Кримінальна відповідальність за надання неправдивих відомостей до органу ведення державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей державного реєстру виборців (ст. 158 КК)

Актуальність теми. Відповідно до статті 5 Конституції України, народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні. Із цієї позиції формування демократичної правової держави вимагає дослідження широкого кола проблем, пов’язаних з охороною та захистом функціонування форм безпосередньої демократії. Згідно з чинним законодавством, реалізації правових гарантій виборчих та референдних прав громадян приділяється значна увага. Одним із механізмів забезпечення зазначених прав є кримінальна відповідальність як один із видів юридичної відповідальності за перешкоджання втіленню в життя таких форм безпосередньої демократії, як вибори та референдум.

Основним способом порушення виборчих прав громадян та впливу на перебіг голосування є саме фальсифікація підсумків голосування на виборах та референдумі. Аналіз статистичних даних Головного слідчого управління МВС України, наданих за 2008-2014 рр., свідчить про існування випадків фальсифікації підсумків голосування.

Дослідження практики Вищого адміністративного суду України про визнання недостовірними результатів чергових виборів народних депутатів України та скасування реєстрації обраних народних депутатів свідчить про те, що підставами прийняття указаних рішень є відкриття кримінальних проваджень за фактами фальсифікації виборчих документів та підсумків голосування за ознаками злочинів, передбачених ст. 158 Кримінального кодексу України. Разом із тим, зазначені кримінальні провадження не завершено та не передано до суду.

Вказані фактичні обставини свідчать про те, що засоби кримінального права, які здійснюють охорону передбаченого законом порядку підведення підсумків голосування на виборах та референдумі, не забезпечують належного регулювання зазначених порушень та опосередковано свідчать про недоско-налість кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за фальсифікацію підсумків голосування на виборах та референдумі.

Проблеми забезпечення кримінально-правового механізму захисту виборчих та референдних прав громадян є об’єктом дослідження таких вчених, як П. П. Андрушко [5], І. В. Берднік [7], Д. О. Колодін [11], С. Лихова [15], В. Осадчий [18], І. Є. Словська [21] та ін.

Мета роботи - комплексна характеристика кримінального законодавства за надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців, фальсифікацію підсумків голосування, аналіз об’єктивно-суб’єктив-них ознак злочинів, що посягають на порядок встановлення підсумків голосу-вання, а також удосконалення кримінального законодавства за фальсифікацію підсумків голосування на виборах та референдумі.

Досягнення поставленої мети зумовило розв’язання наступних завдань:

• проаналізувати об’єктивні ознаки порушення законодавства у сфері надання неправдивих відомостей до органу ведення Держреєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референ-думу, підсумків голосування або відомостей Держреєстру виборців;
• визначити суб’єктів і ознаки суб’єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 158 КК України;
• оцінити санкції ст. 158 КК у розрізі кваліфікуючих ознак.

Об’єкт дослідження - кримінальні правовідносини, які забезпечують реалізацію виборчих та референдних прав громадян.

Предмет дослідження - кримінальна відповідальність за фальсифікацію підсумків голосування на виборах та референдумі, її закономірності.

Методи дослідження обрано з урахуванням поставлених завдань, відповідно до об’єкта та предмета дослідження. Діалектичний метод пізнання дозволив виявити та розв’язати неузгодженості, що існують між складами злочинів, які посягають на порядок встановлення підсумків голосування, методи аналізу і синтезу – для дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочинів, що посягають на порядок встановлення підсумків голосу-вання. Герменевтичний метод дослідження використано з метою тлумачення змісту окремих термінів вітчизняного законодавства та їх сутнісних ознак.