«Круглий стіл» із теми «Неперервність та наступність змісту дошкільної та початкової освіти у БКДО і навчальних програмах для 1 класу»

На основі аналізу змісту програмових документів можна зробити такі висновки:

оскільки до школи приходять діти з різними рівнями підготовки до системного навчання, то в програмі передбачено тривалий адаптаційний період – упродовж перших двох місяців здійснюватиметься узагальнення і систематизація математичних уявлень, що були предметом формування у передшкільний період згідно з БКДО. Розподіл навчальних годин передбачає достатню, на думку авторів програми та підручника до неї, кількість часу і на другий та третій розділи програми («Арифметичні дії додавання і віднімання» та «Таблиці додавання і віднімання чисел. Задача») ;

у 1 і 2 класах формують поняття про задачу (просту або складену), її структурні елементи, сутність процесу розв’язування. Автори програми для 1 класу зазначають, що поняття задачі та навчання розв’язування задач є доволі складним матеріалом для учнів (хоча вимогами БКДО передбачено розв’язування нескладних арифметичних задач та обізнаність із структурою арифметичної задачі), тому лише у другому семестрі 1 класу розпочинається вивчення даної теми;

відповідно, до нової програми 1 класу введено просторові тіла – куб та циліндр, з якими діти вже знайомі з дошкільного віку, зокрема й через набуття досвіду гри з конструкторами тощо. Окрім того, у 1 класі побіжно розглядається взаємне розміщення предметів у просторі та на площині, оскільки ці питання широко представлені у програмі для дошкільних навчальних закладів.

Таким чином, у змісті програм простежується орієнтація шкільної програми на певну міру розвиненості логіко-математичної компетентності дитини старшого дошкільного віку.

Освітня лінія «Мовлення дитини» заслуговує на грунтовний порівняльний аналіз з програмою предмета «Українська мова».

Зокрема, показники монологічної компетенції дитини-дошкільника орієнтовані на досить високий рівень розвитку зв’язного мовлення (складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди) ; переказує художні тексти; складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки; вміє пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу; планує, пояснює і регулює свої дії). У той же час, програма 1 класу зазначає, що «важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться урокам розвитку зв’язного мовлення (у 1 класі – фрагмент уроку 15-20 хв. 1 раз на 2 тижні). Основна мета цих уроків у 1 класі – ознайомлення учнів із тематичними групами слів («Навчальне приладдя», «Явища природи», «Ввічливі слова» та ін.) ; збагачення їхнього лексичного запасу словами-назвами предметів, ознак, дій; формувати уміння будувати із вивченими словами словосполучення і речення, пов’язувати 2-3 речення в усну зв’язну розповідь… Учень самостійно будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прочитаного тексту або випадку із життя». На основі даного порівняння можна зробити висновок про завищені очікування щодо розвитку монологічного мовлення дошкільників.

Аналіз програмних документів вказує на те, що простежується наступність у навчанні дітей грамоти. Так, у програмі для 1 класу зазначається: «у процесі навчання грамоти важливо враховувати вміння, набуті дітьми в дошкільному віці. Учитель має забезпечити посильне навчальне навантаження тим учням, які певною мірою вміють читати й писати, та надати індивідуальну допомогу менш підготовленим». Водночас, зміст розділу «Звукова культура мовлення» у Базовому компоненті дошкільної освіти відповідає програмі 1 класу (наприклад, «знає алфавітні назви букв» та ін.), що не є доцільним для дітей дошкільного віку.

Варто звернути увагу і на те, що в розділі «літературна компетенція» (освітня лінія «Дитина у світі культури») вказано значно вищий рівень знань та умінь дитини, аніж у відповідних змістових лініях програми 1 класу.

Таким чином, виходячи з аналізу змісту Базового компонента дошкільної освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, можна зробити висновок про дотримання принципу наступності в ключових орієнтирах розвитку дитини, в основних змістових лініях, в орієнтації вимог програми 1 класу на певний рівень компетентності дитини-дошкільника. Проте, існують певні суперечності та невідповідності – значною мірою через залучення «шкільного компоненту» у зміст дошкільної освіти, а також через зміну пріоритетів у навчальному змісті при переході з дошкільної в початкову ланку освіти. Пам’ятаючи про те, що кожна дитина – унікальна і має свій темп розвитку та – відповідно – опанування навчального змісту, маємо визначитись у питанні наступності між дошкільною та початковою освітою, і не стільки на рівні змісту програм, скільки на рівні створення можливостей для розвитку кожної дитини. Тому, зусилля батьків, педагогів, психологів мають спрямовуватись на розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості у дошкільному та молодшому шкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у дошкільні та шкільні роки.

 

 

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index. php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/doshkilna-osvita/148-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/doshkilnaosvita/10023 

[Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna...

Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.mon.gov.ua/index.php/ua/... ta... ta... programi/8699

Скворцова С., Онопрієнко О., Трофименко Л. Підручники: «Математика. 1 клас» / С. Скворцова, О. Онопрієнко, Л. Трофименко // Початкова освіта. – 2012. – №18. – С. 5-9.