Кроскультурний аспект у сучасній освіті

У статті з’ясовано поняття «кроскультура», визначено сутність крос- культурного аспекту в освіті, а також причини його появи в освітньому процесі.

Ключові слова: освіта, кроскультура, полікультура, мультикультуралізм.

 

В статье определено понятие «кросскультура», изложена сущность кросскультурного аспекта в образовании, а также причины его появления в образовательном процессе.

Ключевые слова: образование, кросскультура, поликультура, мультикультурализм.

 

The article examines a concept “crossculture”, defines the essence of a crosscultural aspect in education and also the reasons of its appearance in educational process.

Key words: education, crossculture, polyculture, multiculturalism.

 

Постановка проблеми. Сучасні світові процеси, зумовлені НТР, одночасним розвитком інтеграції і дезінтеграції мають суперечливий характер. Зміни, що виникають у різних сферах життєдіяльності людини, зокрема в політиці, економіці, науці, техніці, певним чином впливають на державотворчі процеси, тим самим прискорюючи економічну і політичну нестабільність держав, а також загострюючи міжнаціональні відносини їх громадян. В умовах усесвітньої глобалізації, зі стрімким розвитком товарно-грошових відносин, коли увага більш прикута до матеріальних, аніж до духовних цінностей, відбувається занепад загальної гуманітарної науки, що з часом призводить до нівеляції і самої особистості. Цілком очевидно, що будучи джерелом забезпечення інтелектуального, культурного, духовного, соціального й економічного розвитку суспільства і держави, освіта не може залишатися осторонь зазначеної проблеми. Саме в епоху криз, міждержавних суперечностей і міжнародних війн, освіта має допомогти людству розв’язати суспільні конфлікти через підвищення загального культурного рівня особистості, поважного і терпимого ставлення до інших національностей і етносів, сформувати навички міжкультурної комунікації. Сучасна освіта точно відображає суспільні настрої, тому такі поняття, як «полікультура», «мультикультуралізм», «крос-культура» стають дедалі вживанішими, дають поштовх розвитку багатокультурної освіти

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема крос-культурної освіти знаходить своє вираження в роботах вітчизняних та зарубіжних учених у різних аспектах: упровадження мультикультурнoго підходу в освіті (О. Ольхович, І. Балицька, В. Мамонова й ін.) ; проблеми міжкультурної комунікації в контексті кроскультурного навчання (В. Дороз, Ю. Прохоров, Л. Гришаєва, Т. Атрощенко, О. Губенко, А. Токарева та ін.) ; формування кроскультурної компетенції у процесі викладання іноземних мов (М. Бахтін, П. Сисоєв, В. Топалова, І. Тараненко та ін.) ; соціокультурні стереотипи в процесі кроскультурного навчання (В. Дороз, В. Рижков, Ю. Прохоров) ; діалог культур у процесі всесвітньої глобалізації (В. Біблер, Ю. Демерієва, В. Сафонова, Ю. Ємельянов).

Мета роботи полягає у розкритті сутності кроскультурного аспекту в сучасній освіті.

Сучасна педагогічна думка виокремлює основні підходи в освіті: комунікативний, компетентнісний, системний, проблемний, індивідуальний, інноваційний, біхевіористський, інноваційний. З погляду науковців, вони ефективно сприяють адаптації студентів до реальних професійних умов і підвищують якість викладання загалом. Проте ретельно порівнявши зазначені підходи, можна виявити їх загальну рису – знаннєво-орієнтована спрямованість, чільне місце в якій посідають знання, опановані в результаті накопиченого історичного досвіду. Вони є абсолютною цінністю, часто применшують значущість особистості, роль міжособистісного спілкування в процесі здобуття інформації.

Оскільки на сучасному етапі розвитку людства суспільне виробництво небачено прискорює темпи розвитку, формування знань, умінь і навичок можливе лише в результаті професійної діяльності людини, що відбувається через суспільну взаємодію і розвиток кроскультурних відносин. У результаті міжкультурної взаємодії відбувається взаємообмін знаннями і загальним практичним досвідом, тому залучення до системи освіти кроскультурного аспекту як важливої складової міжособистісної взаємодії, що прискорює соціально-економічний і політичний прогрес суспільства на сьогоднішній день є вкрай необхідним.

Говорячи про кроскультурний аспект як важливу складову сучасних глобалізаційних процесів, слід наголосити на значенні освіти, оскільки остання сприяє накопиченню та передачі цінностей, поглибленню національного самопізнання і створенню кроскультурних контактів. Саме тому перед нашою державою постала проблема орієнтації середньої та вищої освіти на гуманітаризацію навчання, створення та розвиток кроскультурних відносин між різними культурними спільнотами і народами.

В аспекті досліджуваної проблеми доцільно зробити екскурс терміна «освіта». Окреслене поняття німецького походження (нім. “bildung” – освіта) і позначає образ, осягання культури, світу, тобто взаємозв’язок суб’єктивного досвіду з загальним, що знаходить своє відображення в змісті образів мистецтва і наукових поняттях [4]. Спочатку під освітою розумілося навчання молоді і розвиток навичок самовиховання. У другій половині ХVIII століття термін «освіта» і «виховання» ототожнюють, сприймають у нерозривному зв’язку як єдиний процес, мета якого полягає у всебічному, гармонійному розвитку особистості і розвитку системи освіти, що забезпечує особистісне зростання [3].

З позиції сучасної дидактики, поняття «освіта» не має єдиного визначення. Так, на думку Б. Вольфова і В. Іванова, освіта розглядається як творення Людини; фіксоване відображення культурного рівня в процесі навчання [2].

Більшість науковців убачають в освіті основу соціалізації індивіда; спадкову передачу соціально значущого досвіду, що є важливою передумовою становлення особистості і невід’ємною частиною генетичної програми; як об’єднання підсистем культури, що входять до підсистеми особистості [2].

Останнім часом освіта набуває культурологічної спрямованості, оскільки процес оволодіння знаннями підкріплюється їхнім культурним змістом, до складу якого входять матеріальні і духовні цінності, способи їх утворення і передачі, а також загальний соціальний досвід, що забезпечує інтелектуальний, фізичний і культурний розвиток людини. Саме в освіті відбувається культурне осмислення, систематизація і засвоєння знань. Тому можна сказати, що освіта є відкритим творчим і культурним джерелом знань.

На сьогоднішній день в освітній практиці суттєвого значення і поширення в