Кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України)

Актуальність теми. Конституція України проголосила найвищою соціальною цінністю людину, її права та свободи, а визнання, дотримання і захист прав і свобод людини та громадянина - обов’язком держави. Найважливішими серед соціально-економічних прав і свобод людини та громадянина є трудові права. Гарантування прав і свобод людини, зокрема, трудових, у правовій державі забезпечується за трьома основними напрямками: 1) законодавчим закріпленням наданих або визнаних державою прав і свобод людини; 2) встановленням механізму реалізації даних прав і свобод; 3) правовим забезпеченням охорони прав і свобод людини у випадку їх порушення. 

Традиційно наукою кримінального права злочини, пов’язані з порушенням законодавства про працю, поділяються на дві основні групи: порушення трудових прав людини і громадянина, не пов’язані з посяганням на життя та здоров’я; порушення правил охорони праці й техніки безпеки на виробництві, які створюють загрозу заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини.

Формування нового ринку праці й поява нових його учасників в особі роботодавців різних організаційно-правових форм та видів власності зумовили собою значне погіршення стану дотримання законності у сфері трудових відносин, поширення злочинних порушень у цій галузі. На жаль, офіційні статистичні дані не відображають той негативний стан, який склався в трудових відносинах на даний час. Певною мірою це пояснюється недосконалістю існуючих кримінально-правових норм, а також високою латентністю цього виду злочинів.

Новий погляд на формування та існування ринку праці зумовили необ-хідність теоретичного осмислення підстав кримінально-правової заборони порушень законодавства про працю. Поряд з цим, чинне кримінальне законо-давство стосовно даної проблеми потребує детального аналізу як окремих науково-теоретичних положень норм про відповідальність за порушення трудових прав людини, так і судово-слідчої практики їх застосування. 

Слід зазначити, що норму, яка передбачає кримінальну відповідальність за шрубе порушення законодавства про працю, розглядали такі вчені, як І. Р. Безпалько [7], А. О. Дігтяр [9], І. П. Климишин [11], Н. Романова [13] та ін. 

Мета роботи - аналіз та узагальнення положень щодо питань кримінальної відповідальності за посягання на трудові права людини.

Для досягнення визначеної мети були поставлені наступні завдання:

• проаналізувати об’єктивну сторону грубого порушення законодавства про працю;
• визначити суб’єкт та суб’єктивні ознаки грубого порушення законодавства про працю;
• дослідити кримінальну відповідальність за кваліфіковані види грубого порушення законодавства про працю.

Об’єкт дослідження - злочинні порушення законодавства про працю, не пов’язані з посяганням на життя та здоров’я людини.

Предмет дослідження - кримінальне законодавство щодо відповідальності за посягання на трудові права людини, практика його застосування.

Методи дослідження. За методологічну основу дослідження взято основні положення загальної теорії права, з використанням методів структурно-системного аналізу, формально-юридичного методу, систематичного, логічної інтерпретації, логіко-семантичного, формально-логічного та інших.