Кримінальна відповідальність за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК)

Актуальність теми. Актуальність питання про застосування покарання за вчинення умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, полягає в тому, що в умовах сучасної криміногенної ситуації в Україні є потреба в переоцінці практики призначення покарання за злочини, вчинені у процесі реалізації громадянами права на необхідну оборону та затримання особи, яка вчинила злочин, а особливо в аспекті лібералізації та гуманізації державної кримінальної політики України.

Для досягнення мети найбільш повної реалізації безпеки особи потрібно, щоб необхідна оборона та затримання особи, яка вчинила злочин, як кримінально-правові категорії максимально відповідали своєму соціальному призначенню, щоб суспільство і держава могли забезпечити інтереси громадян при їх застосуванні.

Особливістю особи, яка перевищила межі необхідної оборони, є більш низький ступінь суспільної небезпечності у порівнянні з іншими умисними злочинами. У ґенезі цих злочинів (ст.ст. 118, 124 Кримінального кодексу (КК) України) знаходяться саме помилки суб'єкта оборони, джерелом яких є дефекти взаємодії суб'єкта оборони із зовнішніми факторами. Тому можна стверджувати, що саме особа, яка перевищила межі необхідної оборони, її особливості повинні бути безпосереднім об'єктом запобіжного впливу.

Аналіз поняття та ознак складів умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, є дуже актуальним і мае важливе значення як для теорії кримінального права, так і для практики застосування Закону про кримінальну відповідальність, зокрема для індивідуалізації відповідальності.

Питанням кримінально-правової характеристики умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони приділялася значна увага в теорії кримінального права. У підручниках, статтях і монографіях окремі аспекти даної проблеми розглядали Г. М. Андрусяк [4], В. І. Тютюгін [17], Н. М. Пли-сюк [15], С. Г. Помазан [16] та ін.

Мета роботи - дослідження складу злочину, який полягає у перевищенні меж необхідної оборони, та його основних ознак.

Зазначена мета конкретизується в низці завдань, найважливішими з яких є:

• юридичний аналіз об’єктивної сторони умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі заходів, необхідних для затримання злочинця;
• характеристика суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК України;
• кваліфікація умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони або у разі заходів, необхідних для затримання злочинця.

Об'єкт дослідження - про необхідну оборону та перевищення її меж у кримінальному праві України.

Предмет дослідження - умисне вбивство при перевищенні меж необхід-ної оборони, практика його кваліфікації, розмежування з суміжними складами злочинів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використані такі наукові методи: системний – для комплексного розгляду складових елементів предмета дослідження як єдиного цілого; діалектичний – для дослідження елементів і ознак складу умисного вбивства при перевищені меж необхідної оборони, зокрема, при відмежуванні його від суміжних складів злочинів; функціональний – для з’ясування змісту об’єктивних і суб’єктивних ознак досліджуваного складу злочину при кримінально-правовій кваліфікації діяння; логічний – для тлумачення окремих положень КК, а також низки кримінально-правових понять.