Кримінально-виконавче право

б) зниження негативного впливу умов позбавлення волі на особистість засудженого;

в) диференційований підхід до проведення виховного впливу на засуджених за допомогою індивідуальних програм соціально-психологічної роботи, враховуючи при цьому особистісні відмінності різних категорій засуджених, тобто забезпечення такого впливу, який необхідний з точки зору його характеру і ступеня інтенсивності безпосередньо для даної категорії засуджених (класифікаційної групи) ;

г) індивідуалізацію виконання призначеного покарання. Цілком зрозуміло, що режим тримання і заходи впливу щодо осіб, які раніше відбували покарання, суттєво відрізняються від режиму і аналогічних заходів, які застосовуються до осіб, засуджених уперше, для засуджених жінок і неповнолітніх.

ґ) створення умов для належного виконання покарання під час його відбування засудженими.

д) створення раціональної системи УВП, на яку впливає характер і стан злочинності у країні, отже, і склад засуджених до позбавлення волі.

Згідно із законом і вказаними критеріями засуджені до позбавлення волі поділяються:

• за віком: на дорослих і неповнолітніх. Дорослі засуджені тримаються у виправних колоніях мінімального, середнього та максимального рівня безпеки (ст. 18 КВК), неповнолітні засуджені – у виховних колоніях (ст. 19 КВК) ;

• за статтю, що зумовлює окреме тримання осіб жіночої статі і чоловічої. Ця вимога поширюється і на неповнолітніх засуджених;

• засуджені іноземні громадяни та особи без громадянства повині триматися окремо від засуджених громадян України. Для таких засуджених раніше, за часів існування Радянського Союзу, створювалися спеціальні установи виконання покарань. Нині їх направляють у спеціально виділені колонії;

• за станом здоров'я засуджені поділяються на працездатних, непрацездатних, хворих на тяжкі та хронічні захворювання. Наприклад, засуджені, хворі на туберкульоз, утримуються в окремих, спеціальних виправних установах на правах лікувальних. Засуджені особи пенсійного віку, а також засуджені інваліди 1-ї і 2-ї груп мають певні пільги щодо працевлаштування, оплати праці, обов'язкового навчання тощо.

• засуджені уперше та особи, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

Щодо розподілу засуджених за видами установ виконання покарань, то необхідно сказати про Наказ Міністерства юстиції України від 08. 02. 2012 № 222/5, яким затверджено такі документи: «Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі», «Положення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі», « Положення про Апеляційну комісію Державної пенітенціарної служби України з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі».

Згідно з «Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі»: Пункт 2. 1. Розподіл і направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, із слідчих ізоляторів (далі – СІЗО) до установ виконання покарань здійснюються Регіональними комісіями безпосередньо у СІЗО. Пункт 2. 7. Про прийняття Регіональною комісією рішення щодо визначення рівня безпеки виправної колонії засудженому оголошується під підпис на витязі з протоколу її засідання. Пункт 3. 1. Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється Апеляційною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу ДПтС України та спостережною комісією, а переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання – за рішенням педагогічної ради і поданням адміністрації виховної колонії, погодженим із службою у справах неповнолітніх. За результатами розгляду Апеляційною комісією ДПтС України територіальному органу управління видається відповідний дозвіл на переведення в межах регіону чи персональний наряд на переведення.

Згідно з «Положення про Регіональну комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі»: Пункт 6. Регіональну комісію очолює голова (перший заступник начальника територіального органу ДПтС України за посадою), який має двох заступників (заступника начальника територіального органу ДПтС України із соціально-виховної та психологічної роботи та начальника слідчого ізолятора за посадою). Пункт 4. Регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань: здійснює у межах своєї компетенції визначення рівня безпеки виправної колонії, переведення засуджених до позбавлення волі, направлення та розподіл осіб, засуджених до позбавлення волі, до установ виконання покарань у межах регіону або відповідно до вимог Інструкції запитує у Державній пенітенціарній службі України (далі – ДПтС України) наряди на направлення засуджених осіб до установ виконання покарань;

 

 

Виховні колоніїВиправні колонії

мінімального рівня

безпекиВиправні колонії

середнього рівня

безпекиВиправні колонії

максимального

рівня безпеки

Карантину,

діагностики і

розподілу

Ресоціалізації

Соціальної

адаптаціїКарантину,

діагностики і

розподілу

Ресоціалізації

Посиленого

контролю

Соціальної

реабілітаціїКарантину,

діагностики і

розподілу

Ресоціалізації

Посиленого

контролю

Соціальної

реабілітаціїКарантину,

діагностики і

розподілу

Ресоціалізації

Посиленого

контролю

 

 

Регламентується: Глава 15 «Загальні положення виконання покарання у виді позбавлення волі», Інструкція про порядок і умови утримання засуджених,