залежить від волокнистого складу тканини, товщини і крутки пряжі, переплетення, щільності та оздоблення тканини.

Великий вплив тканині надає обробка. Показник незминаючих текстильних матеріалів має важливе значення, як при виготовленні, так і при експлуатації швейних виробів. Для зниження електрезуємості рекомендується обробка виробів з ацетатних, триацетат і синтетичних волокон.

Гігроскопічність характеризує здатність тканини вбирати вологу з навколишнього середовища. Вона залежить від здатності складових їх волокон і ниток змочуватися водою, від будови тканин і від їх обробки. Найбільшою гігроскопічністю володіють чистововняні тканини, найменшою – тканини з синтетичних волокон. Обробка може істотно впливати на гігроскопічність тканини.

Колорит – співвідношення всіх кольорів, беруть участь в забарвленні тканини. Колорит тканин може бути сонячним, життєрадісним, весняним, теплим, холодним, похмурим і т. д. Він залежить від тональності, насиченості, світлини малюнка і викликає різноманітні асоціації. Малюнки на тканинах поділяють за їх змістом, розмірами, формою. За своїм складом і розвитку асортиментна група платтяних тканин дуже динамічна, часто оновлюється і схильна до впливу моди. Це шовкові тканини, креп -шифон, синтетичні тканини, атлас.

За сировинного складу асортимент шовкових тканин діляться на групи: - Із шовкових (натуральних) ниток, - Із шовкових ниток з іншими нитками і волокнами, - Із штучних волокон, - З штучних ниток з іншими нитками і волокнами, - З синтетичних ниток, - З синтетичних ниток з іншими нитками і волокнами, - Із штучних волокон та їх поєднання з іншими нитками і волокнами, - З синтетичних волокон та їх поєднання з іншими нитками і волокнами.  Група тканин з натурального шовку. Асортимент тканин цієї групи є найбільш традиційним, серед них збереглися такі класичні види як креп-шифон, крепдешин, креп-сатин, туал, фуляр, атлас та інші. Багато сучасні тканини, в тому числі іншого сировинного складу, розробляються з урахуванням будови та оформлення цих тканин.

Група шовкових тканин з іншими