Консультування як педагогічний процес

Вплив соціального середовища має актуалізований характер, оскільки особа взаємодіє з ним у даний момент. Безумовно, соціальне середовище впливає на людину не лише безпосередньо перед яким-небудь вчинком. Воно справляло свій вплив на неї і в минулому, формуючи її як особу. Саме в цьому полягає різниця між конкретною життєвою ситуацією (сучасне) і умовами формування особистості (минуле).

Умови – це ті факти реальної дійсності, які безпосередньо асоціальні прояви не спричинюють, але їх наявність сприяє її існуванню. Самі ці факти кореняться в економічних, політичних, духовних та суспільних відносинах. Здебільшого це недоліки у функціонуванні господарського і державного механізму, охороні правопорядку, державного чи приватного майна, обліку матеріальних цінностей тощо. Це можуть бути і упущення в діяльності державної адміністрації, правоохоронних та контролюючих органів, судів, прогалин у законодавстві. Вони об’єктивно сприяють існуванню негативізму, хоч прямо його не породжують.

У принципі виявлення і усунення умов правопорушень – операція більш легка, ніж аналогічні дії стосовно їх причин. Така діяльність вимагає менших затрат, але здатна дати вагомі позитивні результати. Проте, й так звані умови усунути повністю неможливо (недоліки у роботі правоохоронних органів, статистичні помилки, соціальні умови становлення особистості).

Елементами критичної ситуації є обставини, які сприяють вчиненню правопорушень. Ці обставини різноманітні й до них належать: – недоліки в діяльності державних установ (бюрократизм, приховування фактів) ; – недоліки в системі господарювання (ненадійна охорона майна, незадовільний стан обліку і контролю, проблеми в матеріально-технічному забезпеченні) ; – упущення в ідеологічній та культурно-виховній роботі, неналагодженість сфери дозвілля; – вади у вихованні; – згубний вплив побутового оточення з антисуспільною спрямованістю.

Антисуспільні властивості особи, які склалися під впливом негативних умов її формування, ведуть до вчинення асоціальних дій за наявності певних обставин, сприяють такому наслідкові і створюють негативну ситуацію.

Під конкретною негативною ситуацією клієнта соціальних служб розуміється сукупність зовнішніх (об’єктивних) обставин, в яких опинилися людина і які впливають на її свідомість, почуття, волю, з урахуванням яких особа приймає рішення вчинити дію, що суперечить суспільним нормам.

Консультанту не можна порівнювати асоціальну особистість з особою, яка поводить себе асоціально внаслідок внутрішніх невротичних конфліктів. Невротик переживає провину внаслідок своєї поведінки, що непритаманно асоціальній особистості. Хоча ознаки асоціальної поведінки можуть виявитися задовго до підліткового віку, саме в цей час асоціальність особливо помітна і виражається у агресивності, безладній сексуальній поведінці,, схильності до вживання алкоголю і наркотиків.

Консультант повинен знати, що асоціальна особистість – це не просто інша людина, вона різко відрізняється від інших – відношенням до себе й інших людей, цілями життя. Асоціальна особистість дивиться на інших людей як на джерело небезпеки або насолоди, не зертаючи уваги на їх безпеку, зручність, задоволення. Вона переживає власні спонукання як невідкладні, відкладення реалізації яких або заміна чимось іншим є неможливими. Задоволення таких спонукань веде до розбещеності, стану перенасичення, але не до переживання щастя з властивим йому почуттям підвищення самоповаги.

Асоціальна особистість нетерпляча, керується безпосередніми спонуканнями і не в змозі терпіти затримку у задоволенні своїх потреб. Вона може вкрасти тому, що в цей момент не має з собою грошей або просто не хоче одержати бажане законним способом. Від асоціальних дій не стримує навіть загроза покарання. Імпульсивність таких клієнтів у задоволенні потреб супроводжується приступами агресивності у ситуаціях фрустрації, а внаслідок відсутності емпатії агресивним реакціям бувають властиві жорстокість і садизм.

Асоціальна особистість не здатна зав'язувати тісні міжособистісні відносини, дружба потребує від неї проблемних якостей. Асоціальні індивіди можуть лише брати від інших, але нічим не хочуть жертвувати, і це породжує сімейні безладдя. Вони орієнтуються винятково на себе й не сприймають інших людей як мають права й почуття. Інші люди для них тільки засіб досягнення власних цілей. Асоціальна особистість нерідко паразитує на навколишніх, використовуючи свою зовнішню привабливість. У силу перерахованих причин консультантові важко проявляти емпатію до таких клієнтів, а їх нездатність встановити близькі і осмислені відносини перешкоджає одержанню користі від консультування і психотерапії. Однак, беручи до уваги дріб'язковість почуттів асоціальної особистості, консультант не повинен звинувачувати себе, якщо з нею не вдається налагодити емоційний контакт.

Асоціальні особистості рідко потрапляють до консультанта за власним бажанням, найчастіш їх направляє школа або інші організації, тому консультантові спочатку потрібно з'ясувати причини приходу клієнта на консультацію. Встановлювати контакт з асоціальними клієнтами дуже важко, тому що вони привносять свій повсякденний стиль життя і спілкування у процес консультування. Консультант у прагненні допомогти може перестаратися і стати об'єктом маніпуляції такого клієнта, тому для недосвідченого консультанта асоціальна особистість становить небезпеку.

Асоціальна особистість має схильність уникати відповідальності за неприйнятну поведінку за рахунок раціоналізації і перекладати свою провину на інших. Тривале спілкування з такою людиною завжди починає викликати незадоволеність, напругу і роздратування. При роботі з такими клієнтами консультантові дуже важливо в будь-який момент ідентифікувати свої почуття і покладатися на них, тому що цей єдиний метод уникнути маніпуляцій з боку клієнта і виконувати роботу, не звертаючи уваги на труднощі.

 

 

Активне слухання становить собою не просто засіб, методику чи техніку, але