Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Культура торгівлі

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

звертаючи особливу увагу на концентрацію й спеціалізацію торговельної мережі й рівень механізації технологічних процесів у магазині; впроваджувати раціональне планування торговельних підприємств, домагаючись ефективного використання торговельних площ і торговельного встаткування; організовувати зразкову рекламу й інформацію покупців у магазині; розширювати й удосконалювати додаткові послуги в торгівлі; домагатися росту професійної майстерності й культурно-технічного рівня торговельних кадрів.

Важливим фактором підвищення культури торгівлі є повсюдно впроваджувана комплексна система керування якістю праці (КСУКТ). Ця система є сукупністю заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення необхідного рівня якості праці й, отже, культури обслуговування. Систему називають комплексною тому, що вона враховує економічні, технічні, організаційні й соціальні фактори, що впливають на якість торговельного обслуговування. Ця система дозволяє об'єктивно оцінювати якість праці кожного працівника, сприяє підвищенню виробничої активності, зміцненню трудової дисципліни, виконанню й перевиконанню планових завдань, підсилює роль матеріальних і моральних стимулів у підвищенні культури торгівлі. Це досягається прямою залежністю розміру премії, що залежить від коефіцієнта якості праці за місяць кожного працівника.
Показник рівня культури обслуговування покупців визначає наступні показники:
- стійкість асортиментів товарів (ступінь відповідності фактичних асортиментів товарів обов'язковому асортиментному переліку) ;
- впровадження прогресивних методів продажу товарів: додаткове обслуговування покупців (відношення фактичної кількості додаткових послуг, надаваних у магазині, до їхньої кількості, передбаченій переліком для даного типу магазина) ;
- витрати часу покупців на очікування обслуговування (на очікування консультації, розрахунку, одержання товарів) ;
- завершеність покупки товарів (відношення фактичної середньоденної кількості покупок до середньоденної кількості людей, що відвідали магазин);
- якість праці колективу (середній коефіцієнт якості праці колективу за квартал, півріччя, рік) ;
- культура обслуговування на думку покупців (думка визначається шляхом опитування).
При віднесенні магазинів до підприємств із високим рівнем культури обслуговування, крім величини цього показника, обов'язковою умовою є відсутність порушень режиму роботи магазина, правил ведення й порядку зберігання книги скарг і пропозицій, скарг покупців на низький рівень культури обслуговування, порушень правил продажу товарів. Тому перехід від старого, традиційного методу продажу до нового, прогресивного є об'єктивною необхідністю, викликаної всім ходом суспільного розвитку.
Відповідно до встановленої класифікації до прогресивних методів роздрібного продажу продовольчих товарів ставляться: продаж товарів методом самообслуговування, по попередніх замовленнях населення, вдома в покупців, через автомати.
Основне місце серед перерахованих методів займає самообслуговування. Воно є генеральним напрямком у розвитку всієї роздрібної торгівлі.
По-перше, самообслуговування заощаджує час покупця. Торговельні підприємства, що застосовують старий метод продажу, не можуть повністю задовольнити зрослі потреби покупців. При цьому методі часто виникають черги й не тільки до продавця, але й у касу. Покупці іноді звертаються до продавця лише для ознайомлення з асортиментами товарів, на що вони мають повне право. Самообслуговування усуває цей недолік, спрощує розрахунки з покупцем. Покупець може самостійно розпоряджатися своїм часом.
По-друге, застосування самообслуговування збільшує об'єм продажу товарів. Ріст товарообігу забезпечується насамперед за рахунок збільшення ефективності праці працівників і пропускної здатності магазина. Крім того, при безпосередньому доступі покупця до товару збільшується можливість здійснення незапланованих покупок, що також сприяє росту об'єму товарообороту, кількості покупок і середньої вартості однієї покупки.
По-третє, впровадження самообслуговування приводить до зниження витрат обігу в торгівлі. При продажі товарів по методу самообслуговування змінюються функції продавця, зменшуються трудові витрати, що спричиняє скорочення чисельності працівників магазина й економію засобів на виплату заробітної плати. У магазинах самообслуговування для викладення запакованих товарів максимально використається площа всього торговельного залу й збільшується обсяг товарообігу на один квадратний метр торговельної площі. У результаті знижуються витрати на оренду, зміст і ремонт приміщень розраховуючи на одиницю товарообігу. Це також значно заощаджує засобу торговельних підприємств.
По-четверте, самообслуговування збільшує пропускну здатність магазина. На одній і тій же площі торговельного залу при впровадженні самообслуговування можна обслужити значно більше число покупців, чим при традиційному методі продажу, коли кожен продавець обслуговує одночасно тільки одного покупця. При самообслуговуванні всі покупці, що перебувають у торговельному залі, одночасно відбирають товари. У результаті різко прискорюється процес продажу товарів і збільшується пропускна здатність магазина.
Отже, застосування самообслуговування дозволяє обійтися населенню міст меншою кількістю магазинів, що дає більшу економію засобів, що йдуть на їхнє будівництво й зміст. Ця економія є прямим економічним ефектом від впровадження самообслуговування.
І нарешті, по-п'яте, самообслуговування полегшує роботу продавців. При традиційному методі продажу продавець під час обслуговування покупця затрачає багато фізичних сил. Він виконує трудомісткі технічні операції, пов'язані з показом і відпусткою товару. При самообслуговуванні основне завдання контролера торговельного залу полягає в тім, щоб допомогти якщо буде потреба покупцеві вибрати товар і дати консультацію. Самообслуговування дозволяє значно збільшити ефективність праці й обсяг товарообігу на одного торговельного працівника.
Для широкого впровадження й подальшого вдосконалювання цього прогресивного методу продажу величезне значення має забезпечення високої ефективності магазинів самообслуговування, під якою розуміється досягнення більше високих у порівнянні з аналогічними магазинами старого типу основних показників господарської діяльності при одночасній економії часу покупців і високій культурі обслуговування.
Досвід роботи передових колективів наочно демонструє наступні шляхи підвищення ефективності магазинів самообслуговування: забезпечення ритмічності надходження товарів; концентрація фасування продовольчих товарів на оптових, плодоовочевих базах і розподільних холодильниках, на складах роздрібних торговельних організацій; впровадження прогресивної технології продажу продовольчих товарів з урахуванням доставки розфасованої й упакованої продукції в магазини в спеціалізованих контейнерах; оснащення магазинів засобами механізації, у тому числі для розвантаження контейнерів і доставки їх у торговельний зал і повне використання торговельної техніки; удосконалювання організації матеріальної відповідальності шляхом впровадження бригадної матеріальної відповідальності обмеженого кола осіб; удосконалювання викладення товарів, поліпшення внутрішньо магазинної реклами за рахунок впровадження товарних символів, поліпшення інтер'єрів магазинів; організація безперебійної роботи всіх касових машин розрахункових вузлів, широка практика сполучення професій і взаємозамінності працівників у випадку відсутності їх по різних причинах; установлення оптимальної чисельності працівників і підвищення ефективності їхньої праці; удосконалювання системи керування якістю праці всіх категорій працівників.
Фото Капча