Кримінально-правова характеристика декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 КК)

Актуальність теми. 26 квітня 2015 р., на підставі Закону України від 14 жовтня 2014 р. №1700-VII «Про запобігання корупції», набула чинності ст. 366-1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України (КК). Цей законодавчий крок став ще одним підтвердженням курсу нашої держави на суворий контроль за діяльністю осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на нещадну протидію корупційним правопорушенням з їхнього боку та на відкритість інформації про їх майновий стан. Зрозуміло, що наразі, через об’єктивні фактори (зокрема, на теперішній час навіть не призначено навіть членів Національного агентства з питань запобігання корупції (Національного агентства), як центрального органу виконавчої влади України зі спеціальним статусом, що має забезпечити формування та реалізацію державної антикорупційної політики, у тому числі за рахунок перевірки декларацій суб’єктів декларування, але очікується, що воно запрацює до кінця поточного року), поки що немає кримінальних проваджень по цій статті у слідчій та судовій практиці, однак незабаром вони мають обов’язково бути. У зв’язку з цим далі пропонується розглянути особливості складу нового для КК злочину – декларування недостовірної інформації.

Декларування недостовірної інформації (ст. 3661 КК) належить до групи злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (розділ XVII Особливої частини КК).

Слід зазначити, що норму, яка передбачає кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації, розглядали такі вчені, як А. В. Виговська [6], В. Г. Кундеус [7], В. П. Попович [11], В. Тютюгін [15] та ін. Натомість дослідженню питання змісту декларування недостовірної інформації належна увага не приділялася. Тому актуальним завданням є надання кримінально-правової характеристики змісту діяння в основному складі злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України.

Мета роботи – юридичний аналіз складу злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, а також встановлення ознак, за якими декларування недостовірної інформації слід відмежовувати від інших корупційних злочинів. 

Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері забезпечення кримі-нально-правової заборони декларування недостовірної інформації.

Предмет дослідження – особливості кримінально-правової кваліфікації злочину, передбчаеного 366-1 КК України як «декларування недостовірної інформації».

Методи дослідження представлені системою загальнонаукових і спе-ціально-наукових методів, що забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета. З врахуванням специфіки теми і мети дослідження застосовувались догматичний метод, логіко-юридичний та системно-структурний методи, метод системного аналізу, структурно-функціональний метод та ін.