Контролювання генетичної ситуації в миргородській породі свиней

Моніторинг систем груп крові генеалогічних ліній кнурів миргородської породи у 2010-2011 роках засвідчив однорідність ліній за групами крові М, G та B при значній мінливості алелофону за іншими досліджуваними системами за середнього рівня гомозиготності 61, 8% [3].

Порівняльна оцінка систем груп крові А і В кнурів миргородської породи за 1991-2002 роки підтверджує вплив штучного добору на підвищення гомозиготності тварин, що спричиняло порушення розподілу частот алелів. Приміром, у лініях Веселого, Дніпра та Коханого відмічене стабільне зростання частки алелофена Ао. Для ліній Веселого, Дніпра, Коханого і Ловчика встановлено збільшення концентрації алеля Ва з 1991 до 2002 роки і зменшення, причому в деяких лініях значне, за період 2002-2011 років. Незначна частка алеля Dа в усіх лініях протягом аналізуємого періоду не узгоджується з геною рівновагою системи D у кнурів лінії Дніпра за збереження мономорфізму в лінії Ловичка. Порівняння системи Е групи крові у динаміці років дає підстави до висновку про збільшення концентрації алелів aeg в лініях Веселого, Дніпра та Ловчика в період 1991 -2002 та їх стабілізації протягом наступного періоду. Не встановлено різниці між лініями Веселого та Ловчика за концентрацією алелей Fа та Fb системи груп крові F, в той час як кнури лінії Дніпра мали вдвічі меншу концентрацію алеллю Fа (0, 167). З огляду на стан популяції за даною системою у попередні роки (1991-1992), можна вказати на появу в лініях Веселого, Дніпра і Ловчика алеля Fа та збільшення його концентрації, починаючи з 2001 року.

Моніторинг системи Н групи крові свідчить про стабільне зростання частки алеля Но та втрати алеля На за період 2001-20011 роки в лініях Дніпра, Коханого і Ловчика. Як і в попередні роки, значні відмінності генотипу виявлені за поліалельними системами груп крові К та L, причому за кардинальної зміни співвідношень генотипів як у перший – третій період (1991-2011 роки), так другий – третій (2001-2011 роки).

Не відмічено змін щодо системи М груп крові кнурів усіх ліній миргородської породи в динаміці – вона стабільно мономорфна.

Рівень гомозиготності досліджуваних ліній не стабільний протягом багатьох років, але в цілому він не високий і дає підстави для уникнення негативних наслідків спорідненого розведення

Отже, моніторинг ліній кнурів миргородської породи за період 1991-2011 років за групами крові дав змогу зробити висновок про суттєві відмінності між генотипами, які обумовлені методами селекційно-племінної роботи з ними. Кнури різнорідні за алелофоном, за виключенням систем М груп крові. В динаміці 1991 -2011 років відбулися зміни концентрації алелей 9 систем груп крові, причому від стабільного збільшення одного та зменшення іншого алеля, встановлення генної рівноваги до повного мономорфізму окремих з них. Збільшення рівня гомозиготності характерне для другого досліджуваного періоду (2001-2001 роки) за повергнення до початкового стану, тобто періоду 1991 -1992 років, наразі. Зменшення гомозиготності кнурів миргородської породи на даному етапі можна пояснити залученням генетичного матеріалу з інших племінних господарств та «прилиттям крові» породи пʼєтрен.

Використання гомогенного підбору батьківських пар свідчить, що висока генетична подібність між поєднуваними тваринами (Кп = 0, 8-0, 89) знижує на 1, 4 голови багатоплідність у порівнянні з аутбредним підбором тварин та на 1, 4-2, 4 голови у порівнянні з дослідними групами, що мали менший показник коефіцієнту подібності (Кп = 0, 79 – 0, 50). 

 

Негативний вплив високої генетичної подібності при поєднанні кнурів і свиноматок проявляється у зменшенні кількості поросят до відлучення на 1, 8-2, 5 голів у порівнянні з тваринами, генетична подібність яких знаходилася у межах Кп = 0, 60 -0, 79 і у відповідному зменшенні живої маси гнізда поросят при відлученні на 17, 6-36, 4 кг. Тварини контрольної групи, підбір яких відбувався за традиційно прийнятих селекційних методів, без урахування генетичної подібності, переважали за багатоплідністю, кількістю поросят та масою гнізда поросят при відлученні тільки тварин, одержаних за підбору батьків Кп = 0, 8-0, 89 [1].

