Контроль і ревізія

Зовнішній контроль не обмежується виробничо-господарським рівнем, а виходить на державний;

обов’язки суб’єктів контролю. За цією ознакою контроль підрозділяється на обов'язковий, що передбачений чинним законодавством і проводиться згідно з ним, та статутний, який проводиться на підприємствах відповідно до їх статутів. Отже, організаційні форми і види економічного контролю за своїми функціями взаємозалежні між собою, охоплюють усі стадії розширеного відтворення валового внутрішнього продукту й у такий спосіб складають систему економічного контролю.

 

2.5. Державні органи економічного контролю в Україні

 

Суб’єктом контролю в контрольному процесі виступають носії прав і обов'язків, а саме особи та органи, що мають повноваження на здійснення контролю за виробничою та фінансовою діяльністю суб’єкта господарювання, а також право втручатися в його оперативну діяльність (припиняти або обмежувати їх діяльність, усувати від роботи певних осіб) та самостійно притягувати винних до відповідальності. За рівнево-організаційною формою економічний контроль в Україні підрозділяється на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника (рис 9).

Найбільш розширеним є державний контроль. Відповідно до цього ця форма контролю нижче розглянута більш докладно. Зазначимо лише те, що державний контроль здійснюється всіма суб'єктами державного управління в межах їх повноважень. При цьому, в діяльності суб'єктів державного управління контроль може виділятись як самостійна функція або бути лише похідною від їх основної діяльності.

В якості суб’єктів незалежного контролю виступають незалежні аудитори та аудиторські фірми, які перевіряють стан обліку діяльності суб’єктів господарювання, відповідність звітності даним обліку, правильність утворення прибутку і своєчасність розрахунків з державним бюджетом, а також розподіл прибутку по акціях, розмірові внесеного капіталу й інших джерел, передбачених статутними документами і фінансовим планом певного підприємства. Основні положення щодо регулювання та здійснення аудита в Україні регламентуються Законом «Про аудиторську діяльність». Крім цього в Україні також визначена сфера функціонування професійної громадської організації Аудиторів України (САУ) і Аудиторської Палати України (АПУ). Обидві організації мають регіональні відділення. Втім функції цих організацій різні. Так функції АПУ полягають у:

• затвердженні норм і стандартів аудиту, програми підготовки аудиторів;
• виданні нормативних методичних матеріалів;
• сертифікації аудиторської діяльності;
• ліцензуванні проведення аудиту;
• підготовці пропозицій з питань розвитку аудиту в Україні;
• розгляду скарг із приводу діяльності окремих аудиторів і аудиторських фірм.

Функції САУ полягають у:

• розробці обґрунтованих методик з питань аудиту;
• виданні спеціальної літератури з питань аудиту;
• участі у навчальній діяльності, підготовці і перепідготовці кадрів;
• внесенні пропозицій органам влади і управління з питань аудиторської діяльності.

Втім аудиторський контроль здійснюється не тільки незалежними аудиторами, фірмами, але й аудиторськими підрозділами державних податкових адміністрацій. Функції таких підрозділів визначаються податковими органами при визначенні повноти нарахування і своєчасності сплати податків підприємцями і фізичними особами.

Муніципальний економічний контроль, який є невід’ємною складової державного контролю, здійснюється відповідно до законодавства про місцеві Ради народних депутатів і місцеві регіональні органи самоврядування. Так комісії з питань планування, бюджету і місцевих фінансів здійснюють контроль за виконанням планів і програм економічного і соціального розвитку і бюджету регіону; контролюють надходження і витрати позабюджетного фонду. При цьому у компетенцію виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів входить контроль за станом обліку і звітності на підприємствах, в організаціях і установах, що є комунальною власністю, за дотриманням зобов'язань по платежах у бюджет місцевого самоврядування підприємствами й організаціями.

Контроль власника включає внутрішньосистемний економічний контроль міністерств, державних комітетів, концернів, асоціацій, акціонерних об’єднань, який здійснюється згідно з законодавчими та іншими нормативними актами та внутрішньогосподарський економічний контроль, який здійснюється керівництвом суб’єктів господарювання щодо оцінки відповідності його діяльності поставленим завданням. Тобто суб’єктами контролю власників є відповідні міністерства, державні комітети, власники концернів, асоціацій, акціонерних об’єднань та їх керівництво.

До основних суб’єктів державного контролю в Україні відносяться: органи законодавчої влади, органи виконавчої влади, судові органи, спеціалізовані контролюючі органи та органи місцевого самоврядування (рис. 10).

 

До органів законодавчої влади, перш за все, відноситься Верховна Рада України, яка здійснює парламентський контроль в межах власної компетенції до будь-яких об’єктів, за винятком судів та правоохоронних органів та Рахункова палата.

Парламентський контроль – це система нагляду і перевірки процесу створення, функціонування, встановлення відповідальності за діяльністю, припинення повноважень об'єкта контролю. Відповідно до Конституції України основними сферами парламентського контролю є контроль за:

• забезпеченням конституційних прав і свобод громадян;
• виконанням бюджету і загальнодержавних програм;
• виконанням законів та постанов Верховної Ради;
• наданням Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам;
• укладанням угод про державні позики і кредити, що одержуються з іноземних джерел.

Безпосередній контроль Верховна Рада України здійснює за забезпеченням конституційних прав, свобод та обов'язків громадян; за діяльністю Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України,

інших державних органів та посадових осіб, яких обирає, призначає, затверджує Верховна Рада України, або на призначення яких потрібна її згода; за фінансово-економічною діяльністю держави. Верховна Рада України також здійснює загальний контроль за діяльністю органів виконавчої влади через ознайомлення зі звітами Кабінету Міністрів на днях уряду в парламенті, інформацією з поточних питань, що надходить в комітети і повідомляється