Поєднання тварин з коефіцієнтом подібності 0, 6-0, 69 дало змогу одержати на 0, 4-2, 4 голів більше поросят при народженні у порівнянні з тваринами контрольної (аутбридинг) та решти дослідних груп (Кп = 0, 70 -0, 89 і 0, 5-0, 59) і, відповідно, зберегти більше на 0, 6-2, 5 голів до відлучення. Підбір кнурів і свиноматок з таким коефіцієнтом подібності підвищував показники маси гнізда та однієї голови при відлученні, у порівнянні з іншими варіантами підбору, відповідно, на 15, 4-36, 4 кг та 0, 8 -1, 0 кг. Дещо нижчий, але позитивний результат, на підвищення показників відтворної здатності можливо одержати при використанні підбору кнурів і свиноматок з коефіцієнтом подібності 0, 5-0, 59.

У цілому зроблено висновок, що поєднання тварин миргородської породи з коефіцієнтом подібності Кп = 0, 8-0, 89 приводить до зниження показнику багатоплідності порівняно з тваринами, що мають менший коефіцієнт генетичної подібності. Негативний вплив високого коефіцієнту генетичної подібності між тваринами проявляється також у зменшенні кількості поросят та живої маси гнізда поросят при відлученні. Тобто, підбір батьківських пар для відтворення поголів’я у не численній популяції, без урахування коефіцієнту подібності створює загрозу використання інбредних особин та знижує продуктивність тварин. Найбільш оптимальним варіантом гомогенного підбору кнурів і свиноматок миргородської породи слід вважати такий, коли коефіцієнт генетичної подібності становить Кп = 0, 5 – 0, 69. Негативно впливає на відтворну здатність свиноматок миргородської породи підбір батьківських пар з коефіцієнтом подібності Кп = 0, 8-0, 89.

1. Моніторинг свиней локальних популяцій за групами крові дає змогу визначати зміни, що відбулися з генофондом в процесі використання популяції й за рівнем гомозиготності планувати відповідні методи селекційно-племінної роботи.
2. Генетична подібність свиней впливає на показники відтворної здатності, а тому для контролю селекційного процесу у не численних породах доцільно використовувати сучасні генетичні методи типування тварин та проводити програмований підбір батьківських пар.

 

 

1. Войтенко С. Л. Генетичні методи поліпшення продуктивності свиней / С. Л. Войтенко, Л. В. Вишневський /Вісник аграрної науки. -2008. -№11. -С. 36-38.
2. Войтенко С. Л. Імуногенетична характеристика миргородської породи свиней //Тваринництво України. -2005. -№7. – С. 18-24.
3. Войтенко С. Л. Моніторинг генетичного стану свиней миргородської породи / С. Л. Войтенко, І. М. Овчаренко // Тваринництво України. -2011. – №10. – С. 19-22.
4. Войтенко С. Л. Чи доцільно зберігати локальні породи сільськогосподарських тварин /С. Л. Войтенко //Науковий вісник НУБіПУ. -2011. – № 160. – Ч. 1. – С. 179-183.
5. Лобан Н. А. Генные маркеры в селекции свиней белорусской популяции крупной белой породы / Н. А. Лобан, О. Я. Василюк // Аграрний Вісник Причорномор’я. – Миколаїв, 2005. -Вип. 31. – С. 94-96.
6. Соколов Н. В. Современные методы селекции при формировании маточного стада свиней мясного типа / Н. В. Соколов, Д. А. Карманов // Свиноводство. – 2012. – №3. – С. 11-13.
7. Сердюк Г. Эффективность использования иммуногенетических маркеров в селекции свиней. / Г. Сердюк, А. Каталупов // Свиноводство. -2008. -№4. – С. 6-9.
8. Толпенко Г. А. Рекомендации по использованию групп крови в селекции свиней / Г. А. Толпенко, В. С. Чемоданов, Г. Г. Каталупов. – Краснодар, 1981. – 21 с.
9. Cavalli-Sforza L. L. Phylogenetic analysis: model and estimation procedures / L. L. Cavalli-Sforza, A. W. Edwards // Evolution. -1967. – Vol. 21, N 3. -P. 550-570.
10. Claude R. Rapid DNA purification for Hal gene PCR diagnosis in porcine tissues and extension to other meat species / R. Claude, A. Serge, A. Haude // Meat Science. -1997. – Vol. 45. -№ 1. – P. 17-22.
11. Zhang W. Halotane Gene and Swine Performance / W. Zhang, D. Kuhlers, W. Rempel // J. of Anim. Sci. -1992. -Vol. 70. – P. 1307-1313.